На Рожнятівщині підсудний «в’язень-відбувайло» відкрив пелетне виробництво

Кілька років журналісти "Галичини" розповідали про жителя села Ціневи на Рожнятівщині підприємця ігоря Диріва, про «каламутне» звинувачення його у розтраті бюджетних коштів під час берегоукріплювальних робіт після повені 2008 року і як наслідок — понад трирічне перебування в сізо міста Івано-Франківська, а після публікації газетної статті — обрання судом для нього застави як запобіжного засобу.

Шестирічній судовій тяганині ще кінця-краю не видно — після івано-Франківського міського суду справу тепер «мусолять» у Калуському міському суді. За цей час деякі герої «паводкової справи» вже й у засвіти відійшли, хтось впав у депресію, а хтось руки опустивѕ А підсудного ігоря Диріва, якого деякі знайомі, колеги і друзі через активну непосидючість ще називають «живчиком», непрості життєві перипетії, образно кажучи, не вибили із сідла. Про себе як про «впливову особу» у районі (так зазначено у матеріалах кримінальної справи) ігор іванович говорить лише з гумором, провадить приватну підприємницьку діяльність і має чимало цікавих бізнесових задумів, пише Галичина

Нещодавно в селі Спасі на Рожнятівщині в орендованих приміщеннях колишнього радгоспу «Спаський», понад півстоліття тому зорганізованого на базі п’яти навколишніх сіл, а нині зруйнованого, зокрема, на базі тваринницької ферми, підприємець ігор Дирів зорганізував бізнес на відходах — виробництво пелетних гранул з тирси. Ферму зведено ще 1973 року, а два червоні бики-впертюхи на фасаді яскраво промовляють про її колишню спеціалізацію. Звісно, для Рожнятівщини виробництво пелет — не першина: не один рік працюють лінії і в селищі Рожнятові, і в Брошневі-Осаді, і у Вільхівці і т. д. Але пошук енергетичної альтернативи не на словах — справа завжди актуальна. Бо це не лише нові робочі місця і дешеві енергоносії, а й стан довкілля у районі, де традиційно основою економічного і соціального розвитку є деревопереробка і деревообробка.

Ігор Дирів, підприємець:

— Обладнання — українського виробництва вартістю 2,5 млн. грн. — ми взяли в лізинг на п’ять років. Думаю, окупиться за два роки. Якість пелет добра, тож попит є. Головно працюємо з підприємствами області й установами, бо значна їх частина вже відмовилася від дорогого газу і перейшла на використання твердопаливних котлів і альтернативних енергетичних джерел. Економія чимала. За моїми підрахунками, сягає 50%. Сировини не бракує. У когось купуємо тирсу, а дехто і задарма віддає. Наразі на виробництві працюють десять-дванадцять людей. Керівництво Спаса добре, тож і з громадою маємо наміри співпрацювати для соціально-економічного розвитку села. Так, деякі труднощі виникають — не без того, але дослухаємося і до сільського керівництва, і до громади, зважаємо на всі зауваження.

...Однією з проблем, яку невідкладно довелося розв’язувати вже після запуску пелетної лінії, став пошук шляхів мінімізації викидів тирсового пилу в довкілля. Бо від цього залежали і відносини із сільською громадою. Селяни дорікали підприємцям, що деревна пилюка від виробництва осідає на сади, поля, обійстя і шкодить не лише бджільництву чи тваринництву, а й здоров’ю людей. Тоді підприємці виробництво одразу зупинили, а пошук шляхів розв’язання проблеми активізували.

Орест Русин,  начальник виробництва, інженер:

— Наразі лінія лише запрацювала, а щомісяця плануємо виробляти орієнтовно не менше 200 тонн пелет. Розфасовуємо їх у біг-беги по тонні. А щоб запобігти викидам порохів в атмосферу, ми самотужки — методом проб — придумали, виготовили і встановили спеціальне обладнання — пропускаємо порохи крізь велику місткість, наповнену водою, які осідають у ній, а назовні виходить лише пара від тирси, яку просушуємо. Виглядає, що такий фільтр наразі працює ефективно.

...Пелети, вироблені в Спасі, підприємці реалізують головно великими партіями, тож ціна сягає 1 600 грн. (на ринку вроздріб — здебільшого до 2 тис. грн.) за тонну. Але показово, що, порівняно з минулими роками, кардинально змінився ринок збуту готової продукції.  Вже переважають не закордонні покупці пелет, а місцеві. І це добрий знак.