Марійчина мрія. Франківські волонтери не встигли відправити онкохвору дівчинку на море
Це мала бути гарна щемлива історія про втілення мрій онкохворих дітей і людську небайдужість. Та вийшло все навпаки…
Про те, що у відділі онкогематології обласної дитячої лікарні лежить 17-річна дівчинка Марійка, яка мріє поїхати на море, дізналися з мережі Facebook. Пост про її бажання написав волонтер Євген (прізвища просив не називати), який напередодні з друзями втілив трохи простішу мрію дитини – купив їй планшет. А тепер він, вражений знайомством та історією дівчинки, збирав кошти на те, щоб відправити Марійку на море, пише Репортер.
Лікарі розповіли волонтеру, що дівчинка вже понад три роки практично самотужки бореться зі страшною хворобою – лімфогранулематозом. Після першого етапу лікування батьки продовжувати курс відмовились і забрали Марійку додому. Протягом наступних двох років дівчинку двічі майже силоміць повертали до лікарні медики.
Спершу, після року перерви, лікар побачила Марійку, змучену хворобою, худу та голодну разом із молодшою сестрою – діти продавали сир. Тоді прямо з вулиці її забрали до лікарні. Після кількох місяців лікування батьки знову відмовилися його продовжувати. А втретє Марійку привезли до лікарні працівники хоспісу. Дівчинка вже не могла терпіти біль вдома і місцевим медикам довелося викликати бригаду хоспісу, щоб ті зробили ін’єкцію сильного знеболювального. Вражені станом дитини та умовами, в яких вона жила, медики знову забрали її до лікарні. Батьки, правда, з’являлися там час від часу, а Марійка далі проходила курси хіміотерапії та непростого лікування.
Про, м’яко кажучи, нетипову поведінку батьків говорить директор благодійного фонду «Ти-Ангел» Віталій Сабан. Фонд дев’ять років опікується онкохворими дітьми в Івано-Франківській області. Сабан каже, що з таким випадком стикнувся вперше. За три роки, що фонд допомагав Марійці, їй виділили на лікування понад 100 тисяч гривень, носили їжу, купували одяг і необхідні речі. Після першої примусової госпіталізації волонтери навіть намагалися зв’язатися з місцевим прокурором. Потім спроби залишили – нагальнішим був збір коштів на лікування.
У лікарні історію Марійки «Репортеру» розповідати не стали. Кажуть, з етичних міркувань.
Натомість сільський голова села, в якому жила дівчинка, запевнив: сім’я – благополучна, незважаючи на те, що Марійка, її 15-річна сестра, яка вже має свою дитину і сім’ю, та двоє малолітніх братів живуть з бабцею в одному селі, а батьки – в іншому. Війт говорить, що ані батько, ані матір спиртним не зловживають, а лікувати Марійку відмовлялися, бо не мали грошей.
В службі у справах дітей про існування такої сім’ї взагалі не чули. Правда, у 2014 році фахівці соціальної служби району допомагали збирати кошти на лікування Марійки, але як неблагополучна ця сім’я на обліку не перебувала.
Що саме – безгрошів’я, байдужість, неготовність до такої біди чи щось інше – стало для батьків причиною відмови від лікування Марійки – у них самих дізнатися не вдалося. Родичі дівчинки після слова «журналіст» просто припиняли розмову.
Розставити всі крапки над «і» в цій ситуації могла б сама дівчинка. Ми просто не встигли.
«Марійка померла три хвилини тому», – сказала нам з волонтером Євгеном лікар, коли ми прийшли до лікарні говорити з дівчинкою про її мрію побачити море.
Марійчина мрія залишилася мрією.
Сьогодні в Івано-Франківській області на диспансерному обліку з приводу онкогематологічних захворювань – 215 дітей. Усі вони протягом року по кілька разів проходять курс лікування. На денному стаціонарі в обласній дитячій клінічній лікарні постійно лежать 20-25 дітей. Ці маленькі люди щодня з останніх сил виборюють собі право на життя.
За словами головного лікаря Радислава Котурбаша, держава забезпечує лише 56 % витрат на лікування дітей. Решту шукають батьки, волонтери, благодійні фонди. Охочим долучитися до спонсорської допомоги для відділення онкогематології в Івано-Франківській обласній дитячій клінічній лікарні – розрахунковий рахунок 31558301123615 у ГУДКСУ Івано-Франківської області, МФО 836014, код ЄДРПОУ 01993256.
