Еволюція шахрайства

“Мамо, я у біді” є вже давно відомим шахрайським сценарієм. Але кожного дня шахраї урізноманітнюють свої схеми й все більше людей стають жертвами аферистів.

Як вберегти себе з’ясовував “Галицький кореспондент”.

Зловживання довірою

Тарас Мороз, начальник відділу протидії кіберзлочинам в Івано-Франківській області Департаменту кіберполіції Нацполіції, наголошує на тому, що з кожним роком шахрайство видозмінюється, незмінним лишається бажання увійти в довіру. Найбільше людей, які потерпають від шахрайства, є літніми та молодими – віком до 20 років.  

“Починалося все дуже просто – як дзвінок, як оголошення на торгових майданчиках, як повна чи часткова передоплата за товар, якого насправді ніколи не було, – говорить інспектор відділу протидії кіберзлочинам Богдан Рибак. – Зараз вже дійшло до того, що люди самі створюють фейкові сайти, де ви вводите реквізити своєї картки, й шахрай, отримуючи їх, здійснює на справжньому сайті переказ коштів з вашої картки на свою ”.

Поповнення мобільного

Богдан Рибак каже, що одним із нових видів шахрайства є поповнення мобільного рахунку. Для прикладу, шахраї дзвонять людині й переконують її поповнити свій рахунок на мобільному на велику суму. Людина поповнює, аферист дзвонить ще раз і каже, що потрібно сказати код, який прийшов через смс. Наприклад, якщо це Vodafone, то завдяки цьому коду шахрай авторизується в мобільному додатку SharPay від вашого імені й матиме повний доступ до балансу номера телефону. Тоді він переказує усі кошти на свій підконтрольний SharPay.

Акумулювання доходів

З останніх звернень, які надходять від громадян, у кіберполіції розглядають ситуації, пов’язані з соціальними мережами Instagram та Facebook. Людина реєструється на сторінці, постить фотографії та історії про те, що вона є спеціалістом в галузі акумулювання ваших доходів. Ви даєте йому якісь мінімальні кошти, а він, використовуючи їх, має повертати з відсотками. За словами інспектора, в кращому випадку він відписує людям, що нічого не вийшло. Або зникає взагалі.

Авторизація з Facebook 

При купівлі товару на сайтах краще не вказувати персональні дані банківської карти. Як розповідає Тарас Мороз, є сайти, на яких обов’язковою умовою купівлі товару є вказання даних картки. 

“Наприклад шахрай створює фальшиву копію якогось відомого сайту, змінюючи в гіперпосиланні одну букву. Отримавши доступ до ваших даних, він заволодіє вашими коштами, – пояснює Тарас Мороз. – Ви можете зареєструватися сьогодні, а списання коштів може відбутися через два-три місяці”.

Також начальник кіберполіції розповів, що тепер при реєстрації на сайтах можна авторизуватись за допомогою Facebook-сторінки. Людина вводить пароль від Facebook, який відбивається в шахраїв на сайті. Вони заходять на сторінку цієї людини, змінюють пароль і користуються нею з метою наживи. Також краще видаляти сторінки в соцмережах, якими ви не користуєтеся, оскільки зловмисники можуть ними скористатись.

Додатки для знайомств

Богдан Рибак розповідає, що є такий вид шахрайства, про який людям неприємно говорити. За допомогою додатків для знайомств шахраї спілкуються з кимось, особливо це стосується жінок середнього віку і старших. До них входять в довіру і кажуть, що хочуть приїхати на зустріч, але перебувають в іншій країні. Шахрай запевняє, що йому потрібні гроші на квиток, і в деяких ситуаціях виходить так, що жертви переказують великі суми коштів. Жінки хочуть, щоб до них приїхали, прагнуть продовжити спілкування наживо, тому готові платити.

Шахраї в ТікТок

У цій соцмережі більшість людей переглядають контент, і там як такого шахрайства немає, каже Рибак. Він розповідає, що в ТікТок афери ще не настільки поширені, як в інших соцмережах. Однак можуть бути такі ситуації, коли блогер рекламує когось, наприклад, сайт продажу, який насправді є шахрайським. 

Секретний код не захищає

Коли ви продаєте якийсь товар, варто бути обережними. Адже, як розповів Богдан Рибак, шахраї можуть ввести в оману лише тим, що хочуть одразу оплатити ваш товар.

“Шахрай вам телефонує й каже, що хоче купити ваш товар, але в нього немає можливості оплатити його при отриманні. Він хоче переказати вам кошти на банківську карту й просить її номер, – розповідає Богдан. – Проходить час, до вас дзвонять з банку, потім з іншого банку, потім ще з одного – це називається маніпуляція впливом, тому що людину підводять до того, що в якийсь момент вона здасться”.

За словами Богдана, потім до людини телефонують зі Служби безпеки, кажуть, що потрібно сказати код, який прийшов у смс, – і все, йде перерахунок коштів з її картки на іншу. Тут аферистам не потрібні дані терміну дії карти та секретний CVV-код, без яких, як людям здається, кошти не можуть вкрасти.

Довести, що не шахрай

Також, коли ви продаєте товар, аферисти можуть ввести вас в оману тим, що вимагають саме у вас довести, що ви не шахрай. За словами Богдана Рибака, зараз дуже поширеною є ситуація, коли для цього у людини просять звичайну копію паспорта, яку вона скидає на Viber. 

“Наприклад, аферист хоче купити якийсь товар, але каже, що переживає, чи ви не шахрай. Просить вас підтвердити, що ви справді в Івано-Франківську, і скинути копію свого паспорта, – розповідає інспектор. – Шахраї, отримуючи копію вашого паспорта, оформляють на вас онлайн-кредити. Беруть в різних організаціях маленькі суми. А найбільша біда в тому, що всі ці кредитні організації виставляють надзвичайно великий відсоток”.

Виправити ситуацію

Начальник кіберполіції розповідає, що бувають такі випадки, коли, переказавши кошти шахраям, людина може повернути їх назад. Як тільки вона надіслала кошти, терміново потрібно зателефонувати до свого банку й попросити заблокувати цю операцію, оскільки вона є шахрайською. Однак у багатьох випадках операції переказу коштів вважаються добровільними і відразу є успішними.

Як вберегтися

Щоб не стати жертвою шахраїв, людям необхідно знати декілька правил та дотримуватись їх.

Не вказуйте персональні дані на неперевірених сайтах і не робіть передплат в онлайн-магазинах. 

Нікому не повідомляйте термін дії своєї банківської карти й CVV-код.

Перевіряйте гіперпосилання сайтів.

Не користуйтеся неперевіреними оголошеннями щодо роботи.

Не повідомляйте шахраям дані з смс-повідомлень.

У соцмережах встановіть двоетапну перевірку або згенерований пароль.

Прив’яжіть номер телефону до паспорта.

Намагайтеся критично мислити й не виконуйте вказівки незнайомих людей.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!