Гіркий тому вік, кому треба ліків

Кожен іноземний препарат має мінімум 10 дешевших аналогів Листопадові дні навідались до нас разом з вірусами, інфекціями, застудами, нежитями, ОРЗ та ГРВІ. А це ще одна дірка у і так схудлому гаманці українців, адже набір ліків від простої застуди обходиться мінімум у півтисячі гривень.

А якщо у сім’ї є хронічні хворі? Той зарплати на медикаменти не вистачить. Проте здешевити свій «аптечний кошик» можна, адже 90% дорогих іноземних препаратів мають дешевші українські аналоги, пише Західний кур'єр.     

Нешкідливий – не значить помічний  
Начальник Державної служби з лікарських засобів в Івано-Франківській області Надія Шпур говорить: «Медичні препарати поділяються на рецептурні і нерецептурні. Є протоколи лікування, відповідно до яких доктори виписують рецепти. У таких випадках аптечний працівник може пропонувати аналоги тільки за згодою лікаря». 
Надія Тарасівна зазначає, що для пацієнта важливим є такі чотири показники: щоб був правильно поставлений діагноз лікарем, призначене ефективне лікування, щоб препарат не мав побічних дій і мав доступну ціну. Перші два показники залежать від лікаря, а два наступні – від  фармацевта. «Уже більше року перевірки аптек заборонені. Можна перевіряти лише ті об’єкти, які мають більше 200 млн. грн. річного доходу – це переважно великі аптечні мережі. Перевірити якість медикаментів ми можемо лише після звернення конкретної особи у випадку підозри на підробку чи невідповідності інструкції», – зауважує  Надія Шпур.
Але не секрет, що багато лікарів є підпільними дистриб’юторами певних фармацевтичних компаній і виписують саме ті ліки, які їм вигідно, ще й спонукають купувати у конкретній аптеці. На вимогу пацієнта, працівник аптеки змушений запропонувати всі наявні аналоги препарату даної групи і проінформувати про їх складники та можливі побічні дії.
Позаочі працівники аптек зізнаються, що їм теж вигідніше «впарити» іноземні препарати, адже націнка на них становить до 50%, а на українські – не більше 20-30%. Проте після періодичних стрибків валюти та зростання цін у аптеках до тризначного виміру українці все частіше шукають альтернативи дорогим іноземним капсулам та мікстурам. Багато згадали про ліки, які лежать у нас під ногами, у інших – проснулась патріотична довіра до українського виробника.
Надія Тарасівна каже, що лікам українського виробництва можна повністю довіряти, адже вони проходять суворий контроль якості згідно з вимогами GNP. Та й ціни на них суттєво нижчі, адже не включають витрати на перевезення та розмитнення. Часто ми платимо лише за назву, за «фірму», за бренд, за красиву упаковку, за ароматизатори і приємний смак, а не за очікуваний ефект.

Оригінал чи копія
«Лікам проти підвищеного тиску, кашлю і нежитю, хвороб серцево-судинної системи, запалень різного походження, проти болю голови, а ще антибіотикам тощо українська заміна є, – запевняє сімейний лікар Оксана Годованець. – Лише невелика частина препаратів не має українських аналогів, це, зокрема, медикаменти для онкохворих і пацієнтів з імунодефіцитом, генетичним порушеннями обміну речовин та деякі гормональні препарати тощо».
Щоб зекономити, Оксана Ігорівна радить питати в лікаря чи в аптеці не про конкретний препарат, а про його активну речовину. Наприклад, замість німецького аспірину можна придбати нашу ацетилсаліцилову кислоту. В основі більшості анальгетиків – метамізол натрію, парацетамол, кофеїн. Ліки з такими складниками виробляють і в Україні. Розрекламований німецький «Мезим» можна замінити на дешевший український «Панкреатин». Економія – у чотири-п’ять разів.
«На жаль, більшість розрекламованих ліків узагалі є «пустушками» і не мають жодних активних речовин у своєму складі. Часто це просто шматки пресованої солодкої кольорової крейди в гарній упаковці. При реєстрації таких препаратів враховують чомусь не їхню користь, а, першочергово, – нешкідливість. Але ж нешкідливість для хворого – зовсім не синонім слова «ефективність», – каже лікар.

Щоб не поплатитись здоров’ям
Шлях нового лікарства до полиць аптеки досить довгий та складний. Винайти і запатентувати нову формулу, створити препарат, дослідити його дію, виробити ліцензію, розрекламувати… А це все грошові вкладення, які будуть закладені у ціні медикаменту. Такий препарат – вперше винайдений, що пройшов багаторічні проби і клінічні випробування і захищений патентом на кілька років (в Україні – на 20), називається оригіналом. Проте після закінчення дії цього патенту виробники можуть виробляти копії (генерики) цього лікарства. Звичайно, ціна на них буде нижчою, адже не вимагає зайвих капіталовкладень.
«В основі генерика та сама діюча речовина, що і в оригіналі, тому й ефект від нього буде таким же. У цих ліках – інші допоміжні речовини та наповнювачі (крохмаль, цукор, згущувач), вони можуть мати іншу субстанцією, форму, смак. Але від дії допоміжних речовин теж багато чого залежить, – говорить Надія Шпур – Це і наявність побічних ефектів, і тривалість дії препарату. Досвідчені лікарі бачать клінічну картину і часто призначають більш дорогі ліки, щоб швидше досягти ефекту і уникнути побічних наслідків».
Якщо ви домагаєтеся конкретного лікувального ефекту, не пов'язаного з лікуванням хронічних або гострих захворювань, не поспішайте купувати дорогi, розрекламованi ліки. Наприклад, відому угорську «Но-шпу» (83 грн.) можна  замінити вітчизняним «Дротаверином» (12 грн.) з тим самим ефектом, а дорогий французький «Фервекс» (150 грн.) з надією на жарознижуючий ефект можна замінити нашим «Парацетамолом» за 2,50 грн. Чи під час застуди промивати ніс замість французьким спреєм «Аква Марис», ціна якого 100 грн., звичайним фізіологічним розчином, 400 грам якого коштують 12 грн. Лікувальний ефект буде однаковим, ще й бюджет врятованим.
«Проте економити на ліках не варто у складних ситуаціях чи при лікуванні серйозного захворювання. Після інфаркту або інсульту хворим часто призначають дорогі ліки, що перешкоджають утворенню тромбів. Для таких хворих відмова від прийому ефективних оригінальних медикаментів – питання життя і смерті», – запевняє Оксана Годованець.
Хоча дешевші аналоги є привабливішими для нас, не варто займатись самолікуванням. Краще знайти адекватного лікаря і розпитати його про всі можливі варіанти лікування – еліт- та економ-класу. А ще краще – зовсім не хворіти!