Не масаж, а командна робота: як працює дитяча реабілітація в Івано-Франківському обласному перинатальному центрі

Реабілітація дітей — це не набір універсальних вправ і не десять сеансів масажу. Вона починається з оцінювання розвитку малюка, передбачає індивідуальну роботу та потребує постійної участі родини.

Що насправді входить у реабілітацію, чому не варто вірити порадам з інтернету та чому важливо підтримувати розвиток дитини вдома, Бліц-Інфо розповіла завідувачка відділенням катамнестичного спостереження з реабілітаційно-відновним лікуванням дітей Івано-Франківського обласного перинатального центру Оксана Постоловська.

Як наголошують в обласному перинатальному центрі, стосовно реабілітації досі існує багато міфів. Адже більшість батьків, коли чують слово «реабілітація», нерідко уявляють масаж або кілька фізичних вправ, які допоможуть дитині швидше опанувати нові навички. Однак сучасна дитяча реабілітація значно складніша. Вона передбачає оцінювання розвитку дитини, визначення індивідуальних цілей, роботу мультидисциплінарної команди та активну участь батьків.

Особливо це важливо для дітей, які народилися передчасно, мали складні захворювання або потребували інтенсивної терапії після народження. У таких малюків певні труднощі можуть проявитися не відразу, а в міру дорослішання, коли дитина починає опановувати нові рухи та навички.

За словами Оксани Постоловської, перш ніж розпочинати реабілітаційне втручання, потрібно оцінити стан і розвиток дитини саме на цей момент. Для цього фахівці використовують спеціальні шкали - Хаммерсмітська шкала, метод Прехтля та шкалу Альберта. Вони допомагають визначити, чи відповідають навички малюка віку, чи є ознаки затримки розвитку та які ризики потребують уваги. Результати такого оцінювання допомагають фахівцям визначити подальшу тактику роботи з дитиною. 

Далі фахівці пояснюють батькам, яка має бути ціль реабілітаційного втручання і що ним хочуть досягти. Наприклад, спочатку дитина має навчитися самостійно сідати з положення лежачи. Коли вона опанує цю навичку, фахівці переходять до наступного етапу: вчать вставати з опорою, ходити біля неї, а згодом — робити перші самостійні кроки.

Такий підхід дає змогу відстежувати прогрес і розуміти, для чого потрібне кожне заняття. Тобто реабілітація не може бути набором випадкових процедур — усі дії повинні відповідати потребам конкретної дитини.

Одне з найпоширеніших очікувань батьків під час реабілітації — що дитині призначають масаж. Проте, масаж може бути доречним лише у певних ситуаціях, наприклад для розслаблення м’язів після навантаження. Якщо ж дитині бракує м’язового тонусу або їй потрібно навчитися утримувати предмети, координувати рухи чи піднімати руки до середньої лінії тіла, додаткове розслаблення їй не потрібне.

Тому у медзакладі наголошуєють, що не варто самостійно призначати дитині масаж або повторювати комплекси вправ, знайдені в інтернеті. Те, що допомогло одній дитині, не обов’язково буде корисним іншій. 

Загалом у сучасній дитячій реабілітації, - а саме такою є реабілітація в Івано-Франківському обласному перинатальному центрі, - над розвитком малюка працюють кілька фахівців. Кожен із них відповідає за свій напрям, але всі разом рухаються до спільної мети.

Фізичний терапевт працює над руховою активністю, правильними положеннями тіла, розвитком рухових навичок і м’язової сили. Заняття відбуваються у формі гри: дитину заохочують іграшками, яскравими предметами та вправами, які відповідають її віку й можливостям. Тому простір реабілітаційного кабінету у відділенні облаштований так, щоб нагадувати дитячу кімнату.

Ерготерапевт допомагає розвивати навички, необхідні в повсякденному житті. Для старших дітей це можуть бути вміння їсти ложкою, одягатися, застібати ґудзики чи чистити зуби. Також фахівець працює із сенсорною інтеграцією — допомагає дитині комфортніше сприймати різні текстури, звуки та навколишнє середовище.

Терапевт мови й мовлення займається розвитком комунікативних і мовленнєвих навичок. Він також може допомагати дітям із труднощами ковтання та годування, зокрема під час переходу від зондового харчування до годування через рот.

Ще одна важлива складова — психологічна підтримка родини. Психотерапевт допомагає батькам впоратися зі стресом, який може супроводжувати реанімацію новонародженого, тривале лікування та реабілітацію. Адже дорослим потрібні не лише медичні рекомендації, а й розуміння, підтримка та впевненість, що вони не залишилися самі.

Втім, як зауважує фахівці Івано-Франківського обласного перинатального центру , навіть найкраща програма реабілітації не обмежується заняттями у відділенні. 

Фізичний терапевт після кожного заняття дає батькам завдання для виконання вдома. Адже фахівці працюють з дитиною годину, а мама чи тато перебувають із нею 24/7. Батькам пояснюють, як правильно взяти малюка на руки, повернути його, допомогти заспокоїтися та виконувати рекомендовані вправи.

Після завершення одного реабілітаційного циклу сім’я може отримати рекомендації для занять удома до наступного етапу. Регулярне виконання вправ вдома допомагає закріпити набуті навички, щоб дитина могла рухатися далі. Якщо ж домашні заняття припиняються, частина навичок може втрачатися або стати менш стійкою. Тоді під час наступного циклу фахівцям доводиться повертатися до вже опрацьованих етапів.

Саме тому батьки — повноцінні учасники реабілітаційної команди. Вони не просто спостерігають за роботою спеціалістів, а допомагають дитині закріплювати результати в повсякденному житті. 

Як наголошує завідувачка відділенням катамнестичного спостереження з реабілітаційно-відновним лікуванням дітей Івано-Франківського обласного перинатального центру Оксана Постоловська, якщо батьки помічають, що дитина не опановує очікувані навички, або мають сумніви щодо її розвитку, варто звернутися до педіатра чи відповідного фахівця. Адже деякі порушення рухового розвитку, м’язового тонусу, зору, харчування чи мовлення можуть ставати помітними поступово. Своєчасне оцінювання дає змогу виявити ризики та, за потреби, раніше розпочати допомогу.

Тож у дитячій реабілітації немає універсального рецепту, який підійде кожному малюкові. Є індивідуальні потреби, конкретні цілі, робота фахівців і щоденна підтримка родини. Саме поєднання цих складових допомагає дитині поступово опановувати нові навички та робити кроки до самостійності.

Читайте також: Виписка — не кінець боротьби: як в Івано-Франківському обласному перинатальному центрі допомагають передчасно народженим дітям

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!