Компактне, зручне, красиве — відомі люди про Івано-Франківськ

Впродовж трьох днів місто гуділо, святкувало свій 356-ий День народження. До Франківська приїхало багато відомих людей.

Журналісти "Вежі" поспілкувались з гуртами: “ТНМК”, “Патроничі”, “Друга ріка”, “О.Торвальд”, а також з продюсеркою Надією Зайончковською, письменником Юрієм Винничуком та діджеями 20ft radio. Розпитали про їх враження від міста. Чиї пісні знають напам’ять таксисти у Івано-Франківську? Яка пісня гурту ТНМК була написана у франківській психлікарні? —  читайте у матеріалі.

Олександр (Фоззі) Сидоренко

“Зазвичай артисти брешуть, коли вони приїздять, що люблять те місто. В кожному місті вони кажуть, що там найкращі дівчата, бо хтось їм сказав, що треба таке говорити. Про дівчат я нічого не буду казати. Я з Харкова. Моя дружина теж з Харкова. Але Франківськ для мене особливе місто, і я не жартую, коли це кажу. Я, можна сказати, навіть одружився в Франківську.”

Гурт ТНМК зупинився під час свого перебування в місті у добрих друзів. Приятелів хлопці мають тут чимало. Одним із таких друзів є гурт “Фактично самі”. Більше того, одну із пісень Фоззі колись написав у Франківську, на роботі у друга. Це сталось у обласній психоневрологічній лікарні номер 3. Це була  пісня «Чашка». Товариш Олександра там працював, Фоззі сидів в нього цілий день, писав цю пісню.

Надія Зайончковська

Продюсерка фільму “Фелікс. Австрія” провела дитинство в Дрогобичі. В ті часи вона бувала із екскурсіями у Франківську. Надія додає, що знайшла тут багато друзів, коли взялася знімати стрічку про це місто. У дитячих спогадах виринає образ сусідського дідуся, який навчав традиціям:

“Ми ввечері сиділи, і  він нам з сестрою та внукам розказував «Як це було за Австрії».  Я це так пам’ятаю. І коли я відкрила книгу Софії Андрухович, я згадала це. Пам’ятаю цю бруківку. Дуже кінематографічна книга, погодьтесь.”

Друга ріка

Хлопці зупинились у готелі поруч головної сцени. Місто їм дуже подобається – компактне та затишне. Проїхались на таксі і зрозуміли, що таксисти тут обізнані, знають багато пісень «Другої ріки». Гурт із задоволенням приїде до міста ще.

“В мене Франківськ асоціюється з горами, недивлячись на те, що тут їх немає, але коли я потрапляю у Франківськ, я розумію, що скоро на моїх ногах з’являться лижі. Тут я себе відчуваю дуже комфортно. Не знаю чому, але це місто якось цією атмосферою закутує, що ти не можеш з нього вилізти. Воно таке мобільне місто.” – говорить Валерій Харчишин.

Андрій Гринків 

Що робить гурт “Патроничі” коли виступає на різноманітних фестивалях? Правильно, учасники гурту розповідають усім, що вони з Франківська. Андрій переконаний, що багато талановитих людей родом з цього чудового міста, тому пишається цим. Усі пісні гурту в більшій чи меншій мірі пов’язані з Івано-Франківськом. А на день міста хлопці подарували – цілу композицію. Найулюбленіше місце Андрія – це вулиця Шевченка. Проте хлопці не перестають шукати нові улюблені місця, пізнавати своє місто.

“В Франківську прожив 23 роки, але завжди можна знайти якесь нове місце. Я недавно на Коновальця йшов і побачив, що там є стадіон і маленьке озеро. Я був просто в шоці, бо стільки часу тут жив і не знав, що таке є близько. Тому мені здається, що Франківськ багато чого приховує. І завжди можна знайти ще якісь цікаві місця. Це для мене відкриття останніх днів.”

Женя Галич

Гурт О.Torvald був у гостях на радіо Вежа ще 17 листопада. І в ефірі Женя Галич зізнався в любові до Франківська. Ми це запам’ятали і цитуємо:

“Завжди говорю людям – частіше підіймайте очі, озирайтесь, не тупіть просто під ноги. Дивіться навколо, що відбувається. Бо я, от точно впевнений, що я вперше бачу таким красивим Франківськ. Я не знаю чому раніше цього не бачив. Я був на стометрівці. Ми гуляли. Але так, як виглядає місто зараз з 6-го поверху –  це просто кайф! Я впевнений, що будь-яка Варшава, Люблін, Лондон, Рига, Відень – вони виглядають з гори так само. Тому нам треба це цінувати. Я закоханий в Україну, у Франківськ і знову закоханий в те, що ми робимо.”

20ft radio

Для хлопців з 20ft radio це була перша ніч в Франківську. Раніше хлопці були тут лише проїздом в гори. З Давидом, Віталієм і Назаром трапилась така пригода. В кафе замість трьох порцій картоплі принесли дві. В баноші хлопці не знайшли справжньої бринзи з полонини, але це їх не засмутило.

“Дуже мені сподобалось місто. Я його вчора обійшов вздовж і поперек. А таке враження ніби зовсім не ходив. Правда, багато людей було вчора. Я не люблю, коли багато людей. Класна архітектура. Смачна кухня.” – каже Давид.

Юрій Винничук

Письменник приїхав з виступом на заходи в день міста. Пан Юрій родом з Франківська, переїзд до Львова у нього був вимушений. Тепер повернутися у Франківськ не дає відсутність тут потужної бібліотеки, як от у Львові – Львівська національна бібліотека імені Василя Стефаника. В своїх творах письменник часто звертається до спогадів пов’язаних зі старим Станіславовом.

“Софіївка* – найдорожче, що мені лишилось. Тому, що вона приходить в мої сни. Це те, куди я не можу більше заглянути. Бо вона досить змінилась. Там була прекрасна околиця. Була річка. Мені подобались люди, які там жили, бо вони ще жили до війни. Якось мали харизму, розмовляли галицькою мовою.”

* Софіївка – район Івано-Франківська, розташований в північно-східній частині міста поряд із мікрорайоном «Позитрон».