Форвард франківського "Тепловика" Ігор Худоб'як - Герой 25-го туру
Свого часу Ігор «Халк» Худоб’як міг опинитися в рівненському Вересі, але віддав перевагу клубу рідного краю, який на часі відродився. Досвідчений футболіст отримав своє прозвище «Халк» з легкої руки Вячеслава Грозного ще у Говерлі.
Футболіст повністю виправдовує ім’я грізного форварда, позаминулого туру забивши тричі, а в 25-му турі у ворота Металурга оформивши покер, завдяки чому його команда здобула переконливу перемогу – 7:0. Таким чином за дев’ять турів до закінчення змагань у другі лізі у форварда вже 20 м’ячів, йдеться на сайті ПФЛ.
Настільки результативна гра дозволила ПФЛ спільно з інформаційним партнером Sport Arena визнати форварда Героєм 25-го туру в Другій лізі.
У інтерв’ю футболіст розповів про велику кількість привітань після матчу, інше ставлення до Тепловика-Прикарпаття з боку суперників та розповів про свою мрію.
– Головний тренер вашої команди Володимир Ковалюк переживав, що футболісти можуть не налаштуватися на аутсайдера. У вас були якісь сумніви щодо кінцевого результату?
– Я був впевнений у своїх силах, не було підстав для хвилювання. Треба було виходити та демонструвати свої найкращі якості.
– Як вважаєте, "Металург" дійсно ще не готовий виступати у Другій лізі?
– Важко відповісти на це питання. Я вважаю, що команда готова до виступів серед професіоналів. На тренувальних зборах взимку Металург цим же складом нас переміг, тому не варто говорити про слабкість суперника. Я вважаю, що головним фактором перемоги була максимальна мотивація з боку всіх гравців нашої команди.
– "Металург" міг пропускати більше, якби не 17-річний голкіпер Владислав Шовкун. Також певним чином герой матчу?
– Звісно, якби не воротар, то рахунок міг бути двозначним і взагалі непристойним. Треба віддати належне молодому голкіперу.
– Багато отримали поздоровлень після гри?
– Так. Мені дуже приємно, що важкий труд приносить результат. Зараз багато хто побоюється нашу команду, бо ми на даний момент знаходимось в чудових кондиціях. На початку сезону нас не сприймали за серйозну команду, а зараз ставляться щонайменше з повагою.
– Який м’яч вам сподобався більш за все у плані виконавської майстерності?
– Найбільше припав до душі перший м’яч, коли я зумів закинути м’яч за спину воротарю.
– У вас в активі вже 20 м’ячів. Подібного результату не було б без підтримки партнерів?
– У цьому компоненті треба виділяти кожного гравця нашої команди. Боришкевич віддає чудові передачі, також треба відзначити Комара, який зі свого лівого флангу постійно загострює гру, віддає результативні передачі та забиває м’ячі. Вся наш лінія атаки зараз перебуває в чудовій формі, в ігровому тонусі. Я думаю, що жодній команді не буде з нами легко.
– Той факт, що прийшло на вас подивитися 3500 глядачів допоміг настільки крупно виграти?
– Приємно відзначити той факт, що наші домашні матчі постійно відвідує велика армія футбольних вболівальників. Підтримка вболівальників надає нам позитивного імпульсу, змушує гравців не зупинятись на досягнутому. У нашому рідному Івано-Франківську люди скучили за футболом. Приємно, що вдається своєю грою і результатами віддячити рідним фанам.
– А особливо, коли проводжають стоячи і аплодисментами якце було після матчу з Металургом, це взагалі найкраще, що може бути?
– У мене дуже приємні спогади про гру в ФК Севастополь. Місцеві вболівальники дійсно були дванадцятим гравцем, віддано вболівали у ті часи за свій рідний клуб. Там завжди футбольна атмосфера, люди навіть сиділи на стовпах, лише б побачити гру наживо. На кожному матчі трибуни були забиті під зав’язку. Приємно грати за такої атмосфери, коли тебе женуть вперед, коли фани дійсно є одним цілим з командою.
– Що знаєте про наступного суперника – ФК Нікополь?
– Ми на всі матчі прибуваємо в день гри. Всі наші виїзди є тривалими, не можемо собі дозволити більш комфортних умов для проживання, тому і доводиться багато часу проводити в дорозі. Звичайно, це не може не позначитись на стані футболістів, на грі команди. Саме через здебільшого виїзні матчі нам вдаються гірше. Та попри все команда буде налаштовуватись тільки на позитивний результат.
• Я народився у місті Галич, Івано-Франківської області
• Перші кроки у футболі робив у ДЮСШ Прикарпаття
• Спочатку мене тренував нині покійний – Микола Васильович Сегін. Потім я здобував футбольні ази у Сергія Володимировича Пташника, який, до речі, тренував і першу команду "Прикарпаття"
• Змалечку вболіваю за "Манчестер Юнайтед"
• Слідкую за кар’єрою Златана Ібрагімовича
• Мрію, щоб "Прикарпаття" вийшло до Прем’єр-ліги
