Молдавський політолог: "Український світ" виявився сильнішим за "русский мир"

Україна сьогодні слугує щитом, що оберігає Молдову від агресивних намірів Кремля. Для Молдови питання надзвичайної значущості, аби Київ вистояв перед російською агресією. Таку точку зору в ексклюзивному інтерв'ю Укрінформу висловив політолог, директор молдавського Інституту аналізу і політичного консалтингу «Політікон» Анатол Церану.

 - Які перспективи придністровського врегулювання у світлі подій в Луганській і Донецькій областях України?

- Для нас ситуація (на сході України - ред.) дещо ясніша, ніж для інших, адже цей сценарій ми (у Молдові - ред.) пережили власним життям.

І те, що відбувається сьогодні в Луганську і Донецьку, - стара, апробована ще в дев'яності роки, політика Москви. У конкретному випадку - це створення осередків для тиску на українську владу, аби реалізувати свої геополітичні цілі в цьому просторі. Є, звичайно, деякі відмінності між придністровським варіантом і подіями на сході України, але основні тенденції аналогічні. Проте, якщо ми перебуваємо поки в «залі очікування», то Україна, на жаль, на жаль, вже «злетіла».

Тут варто зачепити проблему присутності російських військ і зброї на території Придністров'я. Ми завжди попереджали, що зброя і боєприпаси на території сепаратистського регіону є особливо небезпечними, оскільки використовуються як шантаж і тиск. Плацдарм і перебування військового контингенту в Придністров'ї використовується також і як інструмент тиску на Україну.

На жаль, попередня влада України недостатньо об'єктивно поставилася до придністровської загрози, що існує, і процесу придністровського врегулювання, обравши в цьому питанні нейтральну позицію. Тепер Україна має заплатити за це дуже дорогу ціну.

Вочевидь, наразі у вас повною мірою усвідомили загрозу національній безпеці. Це сприятиме тому, що Україна відкоректує свою позицію з питання придністровського врегулювання.

Проте, багато що залежить ще й від того, якою мірою Українська держава зможе відбити загрози, що йдуть від Росії. Для Молдови надзвичайно важливо, аби Україна вистояла. Об'єктивно кажучи, вона сьогодні слугує щитом, що оберігає Молдову від агресивних намірів великого сусіда на Сході. І в цьому наш шанс: Молдові дуже сильно пощастило, що має такого сусіда, як Україна.

-  У переговорах щодо придністровського врегулювання Росія позиціонує себе гарантом і миротворцем...

- У даному випадку поняття «гарант» і «миротворець» ніяк не узгоджуються. Це завжди був своєрідний нонсенс, присутній в рамках переговорного формату «5+2». Оскільки переважна більшість експертної спільноти розглядає Росію як сторону конфлікту в Придністров'ї. А коли учасник конфлікту постає в ролі миротворця, посередника, та ще й гаранта, це, вибачте, «ні в які ворота не лізе».

У моєму розумінні сам формат переговорів, де Росія, практично володіючи правом вето, заморожує конфлікт, а не сприяє його врегулюванню, потребує докорінного переформатування.

Вважаю, що досвід Молдови в цьому питанні може слугувати для України «пам'яткою». Їй ні в якому разі неможна ступати на ті ж «граблі», через які Республіка Молдова вже «розбила лоба». І формат цей нам практично нав'язали.

Абсолютно очевидно, що Україна намагається за будь-яку ціну уникнути цього небезпечного варіанту розвитку подій. Не думаю, що Росія піде на визнання територій на сході України, але вона використовуватиме їх для тиску на Україну і спробує залучити Київ в «тяганину» з перемовинами. А Заходу піднесе «отруйну цукерочку»: мов, Росія є миротворцем, намагається в рамках схожого формату досягти врегулювання конфлікту. Хоча жодного врегулювання не буде.

Київ не має допустити, аби за стіл перемовин сіли представники «ДНР» і «ЛНР». Переговори мають вестися лише з Росією. Тому що справжній господар і винуватець Луганських і Донецьких подій - це Кремль. Всі інші - чистої води маріонетки.

- «Зелені чоловічки», що зачастили до Молдови, - це теж частина стратегічного плану Росії?

- Безумовно. Росія вдається до всіх можливих сценаріїв, аби перешкодити демократичному вибору Молдови у бік європейської інтеграції. Вона намагається максимально ускладнювати ситуацію, використовуючи весь арсенал засобів - від дипломатичних до провокацій спецслужб і «зелених чоловічків», які шукають собі «поле» для застосування в Молдові.

Переконаний, що це ні до чого хорошого (маю на увазі, звичайно ж, для Росії), це не призведе. Вона опиниться в ще більшій ізоляції. Тому навряд чи Москва піде на створення ще одного осередку напруженості.

В той же час, самі того не підозрюючи, путінські стратеги стали каталізаторами консолідації української нації. Адже спочатку розрахунок був на те, аби Україну «розірвати». Вийшов ефект бумеранга: "український світ" виявився міцнішим і сильнішим за "русский мир".

У цьому плані вже Молдавія повинна вчитися у своїх друзів українців, особливо щодо створення інформаційного поля для наших громадян. Українцям вистачило мужності і сміливості рішуче висмикнути країну з російського інформаційного зомбування. А у нас, на жаль, російський «інформаційний каток» просто давить Молдову.

І ми (поки) не зуміли ефективно цьому протидіяти. Сподіваюся, що цього разу урок України ми вивчимо як слід. Та й перемога проєвропейських партій на виборах у Верховну Раду - це серйозний політичний потенціал і позитивний приклад, який, однозначно, знадобиться Республіці Молдова.

Зінаїда Гурська, Кишинів, Укрінформ