Кіборги: від дійсності – до кіно

За їхніми спинами матері, жінки, діти і ціла Україна! Це історія не про війну, а про сучасних героїв, які творять нашу нову Україну. Незважаючи на різницю у статусі, походженні та віці, їх об’єднала одна мета – захистити рідну землю від агресора.

Заради спільної перемоги вони готові стояти до кінця. Стрічка «Кіборги» вийшла на екрани українських кінотеатрів вже з 7 грудня. Режисер фільму Ахтем Сеітаблаєв, дотримався слова даного на першій прес-конференції «Кіборгів» про те, що кіно побачить світ до Дня української армії 2017-го року, пише Вежа

Це стрічка про героїв, які творять сучасну історію, війну, розв’язану не нами, і низку питань, які хвилюють українців. Це фільм про людей і для людей – переконані творці картини. Головними акторами нового українського повнометражного фільму «Кіборги» стали: Макар Тихомиров, Вячеслав Довженко, Андрій Ісаєнко, Віктор Жданов, Роман Ясіновський. Сьогодні вивідаємо більше про зйомки складного для країни кіно про оборону Донецького аеропорту під час війни на Донбасі у акторів – Віктора Жданова, Романа Ясіновського та Макара Тихомірова.

– Прем’єра фільму вже відбулась. Яке місто зібрало найбільшу аудиторію в час презентації?

Роман: Найбільше людей зібрав зал в Дніпрі. Прийшло дуже багато військових, тільки вони були розміщені у трьох залах з шести, в яких одночасно транслювали фільм.

– Як відреагували на фільм в Маріуполі?

Роман: Вони дуже чекали на показ. На прем’єрі був присутнім генерал морської піхоти і, напевне, найкращою похвалою для нас стало те, що генерал після фільму віддав нам честь і сказав, що ми молодці. Герой України з позивним «Айболит», котрий витяг багато людей з-під куль, був дуже вражений фільмом. Саме такі відгуки нас дуже тішать.

– Яким чином режисер обирав акторський склад?

Макар: У кожного з нас своя історія. Ми знаємо, що близько 150-ти акторів пробувались на ролі у фільмі. Особисто моя історія почалася задовго до зйомок, років за шість, коли я знявся у фільмі Ахтема «Чемпіони з підворіття». Завдяки цьому мене запросили пробуватись на фільм «Зустрічна смуга» і десь після того режисер зрозумів, що покличе мене на проби «Кіборгів».

– Макаре, ти наймолодший серед тих вояків, які фігурують у стрічці. Чи справді існував прототип твого героя?

Макар: Звичайно в кожного з персонажів є по декілька прототипів. У мене позивний «Мажор». Мій герой потайки від батьків їде в аеропорт. Це людина, котра хоче бачити Україну у світовому контексті, людина, яка хоче не накопичувати націоналістичні ідеї в Україні, а прагне відкривати кордони, можливо хоче євроінтеграції.

– Чи справді існує людина з позивним «Мажор», це реальний герой?

– Такі люди існували, але напевно по сценарію фільму, вони не мають відношення до людини з позивним «Мажор». Одним з прототипів персонажів є боєць з Правого Сектору з позивним «Вогонь». Кіборги, вже після перегляду фільму розповіли мені, поведінка персонажа дуже схожа на іншого молодого бійця за позивним «Сєвер», котрому було 17 років. Саме від бійців поступово ми дізнавалися на кого схожі наші персонажі.

– Романе, ви родом з Тернополя. Кого граєте в стрічці?

Роман: Мій персонаж – це російськомовний кіборг. Ніхто не знає звідки він, герой «прибився» аеропорт і перебуває там дуже довго. Він наче домовий цього аеропорту: всіх зустрічає, всіх проводжає. Тому і позивне у мене відповідне – «Гід».

– Чи не складно тернополянину було виконувати роль російськомовного персонажа?

Роман: Напевне ні, оскільки в Київ я переїхав ще у 2002-му році. Тоді я взагалі не знав російської мови, звісно розумів, але ніколи не спілкувався. Я читаю багато книг російською вголос. Мені допомагає Достоєвський, вні один з улюблених письменників. Напевно саме від цього з’явився нормальний правдивий російський акцент. Звичайно він деколи «шокає».

У цьому фільмі ми намагалася роботи все по-максимуму. Для нас це така крапля в морі, для того, щоб ця дамба прорвалась, щоб війна закінчилась і ми стали нормальною незалежною проєвропейською країною.

– Вікторе, ваше позивне у стрічці «Старий». Якою була ваша роль?

–  Позивні говорять самі за себе. Мій персонаж дійсно пішов на цю війну свідомо, у нього є свої погляди на ситуацію в країні. Він говорить так: «Якщо діти воюють, то чому ми повинні сидіти?». Він, як і всі, хоче стабільності в країні і це відстоює.

– Жоден з вас не брав участь у війні, всі ви актори. Чи консультували вас щодо того, як правильно поводитись на знімальному майданчику, бійці АТО, кіборги?

Роман: Так, з нами постійно був наш головний консультант Кирило Недря, позивний «Доцент», котрий і насправді є доцентом Дніпровського вишу. Часто до нас заїжджали хлопці кіборги на зйомки: позивні «Рахман», «Адам», «Маршал» ну і ще багато хлопців. Зокрема «Богема», котрий, до речі, є актором-режисером. Якби не він, то не було б напевне цього сценарію, оскільки, Наталка Ворожбит, котра написала цей сценарій, провела з ним близько місяця. Він розповів багато історій, вони брали інтерв’ю у бійців. Привідкриваючи завісу скажу, що один з головних героїв наших «Кіборгів» позивний «Серпень» – це і є Андрій Шараськін, тобто «Богема». Це основний його прототип.

Бійці нам дуже допомагали. Спочатку я дуже боявся, оскільки думав, що прийшовши на майданчик, справжні кіборги скажуть, що ми нічого не тямимо. Та з часом ми побачили, що вони чудово до нас ставляться. Нам підказували, нас ніхто не висміював. Якщо потрібно було щось поправити, вони просто кликали вбік і чітко, тактовно пояснювали, як правильно потрібно робити, наприклад як тримати зброю у тій чи іншій ситуації. Ніхто з нами не «сюсюкався», все докладалось по-воєнному. Ми розуміли, що справа за яку беремось дуже серйозна.

Режисер: Ахтем Сеітаблаєв

– Знаємо, що зйомки фільму були недовгими. Скільки саме часу вони тривали?

Роман: Ахтем – такий спринтер! Він людина слова. На першій прес-конференції він сказав, що випуск фільму планується до шостого грудня на День української армії. Самі ж зйомки розпочалися 9 лютого 2017 року. Це було важко, але він це зробив.

– Для зйомок фільму спеціально було побудовано декорації в Київській та Чернігівській областях. Як це було?

– Роман: Перша частина декорацій була побудована біля Києва, неподалік Жулянського аеропорту. Це великий павільйон, де була побудована четверта частина терміналу. Вона була настільки реалістичною, завдяки постановнику Шевкетові Сейдаметовиму, що деякі кіборги виходивши з павільйону палили цигарку, у декого були сльози на очах, у когось було відчуття, що він знову туди повернувся. Вже 8 березня ми закінчили павільйонні зайомки і дев’ять днів збирали декорації, які далі везли на полігон в Чернігів, де на злітній смузі декорації знову вибудували.

– Все частіше з’являються українські фільми у кінотеатрах. Часто ці стрічки піддаються нищівній критиці. Чи готові ви до критики?

Роман: Звичайно готові. Поки критика є з боку росіян. Вони ще не бачили кіно, але вже його критикують. Критика, якщо вона професійна і тактовна, то дає можливість для росту. Відверто кажучи, з деякими критиками я згоден стосовно українських фільмів. Але для того, щоб критикувати українське кіно, його потрібно відвідувати. Ми, українці, повинні підтримувати свою кіноіндустрію. Щоб воно розвивалось, треба голосувати не просто так, а голосувати гривнею! Тоді воно виросте.

Звичайно є деякі проблемні нюанси, але ж ми зняли бойовик за 47 мільйонів гривень. За голлівудськими стандартами – це ніщо. А ми це зробили. Так, нам було складно, але ми намагалися зробити хороше українське кіно.

– Зважаючи на обмеження в бюджеті, що було найскладнішим для вас?

Макар: Напевно, найскладніше – це відчувати, що ти маєш щось зробити, але до кінця не розумієш, що саме… Ти маєш зіграти людей, котрі абсолютно по-іншому мислять, котрі бачили речі, які тобі навіть і не снились.

Роман: Найскладніше – прокидати зранку і переконувати себе, що зможеш зробити все так, щоб потім не було соромно.

Віктор: Все було не просто: форма, автомати, амуніція, рухи на майданчику. Та попри все це, ми отримували задоволення від того, що робимо. До того ж, було приємно працювати із чудовою командою, яку вдалося зібрати режисеру.

– У фільмі є п’ять основних персонажів. Чи брали участь у фільмі справжні бійці АТО?

Макар: Так, зокрема «Богема», кіборги, бійці АТО, такі як: «Сенсей», «Пісарь», здається Ігор з позивним «Актор». Коли ці хлопці підходили до нас і казали, що ми молодці, тоді одразу ставало легше. Кіборги, бійці, котрі були там і добре реагують на нашу роботу у фільмі – для нас це найвища оцінка.