Напередодні Першовересня, або Таємниці підготовки до школи новоспечених учнів
Чимало батьків з острахом очікують початку осені, адже з 1 вересня розпочнеться нова сторінка в житті їхніх маленьких «чомучок» під назвою «школа».
І поки новоспечені школярики ще насолоджуються безтурботним дитинством, газета "Галичина" вирішила з’ясувати, як зробити цей період менш стресовим як для батьків, так і для їхніх дітей.
Ефект Нострадамуса
Аби зрозуміти, що до початку нового навчального року залишилося не так багато часу, не треба бути Нострадамусом, а варто лише зайти до першої-ліпшої крамниці канцтоварів. Таємна операція під кодовими назвами «Йдемо до першого класу» чи «Готуємося до школи» – в розпалі. Найменші школярики обирають своє перше шкільне приладдя під пильним наглядом батьків. Старші учні – самостійніші в цьому питанні. Та й грошей на їхні «першовересневі» потреби треба менше. Батьки школярів середнього та старшого шкільного віку констатують, що чим старші діти, тим простіше. І це справді так, адже в учнів «зі стажем» могли залишитися з попередніх років ранець та інше потрібне приладдя.
Але не варто плутати похід до крамниці канцтоварів із повноцінною підготовкою до школи. Це питання значно ширше і включає в себе більше, ніж просто купівлю шкільного приладдя. Спробуємо виокремити найважливіші етапи підготовки до нового періоду в житті дитини.
Критерії готовності
За словами методистки обласного центру практичної психології та соціальної роботи Івано-Франківського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти Оксани Хомин, готовність дитини до навчання в школі визначається певними критеріями, зокрема її фізичним та інтелектуальним розвитком.
«Якщо перший оцінюємо за вагою, зростом, станом здоров’я тощо, то другий передбачає наявність певних знань і вмінь, – роз’яснює вона. – Зазвичай, інтелект найбільше розвивається у дошкільному закладі. Якщо ж дитина з певних причин не відвідувала дитячого садка, то її інтелектуальний розвиток залежить цілковито від батьків та найближчого оточення дитини. Дошкільник має володіти певним рівнем загальних знань: знати своє прізвище, ім’я, по батькові, домашню адресу, букви, цифри, кольори, дні тижня, пори року тощо. А також володіти навичками самообслуговування: вміти самостійно вдягнутися, відкрити сік чи воду, складати свої речі тощо. Батькам варто пам’ятати, що, готуючи дитину до школи, не слід перевантажувати майбутнього школяра. На такі заняття виділяйте максимум одну-дві години на день, до того ж обов’язково робіть час від часу перерви. Займатися ліпше в ігровій формі, так дитині легше засвоювати інформацію».
Оксана Хомин наголошує, що не менш важливою є соціальна готовність дитини до школи, яка визначається її вмінням спілкуватися з однолітками і дорослими.
«Дитина повинна вміти взаємодіяти з однокласниками, домовлятися, поступатися і наполягати на своєму, не боятися звернутися до дорослого з запитанням чи проханням про допомогу, – зауважує моя співрозмовниця. – Комунікативні навички також найкраще формуються у дошкільному закладі чи під час спілкування дитини з друзями в процесі різних ігор або спільної діяльності».
Важливим аспектом у рамках підготовки першокласника до школи є готовність до цього періоду і його батьків. За словами психологині, вони мають бути готовими «відпустити» дитину, довіряти їй, вірити, що вона зможе бути успішною, самостійною та підтримати, якщо їй буде складно. Також батьки мають бути відкритими до співпраці з педагогом і школою, вирішувати складні, а іноді й конфліктні ситуації мирним шляхом.
«Якщо дорослі хвилюються чи бояться чогось, дитина теж це відчуває», – наголошує О. Хомин.
Без страшилок і негативу
Безневинні, на перший погляд, страшилки про школу можуть стати першими цеглинками у формуванні у вашої дитини нелюбові та несприйняття всього, що пов’язано з нею. Тому будьте дуже уважними та обережними у висловлюваннях. Про фрази на кшталт: «У школі просто не буде», «От підеш до школи, тобі покажуть, як вередувати», «Я так не любила ходити до школи» тощо – ліпше забути раз і назавжди. Натомість побавтеся зі своїм малюком у гру під кодовою назвою «10 причин, чому я хочу йти до школи». Їх можна не лише перелічити, а й намалювати. Впевнена, що після такої вправи ваша дитина захоче якнайшвидше побачити школу на власні очі. І найголовніше: в її уяві постане позитивний образ її майбутнього навчального закладу.
«Мотиваційна та емоційно-вольова готовність значною мірою залежить від того, яку інформацію про школу отримує дитина з навколишнього середовища, – коментує О. Хомин. – Ніколи не варто лякати дитину школою. Потрібно навпаки, розповісти про її позитивні сторони, можливо, з власного досвіду, сформувати у дитини позитивний образ педагога. При цьому не можна приховувати, що в школі можуть виникати й труднощі. Необхідно пообіцяти дитині підтримувати її та допомагати в таких випадках. Якщо з першим учителем у дитини чи батьків виникають непорозуміння, їх варто вирішити на рівні дорослих, в жодному разі не втягувати дитину в конфронтацію».
У шкільному ритмі навіть влітку
За два тижні до початку навчального року важливо підготувати дитину до шкільного ритму життя. Необхідно стежити за тим, щоб ваш «новоспечений» школярик не засиджувався допізна і прокидався раніше. Якщо за літо дитина звикла пізно вставати, потрібно поступово скорегувати час її прокидання на більш ранній. Почніть з 10-15 хвилин у день. Це ж стосується і засинання. Також не зайвим буде привчити дитину оперативно вмиватися, застеляти ліжечко, самостійно вдягатися, снідати. Ці навички стануть необхідними вже 1 вересня, тому покваптеся. Діткам, котрі ходили до дитячого садка, щодо цього буде простіше.
«Готуючи дитину до школи, важливо пам’ятати про режим дня, – наголошує О. Хомин. – Адже діти за час літнього відпочину відвикають рано вставати. Тому до психологічного стресу, зумовленого новими умовами, приміщенням, правилами, оточуючими дітьми та дорослими, додається ще й фізична напруга. Дитині важко зосередитися на навчанні, оскільки перший урок починається о 8 годині, а ще вчора вона прокидалася о 10-й».
Малювання замість писання
Щороку напередодні початку нового навчального року вчителі початкових класів говорять в унісон, що не потрібно навчати дітей читати й писати. По-перше, батьки чи бабусі з дідусями можуть у процесі такого навчання назавжди відбити у дітей охоту до набування азів знань. По-друге, учням-усезнайкам може бути елементарно нудно в школі, адже вони вже все знають і вміють. А по-третє, краще, щоб цим усе ж таки займалися фахівці своєї справи. Це насамперед стосується писання, адже важливо, щоб дитину навчили правильної техніки. Як правило, тих діток, котрих навчили вдома писати, вчителеві доводиться переучувати в школі.
"Для підготовки дитини до 1-го класу варто використовувати ігри для розвитку пам’яті, уваги, спостережливості, логічного мислення, сприйняття величини, форми та кольору предмета, тонкої моторики руки та зорово-моторної координації. Наприклад, такі як: «Що зайве?», «Хто сховався?», «Порівняй і покажи», «Знайди відмінності»…. Також варто заохочувати дитину до малювання олівцями, фарбами, фломастерами, крейдою, ліплення та інших видів діяльності, що допоможуть підготувати руку до письма, – радить О. Хомин. – Усі запропоновані вправи бажано проводити в ігровій формі. Цінність гри в тому, що в ній дитина легко засвоює те, на що в інших умовах довелося б докласти значних зусиль. У грі дитина ліпше запам’ятовує, зосереджується і усвідомлює. Без «ігрового» періоду не буває успішного навчання у шкільному віці, а пізніше не відбувається розвитку зрілої повноцінної особистості…"
Вирушаючи на закупи до крамниці зі шкільним приладдям, не забудьте взяти з собою свого «новоспеченого» школярика. Дозвольте діткам обрати для себе ранець та інші учнівські «прибамбаси». І якщо разом зі шкільним пеналом ваш малюк захоче покласти до портфелика улюблену іграшку, не забороняйте цього робити, адже за порогом школи дитинство не закінчується. Пам’ятайте про це.
Також напередодні урочистої лінійки організуйте для свого першокласника чи першокласниці, скажімо, свято прощання з літом чи просто класний і веселий день розваг. Впевнена, таке дійство сподобається і старшим учням. Варіантів проведення цікавого дозвілля безліч, але не забувайте прислухатися до побажань малюка. Ще одне свято організуйте вже 1 вересня після святкової лінійки або зробіть класний подарунок на честь вступу вашої дитини в новий статус «школяра».
За лаштунками 1-го класу
Іванофранківка Ольга Суровська розповідає, що її шестирічна донечка Олександра готова до початку такого важливого в її житті шкільного періоду, адже ще в червні пройшла підготовчі курси в Івано-Франківській ЗШ №3 з польською та російською мовами навчання, в якій і здобуватиме знання. Тож дівчинка вже познайомилася зі своєю першою вчителькою та однокласниками, а також встигла відвідати справжнісінькі уроки та вивчити нові пісеньки. Щодо купівлі необхідного шкільного приладдя, то поки що цей процес відклали до останнього, хоча дещо таки вже встигли придбати.
«У школі нам дали список, що треба обов’язково купити до 1 вересня: зошити, альбом для малювання, пластилін, папір, картон, пенал, чорнильну ручку, олівці, лінійку, фломастери, клей, ножиці, папку для зошитів, спортивну форму, взуття, змінне взуття тощо. Ми ще цього не купували. Зате у нас уже є основні «забавки»: рюкзак, ланч-бокс, пляшка та пенал. І все із зображенням котів. Це головна вимога до шкільних речей від моєї донечки, – ділиться мама першокласниці. – І це дуже допомогло, тому що вона вже носиться з рюкзаком, на якому намальований кіт, та щодня лічить, скільки ще залишилося до початку навчального року, щоб нарешті піти з ним до школи. Також вже придбали елементи необхідного гардеробу школярки: спідничку, кросівки та інші потрібні речі. Залишилося купити лише канцтовари. Хочеться, щоб Саша сама вибрала те, що їй подобається, бо за такої умови у неї буде більше радості ходити до школи».
Не канцтоварами єдиними, звісно, переймаються нині батьки завтрашніх «первачків». Окрім списку з детальним переліком необхідного шкільного приладдя, мою співрозмовницю та інших батьків цієї школи «озброїли» ще й порадами щодо підготовки до навчання.
«Зокрема радять зменшити час перегляду мультфільмів, збільшити кількість занять на розвиток дрібної моторики рук - вирізання, ліплення, а також намагатися раніше вкладати дітей спати. Ніби всі про це знають, але нагадати зайвим не буде», – вважає Ольга Суровська.
Її дочка Олександра належить до тих дітлахів, котрі хочуть іти до школи. Насамперед її приваблює інтерактивна дошка, набір «Шість цеглинок» LEGO та незвичайні кольорові парти. Це те, що сьогодні має бути в кожному першому класі завдяки реформі «Нова українська школа». Ще донедавна більшість дітей могла про це лише мріяти.
Моя співрозмовниця каже, що свідомо не навчила свою донечку читати та писати, адже з власного досвіду знає, що коли ти все вмієш і знаєш, то навчатися в першому класі не так цікаво.
«Ми не вчимо нічого. Саша деколи сама приходить з книжкою і каже: «Я буду читати», називає букви, складає слова. Але ми спеціально цим не займаємося і на додаткові підготовчі курси не ходили, – розповідає мама першокласниці. – Основний лайфхак підготовки до школи у нашій родині – не заставляти. Я не налаштовуюся на те, щоб моя донечка була успішною ученицею, відмінницею. Головна мета, щоб вона отримувала задоволення від усього, що відбувається в школі. І якщо їй буде там подобатися, то буде вчитися, а якщо ні, то знайдемо інші варіанти. Важливо, щоб у дитини було бажання вчитися, пізнавати щось нове, бо це головний навик, який дуже корисний в сучасному світі, тому що все дуже швидко розвивається і потрібно завше бути готовим навчитися чогось нового».
Автор: Ольга Мончук
