У Незвиську відроджують давній орнамент покутської сорочки
У селі Незвисько Городенківської громади відтворили давню сорочку з місцевим орнаментом, який ледь не зник із села. Автентичні зразки покутського вбрання дослідниці шукали у родинних скринях, приватних колекціях, музеях та старовинних книгах.
Для місцевої мешканки Марії Мороз вишивка — це не просто захоплення, а спосіб зберегти пам'ять про попередні покоління. У її шафі — близько двох десятків вишитих сорочок. Серед них є й та, яку свого часу створила її мама.
«Це моя найулюбленіша. Це не я вишивала — це вишивала ще моя мама. У цій сорочці вже проходили наші покоління. І зараз уже внучка моя ходить», — розповідає Марія Мороз.
Саме пошуки давнього орнаменту привели її до старої книги. Жінка пригадує: раніше бачила у Незвиську традиційні «рукав'янки», однак саме такого узору не зустрічала.
Відтворити сорочку взялася вишивальниця Марія Матійчук із Космача, яка нині живе у Незвиську. Робота виявилася непростою: майстриня працювала з дуже дрібним полотном і намагалася максимально точно повторити кольори та техніки оригінального зразка.
«Хотілося добавити від себе світліших, жовтіших кольорів, але я розуміла, що в кожному регіоні, в кожному районі є свій колір. Це потрібно було на полотні вишивати. Полотно дуже дрібосіньке, дуже клопітка робота», — каже Марія Матійчук.
Над сорочкою працювали кілька місяців. Відтворений одяг привертає увагу навіть випадкових перехожих — люди зупиняються, щоб сфотографуватися з майстринею.
Дослідниці зазначають, що незвиські сорочки мають особливий почерк. Для них характерна переважно червоно-жовто-зелена кольорова гама, хрестата розшивка між уставкою та рукавом, а також глибокі пазухи, оздоблені верхоплутом.
Щоб дослідити традицію, фахівчині зібрали 37 сорочок із Незвиська. 18 із них вдалося знайти у приватних колекціях та родинних скринях. Дослідниці вивчали техніки вишивки, матеріали, розміри та особливості окремих деталей, а результати роботи опублікували в окремому альбомі.
Оригінальні незвиські сорочки нині зберігаються, зокрема, у музеях Івано-Франківщини та Львівщини. Серед них є зразки з рідкісними техніками вишивки, які сьогодні використовують дедалі рідше.
У самому Незвиську автентичних сорочок залишилося небагато. Тому місцеві майстрині тепер відтворюють давні зразки власноруч, аби зберегти особливості традиційного покутського вбрання для наступних поколінь.
Детальніше про це у сюжеті ОТБ Галичина.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!
