ЄРЦ зникає. Чого від реформи очікувати пересічним франківцям?

Замість франківського ЄРЦ буде створена Муніципальна інвестиційна управляюча компанія, в її статутний фонд закладуть удвічі більше коштів, а всі будинки спишуть з балансу.

Як і пообіцяв новообраний міський голова Руслан Марцінків на першій же прес-конференції – до комунального підприємства «Єдиний розрахунковий центр» прийшли реформи, пише Репортер. 

Тепер ЄРЦ дають нову назву, гроші, міняють керівництво і добряче переформатовують. При чому робиться усе дуже швидко та, як кажуть, громадські активісти і опозиційні депутати міськради, підкилимно. То чого від цього всього можуть очікувати пересічні франківці?

Усе буде законно

Далеко не всі знають, що ще з 1 липня цього року в Україні діє закон «Про особливості здійс­нення права власності у багатоквартирному будинку». Згідно з ним, власниками всього майна у будинку є власники квартир і саме вони відповідають за його утримання. Для цього вони або створюють ОСББ, або обирають собі компанію-управителя. Аби прийняти таке рішення, потрібна згода власників квартир і нежитлових приміщень, площа яких перевищує 50 % загальної площі будинку. І зробити вони це мають до 1 липня наступного року. В іншому випадку за них це зробить міськвиконком.

У Києві цей закон називають кінцем монополії жеків. У нас, в Івано-Франківську, комунальних ЖЕО давно нема, але є комунальне ЄРЦ. Отож, аби його діяльність вписувалася у рамки цього закону, і роблять реформу. Ще 7 грудня міський голова призначив ЄРЦ нового директора. Ним став Мирон Джус, колишній головний інженер підприємства. А 10 грудня виконавчий комітет підтримав п’ять рішень, які стосуються цього підприємства. Далі їх чекає розгляд сесії.

У понеділок, 21 грудня, перший заступник міського голови Микола Вітенко та керівництво ЄРЦ зібрали прес-конференцію, аби пояснити суть реформи.

Отож, як каже Вітенко, два з цих рішень – програми облаш­тування прибудинкових територій та модернізації житлового фонду.

«Це відносно технічні рішення, оскільки ці програми уже працювали три роки і досить успішно себе зарекомендували. Ми їх продовжуємо на 2016-2020 роки», – говорить він.

Решта напряму стосується ЄРЦ. Його перейменовують у КП «Муніципальна інвестиційна управляюча компанія» (МІУК), і ця компанія отримує новий статут.

«Основна відмінність – МІУК, у першу чергу, зосередить свою діяльність на програмі енергоефективності, капітальних ремонтів, облаштуванні прибудинкових територій», – пояснив Вітенко.

Крім того, з 1 січня компанія матиме новий окремий підрозділ – аварійну службу. А ще по її офісах працюватимуть міні-ЦНАПи. Тобто в кожному з них сидітиме працівник департаменту соц­політики, який допомагатиме з оформленням пільг і субсидій. Це, за словами Миколи Вітенка, зменшить черги в самому департаменті та й людям буде зручніше. Плюс обіцяють покращити роботу «гарячої лінії».

Ще одне рішення, напевно, зацікавить кожного з мешканців. Називається воно «Про підсилення конкурентних засад на ринку житлово-комунальних послуг». А суть його в тому, що ЄРЦ спише зі свого балансу всі будинки. Вітенко заспокоює: «Це не означає, що ЄРЦ розриває відносини з мешканцями, все лишається те саме. Просто ми виконуємо вимоги закону і забираємо слово «балансозалежність».

Член виконкому та, як він сам себе назвав, «людина, причетна до створення МІУК» Вадим Войтик, констатував, що ключові зміни відбулися незалежно від волі міської влади, адже це зміни у законодавстві, а місту тільки лишається привести все у відповідність.

«Закон каже, що саме власники відповідають за утримання свого майна, а для цього вони можуть найняти спеціалізовану організацію. МІУК створена містом і нею ми закриваємо прогалину на ринку, – каже Войтик. – Але разом із тим нині у місті працюють близько 40 організацій, які за статутом можуть надавати такі послуги. І люди можуть обрати їх».

Більше того, він заявив, що саме ЄРЦ зобов’язується провести побудинкові збори щодо пропозицій, яка ж іще організація може надавати будинку такі послуги.

Виглядає ніби правильно – лише поспіх насторожує. На тій же прес-конференції громадські активісти обурилися, що влада міняє статут комунального підприємства, а з громадою ніхто не радився. Мовляв, роблять усе підкилимно, а про це треба кричати на кожному кроці. От на тих сварках і розійшлися.

Кому скільки грошей

Основне питання у цій історії з управителями – це кошти на ремонти. Адже ніякий приватний жек не захоче утримувати будинок, де, наприклад, треба перекривати дах чи взагалі потрібен капремонт. А для гаманців самих його тепер уже власників – це непосильний тягар. Тож аби лишатися з ЄРЦ, був суттєвий резон – програма співфінансування, за якою мешканці оплачували частину ремонту, а частина грошей ішла з міського бюджету.

Зараз же це пропонують кардинально змінити. На сесію виносять нове положення про дольову участь у ремонтах, за яким на допомогу з міського бюджету можуть претендувати всі будинки, не залежно від того, хто у них управитель, – МІУК, ОСББ чи приватний ЖЕО.

Тепер до самих грошей на ті ремонти. У статуті, який пропонують прийняти для МІУК, прописано, що його статутний капітал – 75 млн. грн. Міська рада має сформувати його протягом року з часу реєстрації підприємства. Нагадаємо, що статутний капітал ЄРЦ був 36 млн. грн. Тобто його збільшують майже удвічі. Разом із тим, як прописано у статуті МІУК та як каже директор поки що ЄРЦ Мирон Джус, із цих коштів будуть ремонтувати всі будинки, не залежно від того, який у них управитель.

Ще два джерела – це програми, які планують продовжити. Одна з модернізації будинків – на неї у 2016-му заплановано 28 млн. 700 тис. грн. Друга – облаштування прибудинкових територій, 25 млн. 600 тис. грн. на 2016 рік, а ще тут уже розписано, що 19 млн. – з міського бюджету, а 6,6 млн. – статутний фонд та інші кошти. На це також можуть претендувати усі будинки.

Тепер є питання – хто та яким чином може добитися того співфінансування. Перше, аби погодити ремонт, потрібна згода 75 % власників усіх приміщень у будинку. А щоб отримати кошти – необхідна згода спеціальної комісії, куди мають входити представники управителя, депутати, фахівці з відповідного департаменту та будинкові активісти.

До речі, в тому ж положенні прописані чіткі пріоритети – капітальні ремонти важливіші, ніж поточні, грає роль і розмір дольової участі самих мешканців – чим він більший, тим краще. Що важливо, ніякого співфінансування для будинків, де менше 12 квартир, не буде.

І от уже рішення цієї комісії покажуть – чи ОСББ та приватні ЖЕО такі ж самі «рідні» міській владі, як комунальна МІУК.