Найкрасивіший чоловік планети Богдан Юсипчук: про роботу, конкурси і особисте життя

Найкрасивіший чоловік планети і новий суддя проекту Модель XL на 1+1 - актор Богдан Юсипчук дав інтерв'ю журналу «Теленеделя».

- Богдан, чим вас зацікавив проект Модель XL?

- Завжди хотів стати членом журі на подібному шоу. У мене є акторську освіту і досвід участі в таких проектах, тому можу щось підказати конкурсанткам - наприклад, що мені допомагало домагатися мети в житті, чим себе треба мотивувати, як себе вести і як привернути до себе увагу. Хочу, щоб українські дівчата навчилися себе любити - в незалежності від форм, вони прекрасні!

- Що довелося робити на кастингу?

 - «Кастингував» дівчат (Посміхається.) Оцінював їх дефіле, давав поради з акторської майстерності і вказував на моменти, над якими ще треба попрацювати.

- Завдання шоу - зруйнувати стереотипи краси. У вас він є?

- Мені весь час подобаються різні дівчата. Не важливо, худенька вона або повна, висока або не дуже. Це в дитинстві всі хлопці в класі закохувалися в симпатичну. Зараз не суджу тільки по зовнішності. Важливо, щоб був внутрішній стрижень, щоб це була цікава особистість. Наприклад, одна з моїх перших дівчат була "пампушка". При цьому мала неймовірну харизму. Ми досить довго були разом.

- Ми знаємо про ваші титули і перемоги. А поразки були?

- Звичайно. Я не відразу вступив до інституту імені Карпенка-Карого - вийшло лише з третьої спроби. І титул «Містер світу» в 2014-му не виграв - увійшов в десятку кращих. Але цього, якщо чесно, навіть радий - напевно, на той момент я не був готовий до таких випробувань. Зате пишаюся, що поразки незабаром обернулися перемогою.

- Чим не догодили викладачам?

- У перший раз просто погано підготувався до вступу. Уявіть собі: серед абітурієнтів були хлопці, які витратили на це роки, а я приїхав з провінції до столиці і думав, що відразу ж усіх підкорю. Наступного разу готувався старанніше, але припустився серйозної помилки: обрав російський курс, де найпершим треба було здавати російську мову. А я ж ріс в містечку Косів Івано-Франківської області. Не впевнений, що зміг вразити приймальну комісію і з третьої спроби - напевно, екзаменатори просто оцінили мою наполегливість (Посміхається.)

- Чому не склалося з конкурсом «Містер Світу»?

- На жаль, мені нічого не пояснили. Я показав найкращі результати в світі, а потрапив в «десятку» кращих. Коли запитав, чому так, мені просто відповіли, що ... у мене гарна посмішка. «Так просто я не здамся. Ви про мене ще почуєте », - пообіцяв я. Через 3,5 року так і сталося.

- На подібного масштабу конкурсах можна купити перемогу?

 - Я не бачив, щоб хтось давав хабар. Але точно можу сказати, що зв'язки там багато значать - підсуджують своїм. Особливо цим грішать азіати.

 - А конкуренти «топлять» один одного, роблять якусь гидоту?

- Це більше характерно для жіночих конкурсів краси. На чоловічих все-таки переважає братський дух. Ось психологічна боротьба має місце. Наприклад, ставлять перед тобою торт або бургер, коли ти цілий день нічого не їв і вмираєш з голоду. Але через два дні фінал, треба бути у відмінній формі. Пишаюся тим, що не піддався ні на ці, ні на інші провокації.

- З чого почалися конкурси краси для хлопця з Прикарпаття?

- Коли я ще жив в Косові, в руки якось попався глянцевий журнал - там була стаття «Містер і Міс Україна». Мене це спантеличило: невже таке буває? Про конкурси краси для дівчат чув, про чоловічі - ніколи. Так з'явився інтерес поборотися за титул «містера». При цьому розумів, що в провінційному містечку це неможливо. І прийняв рішення переїхати до Києва, спробувати домогтися чогось більшого.

- А далі? Прийшов побачив переміг?

- Що ви! Я не знав, хто в Україні займається конкурсом «Містер світу». Два роки шукав ходи і виходи - безрезультатно. Зрештою, звернувся за допомогою до людини, яка займалася піаром фільму з моєю участю. І він знайшов організатора з української сторони. Правда, тільки після того як відправив офіційний запит до Великобританії. До конкурсу «Містер Україна» залишався тиждень. Я пройшов співбесіду, мене вибрали. Коли дізнався про це, відчув неймовірні відчуття. На конкурс Mister Sea World мене кликали кілька років поспіль, але я відмовлявся. Були інші значущі для мене проекти, до того ж Mister Sea World проводиться на іншому кінці світу, в Перу, де всі розмовляють іспанською та англійської не знають. Але в цьому році я вирішив, що це відмінний шанс побачити щось нове, познайомитися з новими людьми. Та й іншого приводу побачити Перу може не бути.

Мушу визнати, латиноамериканці - люди специфічні. Дуже! Вдень ми репетирували свої виходи, вечорами на головній сцені міста, в якомусь парку або гіпермаркеті влаштовували шоу. А вночі нас запрошували в караоке - «щоб всі здружилися» і «їсти піцу». Яка піца, якщо фінал ось-ось ?! Насправді це була перевірка на міцність. Але я на таке не вівся. Пам'ятаю, на третій день організатор мені каже: «Богдане, ти крутий. Швидше за все, конкурс виграєш ти. Але мені подобається і «Містер Болгарія». Що про нього думаєш? Ти ж з ним давно тусішь, повинен його добре знати. Які у нього є мінуси? ». Довго намагався викликати мене на одкровення. І якби я негативно висловився про болгарина, перемоги не побачив би ніколи.

 - Нічого собі!

- Як виявилося, організатори звертали увагу на будь-які деталі. Тому, незважаючи на втому і складний моральний стан, я завжди першим виходив з автобуса, щоб подати дівчатам руку, і останнім заходив, щоб допомогти їм сісти. І це не пройшло повз увагу: коли йшов по коридору, тільки і чув услід: «Україна! Україна!".

- Учасниці «Моделі XL» проходять багато випробувань. Що з власної практики - на світових конкурсах - запам'яталося найбільше вам?

- На «Містері світу» в Англії за нами завжди їхала швидка допомога. Там всі конкурси були розраховані на те, щоб учасників «добити» - перевірити, скільки у кожного з нас сили волі. Спочатку нас ганяли в спортзалі на витривалість: від стінки до стінки треба було пробігти за 20 секунд, потім за 19, 18 і т. Д. - час скорочувалася, швидкість збільшувалася, хто не вкладався - вибував. Потім відразу ж, без перепочинку, качали прес, підтягувалися, бігали навколо військової бази, плавали. Невелика перерва - і протягом двох годин повинні були бігти вже з вантажем. Коли у всіх уже були мови на плечах, нам влаштували біг з перешкодами, далі ускладнили його «пораненим» товаришем, якого треба нести на носилках (замість пораненого була боксерська груша), передати через стінку і так далі. Наступний етап - біг по засихаючому озері, де по коліно болото. Фішка в тому, що якщо нога залишається в ньому більш ніж на секунду, тебе починає засмоктувати. Словом, серед нас шукали Супермена.

- Для кандидата в майстри спорту з вільної та греко-римської боротьби бути Суперменом не так складно, як для інших?

- У мене непогана фізична підготовка. Але боротьбою я займався 10 років тому, а в цьому конкурсі брали участь фітнес-тренери та люди, для яких спорт - спосіб життя. Я витримав усі випробування тільки тому, що не здавався.

- Випадок у вашому житті багато значить?

- У тому, що стосується акторської професії, так. Перший мій акторський досвід був дійсно випадковим: справа була в Косові - мене побачили на вулиці і запросили знятися в масовці канадського фільму. Коли повернувся з конкурсу Mister Sea World, було багато інтерв'ю - кожні 15 хвилин. Запізнитися хоча б на одне не мав права - в такому випадку полетів би догори ногами весь графік. В один із днів в перервах між інтерв'ю було заплановано кастинг «Моделі XL». Виходжу після нього в коридор і розумію, що катастрофа - вже на 15 хвилин затримався. І тут назустріч мені Вікторія, кастинг-менеджер серіалу «Ментовські війни»: «О, привіт! А ну, сюди - у нас теж кастинг! ». Я відмовлявся, просив перенести зустріч на інший час. Ні, ось саме зараз їй треба було. Дала текст, за 5 хвилин вивчив його і відіграв. Через тиждень мене запросили спробувати себе в парі, і все - затвердили. Шалено вдячний Вікторії за те, що тоді мене не відпустила! І до сих пір не розумію, як кучерявого хлопця могли взяти на роль опера. (Сміється.)

- Курс молодого бійця проходили?

- За великим рахунком, у мене є одна серйозна проблема: під час стрілянини закриваю очі. Кажуть, це проходить десь після тисячі пострілів, а у мене їх в житті було штук 15. (Посміхається.) Так що поки не знаю, як з цим боротися. Деякий досвід я придбав на зйомках серіалу «Гвардія» - як правильно рухатися, коли йдеш по вулиці або на захоплення з пістолетом в кишені ... Якщо ще чого-небудь не знаю, може пояснити партнер по серіалу Артем Позняк, який свого часу служив в спецзагоні. Для мене принципово важливо уникнути помилок - їх обов'язково помітять глядачі.

- У вас все повинно бути в кращому вигляді ... Відмінником в школі були?

- Не любив математику, тому по ній була «4» (за п'ятибальною шкалою оцінювання). В іншому - «5». Не можу сказати, що побивався над підручниками. Три рази в тиждень ходив на боротьбу, двічі - на музику. Батьки не давали розслаблятися, говорили: «Виростеш - будеш нам дякувати». Так і вийшло.

- Вони не засмутилися, що диплом художника ви отримали, але по їх стопах так і не пішли?

- Розхвилювались. Але сказали, що підтримають будь-який мій вибір. Єдине, про що просив тато, не йти в професійний спорт (він дуже травматичний) і в спецназ (там все «не так красиво, як в кіно»). Тоді я вирішив стати археологом, проте забув про це, коли випадково потрапив на знімальний майданчик. А далі захворів акторством.

- Але для душі іноді малюєте?

- Рідко - немає часу. Хоча в планах наша з братом виставка портретів персонажів популярних фільмів, гроші за яку передамо на благодійність.

- Само собою, дівчат хвилює питання: як у вас з особистим життям?

- Свої останні відносини я будував за допомогою інтернету. Хтось мене «лайкнув», зробив комплімент або оригінально прокоментував мій пост. Я дивлюся, що це за дівчина, чи цікава вона мені. Якщо сподобалася, можемо зустрітися. А далі - як вийде. Зараз, правда, навіть листи прочитати ніколи. Багато роботи, планів і цілей. Це не означає, що мені не потрібні серйозні стосунки, родина. Навпаки! Але я не готовий кинути на півдорозі те, до чого йшов усе своє свідоме життя.

- Побудувати будинок, народити сина і посадити дерево - в неозорому майбутньому?

- Над деякими пунктами з цього списку вже працюю. Свою київську квартиру хочу поміняти на іншу, побільше. А все інше підтягнеться з часом.