Голубі артерії Прикарпаття

В Карпатах бере свій початок понад 30 тисяч водотоків, що складає половину від усього річкового фонду нашої країни. Чисельні струмки дзвінко збігають з гірських схилів, формуючи стрімкі ріки, які сповільнюють хід лише після виходу на рівнинні ділянки. На Івано-Франківщині налічується майже 8 300 річок, а їх сумарна довжина перевищує 15 тисяч кілометрів. Що ми знаємо про водні артерії краю?

Тече вода…

Івано-Франківська область розташована в трьох різних за своєю природою ландшафтних зонах, а отже, й мережа річок тут є неоднорідною. Найбільше їх, зрозуміло, в гірських районах. Перед веде Надвірнянщина, що має понад 1 700 водотоків сумарною довжиною майже 2 500 км. За нею розташувалися Верховинщина (понад 1 500 річок), а далі – Долинщина (понад 1 200) та Рожнятівщина (1 176), пише Західний кур'єр

На рівнині кількість струмків менша у рази. За даними обласного управління водних ресурсів, найбіднішим на водні артерії є Тлумацький район, де нараховується заледве сотня малих рік (105). Половина з них є притоками річки Тлумачик (довжина 35 км), що, втім, не врятувало її під час торішньої посухи: протягом кількох кілометрів можна було спостерігати повністю сухе русло. Випадок для нашого регіону доволі рідкісний…
Географічні сусіди тлумачан з Городенківщини та Тисмениччини, а також галичани мають на своїй території по 150 малих рік. Втім, нестача власних водних ресурсів у цих регіонах компенсується присутністю на їх території найбільшої водної артерії краю – Дністра.

Той, що дні стер...

Витік Дністра знаходиться на Львівщині. В область річка впливає нижче селища Журавно, а випливає біля села Городниці на Городенківщині. У межах Івано-Франківщини Дністер має довжину 206 кілометрів (загальна – понад 1 350 км), значна частина якої припадає на кордон з Тернопіллям. Ширина русла біля Галича – 60-80 м, коло Нижнева воно розширюється до 100-120 м. Глибина на перекатах складає 0,5–1,5 м, на плесах – від 2 до 5 м, максимальна – до 7 м.

Свою назву ріка отримала ще у сиву давнину. Різні народи і племена її видозмінювали. Сучасна відома з IV століття. Існує також красива легенда, за якою одного разу ріка під час розливу знищила піщаний календар (позначки на березі, що відображали дні). Хто дні стер?, – стали бідкатися люди…

Вода Дністра на території області у господарському відношенні майже не використовується. Натомість великою популярністю ріка користується у любителів активного відпочинку. Дністровський каньйон, який розпочинається поблизу села Нижнів, у 2008 році був названий одним з семи чудес України. Ця ґрандіозна природна споруда, витворена водною стихією, простяглась на понад 250 кілометрів територією чотирьох областей.

Оспівані у піснях 

Дністер збирає воду з двох третин території Івано-Франківщини. Решта річок відноситься до басейну Прута. Прут бере свій початок на схилі гори Говерла на висоті понад 1750 м над рівнем моря, що є одним з найвищих витоків в Україні. Відразу після джерела потік утворює мальовничий водоспад, який складається з шести каскадів, найбільший з них сягає 12 метрів. Загальна ж висота падіння води – 80 м. 

Втім, найвідомiший з прутських водограїв розташований у Яремчому і має назву Пробій. Щодня тисячі туристів споглядає з пішохідного містка, як вода спадає з восьмиметровою висоти зі швидкістю майже 12 кубометрів за секунду (середньостатистичний показник). 
Переважна ширина річки 15-40 м, хоча місцями розливається й до сотні. З території області Прут випливає біля села Завалля на Снятинщині, за 167 кілометрів від місця витоку. Тут у нього вливається ріка Черемош, утворена злиттям двох інших рік – Білого і Чорного Черемошів. Що цікаво, якщо скласти довжину Черемошу з його найбільшою притокою, то отримаємо ті ж 167 кілометрів, що й у Прута.

Ріки Черемош і Прут оспівані у багатьох піснях. Найвідомішою з них є твір Миколи Мозгового під назвою «Мій рідний край» у виконанні Софії Ротару. Його прем’єра відбулася у 1979 році у Москві.

Найчистіша вода у Європі

Та повернемося до Дністра. Неподалік Галича у нього вливається річка Лімниця. За довжиною (122 км) – це найбільший з карпатських притоків Дністра після Стрия (Львівська обл.). Люди кажуть, що Дністер – наче старий поважний дід, який потихеньку котить свої води до моря, а Лімниця – то ніби молода норовиста дівчина. 

Лімниця вважається однією з найчистіших річок України. Такого звання вона удостоїлася через те, що на її берегах не розташовано жодного промислового підприємства. Для забезпечення охорони природних комплексів, сприятливого гідрологічного режиму і чистоти на Лімниці, як на річці, що зазнала найменшого антропогенного впливу, у 1979 році створено ландшафтний заказник. Його площа – 2 440 га. Він розміщений на території Рожнятівського, Калуського і Галицького районів.

Річка бере початок із джерел за 1,5 км на північний схід від гори Велика Кепута на висоті близько 1 370 м, а впадає в Дністер на висоті 219 м біля села Шевченкове. Між селами Берлоги і Довга–Калуська є острів довжиною 15 км, шириною 4 км, на якому розташовані села Добровляни і Підмихайло. Від головного річища їх відділяє рукав Урив.

У межиріччі Бистриць

Загалом на Івано-Франківщині є лише п’ять рік, довжина яких (в межах області) перевищує 100 км. Підсумовує Топ-5 річка Бистриця. Власне Бистрицею називається лише 17-кілометровий відтинок цієї водної артерії – від Клузова до впадіння у Дністер поблизу Єзуполя. Утворюється він шляхом злиття Бистриці Солотвинської, що має довжину 82 км, і Бистриці Надвірнянської (94 км). 

Серед карпатських притоків Дністра Бистриця має найбільшу площу водозбору (2 520 кв. км). Його левова частка припадає на Бистрицю Надвірнянську. За підрахунками фахівців, вона вбирає в себе води майже 1 150 малих річок, струмків і потічків. Свій початок річка бере на північному схилі г. Чорна Клева на висоті близько 1 290 м. Бистриця Солотвинська розпочинає власний біг з джерел біля підніжжя Сивулі, найвищої частини Горган, на висоті 1 390 м. 

Бистриця Солотвинська відкриває своєрідний «другий ешелон» прикарпатських рік, куди входять ріки Ворона (81 км), Сівка (79 км), Луква (72 км), Свіча (в межах області – 69 кг), притока Прута Чорнява (63 км).

Примхливі та норовливі 

Карпатські ріки мають добре виражений паводковий режим. Невеликі потічки, що ледве обмивають виступи дна, за короткий час можуть перетворитися на бурхливі потоки, які заливають дно долин, руйнують береги, будови та інше. Приміром, на Дністрі біля Галича щороку в середньому фіксується понад 20 паводків, як дощового, так і снігового походження висотою 0,5-5 м. Вони зумовлені паводками з верхів'їв Дністра, з опільських річок і, особливо, з карпатських притоків. 

Час від часу трапляються й руйнівні повені. На водному пості у Яремчому найвищий показник був зафіксований на початку червня 1969 року. Тоді за секунду тут проходило 760 кубометрів води, що у 60 разів перевищувало середньостатистичний показник. В Галичі «рекорд» був встановлений майже 90 років тому, 1 вересня 1927-го – 2 930 «кубів» води, тобто майже 50 залізничних цистерн одночасно (!) за середньостатистичного показника 153 куб. м./сек. 

Ще з кінця ХІХ століття за гідрологічною ситуацією на карпатських ріках ведеться постійне спостереження. Нині в області діє майже 20 постів.

Колись було інакше…

Впродовж багатьох століть бурхливі карпатські річки нерідко пробивали собі нові русла, вклинювались у сусідні басейни. Притоки Тиси, наприклад, змістивши головний вододіл Карпат, перехопили притоки Дністра, а Стрий – верхів’я Сану. Вчені наводять чимало прикладів перехоплення річок і перебудови річкової мережі також і в Передкарпатті. Колись Прут північно-західніше Чернівців впадав у Дністер, Бистриця Надвірнянська – в Прут, а Черемош зливався з Рибницею, що нині є притокою Прута.