Кінь, корова та город: З чого живуть підопічні коломийського геріатричного пансіонату

Коли старість в радість. Жити в місті – не означає не мати домашнього господарства. Жити в геріатричному пансіонаті – аж ніяк не привід не утримувати свійських тварин. Чи знали ви, що в Коломийському геріатричному пансіонаті є свій сад, город та тварини?

Справжньою родзинкою пансіонату є ведення працівниками господарства. Недалеко від міста, на просторій території, інструктор з трудової терапії Микола Приведа разом з мешканцями пансіонату активно доглядають за свійськими тваринами та садом, пише Дзеркало медіа

Згідно з розпорядженням лікаря, допомагають тільки ті, хто має дозвіл. Кожен з них займається трудовою діяльністю по дві години до обіду і після обіду.

“У нас в господарстві є кінь, корова та п’ятеро свиней. На днях чекаємо народження теляти. Окрім цього, в саду росте яблуня та горіх, а частина городу вже зорена. Там плануємо посадити квасолю, кукурудзу та гарбузи. Раніше також садили картоплю, – розповідає пан Микола. – З мешканцями буває інколи складно, оскільки багато хто хворий і довго допомагати не може. Також на підтримку господарства потрібні немалі кошти, тому інколи важко підтримувати у належному стані. Але ми намагаємось”.

На території господарства проживає 29 мешканців, які не хочуть покидати це місце. Тут вони себе відчувають вільними та не обмеженими. Як і в пансіонаті, вони мають свої кімнати, кухню, їдальню, туалет та душову кабіну.

“Три місяці тому я прийшла сюди з лікарні, з неврологічного відділення. Ви знаєте, ми тут, як сім’я. Я стала краще ходити та й почуваюся добре. Дуже вдячна людям, які нас доглядають, особливо санітаркам. Завдяки директору, пану Роману, ми забезпечені усім”, – розповідає мешканка пансіонату Олександра Рогович.

У будинку, окрім спалень, є бібліотека, кухня, їдальня та зал, в якому відбуваються служби та різноманітні заходи. Нещодавно волонтери відділу благодійності та соціального служіння Івано-Франківської єпархії УПЦ провели майстер-клас із декорування писанок. Благодійники пригощали солодощами та фруктами. Також неодноразово підопічні пансіонату разом з групою Центру по роботі з молоддю з особливими потребами з БФ “Карітас” проводили заходи, зокрема такі, як виготовлення свічок чи приготування їжі.

“Колись це приміщення було в жахливому стані. Ми стараємось покращити умови, поволі міняючи як внутрішній вигляд пансіонату, так і зовнішній. Багато нам допоміг народний депутат Андрій Іванчук, наприклад, тепер працівники мають свої шафи, а на кухні полички замінені на металеві. Ми йому дуже вдячні”, – каже директор пансіонату Роман Лазорко.