Не так воно страшно. Три способи кинути курити від звичайних франківців

Про те, що куріння вбиває, знають усі. Це написано на кожній пачці цигарок, але курців не дуже меншає. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, 90 % смертей від раку легень, 75 % – від хронічного бронхіту, і 25 % – від ішемічної хвороби серця – зумовлені палінням.

Але є й ті, хто успішно кинув курити й радо поділився своїм досвідом з Репортером.

Просто сказав «досить»

Михайло (прізвищ тут не буде, чоловіки чомусь просили не називати) у свої 50 років не курить уже майже вісім. Розповідає про серйозну залежність, яка повільно отруювала життя не лише йому, а й цілій родині.

Моя донька не пам’ятала мене без цигарки, навіть на її шкільних малюнках я курив, – каже Михайло. – Спочатку не помічав і не вбачав в цьому чогось серйозного. А коли помітив, що закінчував другу пачку за день, то зрозумів, що варто братися за голову. Пам’ятаю, як дружина зупиняла мене, коли я збирався закурити третю сигарету поспіль. Тоді не розумів, що моя родина пасивно курить зі мною.

А розпочалось усе, як завжди, «по приколу». Ще у школі Михайло потрапив у компанію до старших хлопців. Зрозумів, що став залежним аж через кілька років. Знав, що батько буде сварити, але зупинитись уже не міг.

Не раз від тата отримував. Він навіть змушував мене скурити за раз цілу пачку, думав, поможе. Але вже було надто пізно, – згадує чоловік.

Вперше бажання кинути з’явилося в армії. Коли я помітив, що маю сильну задишку від простого бігу, то спробував кинути, але зірвався. І потім курив доти, поки вісім років тому не задумався про це серйозно.

Ти дуже звикаєш до куріння і вже маєш своєрідні ритуали, – розповідає Михайло. – Кожен ранок починався з кави й сигарети. Якщо я цього не робив, то мене аж трясло. Але була й інша сторона медалі: щоранку, перед своїм ритуалом, я «викашлював легені», моє авто з боку водія було чорним від попелу, а на оббивці купа дірок, які я робив випадково, кермуючи та курячи одночасно. Весь мій дім був обтиканий попільничками, а речі тхнули димом. Та я цього не помічав, це здавалося нормальним.

Рішення кинути виникло не тому. Тоді якраз почалося суттєве здорожчання цигарок. Донька хотіла купити собі сукню, а Михайло на той момент не міг дати їй всієї суми одразу. Тож вирішив підрахувати витрати і був шокований. Тільки тоді усвідомив, скільки грошей щомісяця йшло на дим.

Пам’ятаю, як у магазині купив продукти додому й за звичкою додав пачку сигарет. Спитав суму, почув, як вона значно зросла, сказав «Дякую, відмінусуйте». От і весь сек­рет. Я твердо зрозумів, що це вже досить, – каже Михайло.

Проте легко не було. Усі розрекламовані таблетки чи пластирі взагалі не допомагали. Здавалося, що навколо всі у змові і спеціально все крутиться навколо теми паління. Усі курили, купували цигарки, пропонували, рекламували…

Я дуже багато працював, щоб не було часу думати про паління. Нервувався сильно і нервував усе своє оточення, – говорить чоловік. – Уже через пів року тотальних щоденних зусиль над собою міг спокійно стояти поряд з людиною, яка курить, і не відчувати бажання.

Мало того, Михайло раптом став героєм «легенд». Його запрошували в гості до курців, щоб своєю історією надихнути їх на відмову. Намагалися вивести на чисту воду та спокусити знову закурити, але все це не діяло.

Я твердо вирішив і, поки при тверезому розумі, повертатися не збираюся. Навіть з поваги до самого себе. Невже я стільки терпів, щоб отак в один момент здатися?

Василю 54 і палить він також зі школи. Чомусь так вийшло, що для хлопців різного віку куріння дорівнювало «крутизні».

Я дуже хотів бути дорослим і самостійним, – каже Василь. – Дивився на тата, який курив, і думав, що ця звичка автоматично зробить мене таким. Батько часто бував на роботі, був успішним у своїй професії та довго не знав, що я курю.

Коли дізнався, то так і не зміг змусити сина припинити. Навчання, робота, сімейне життя – все закрутилося, а згодом не стало і тата.

Я завжди робив так, як мені хочеться і не зважав на думку інших. Мені не сильно заважало паління, чого не скажеш про мою сім’ю, – говорить чоловік.

Першою на сполох почала бити дружина. Їй дуже не подобався постійний запах, а ще вона хвилювалася за здоров’я чоловіка.

Просила його дуже багато років. Читала різні психологічні статті з порадами. Роздрукувала йому книжку «Як кинути курити» і підкладала на видне місце. Але все це не діяло, – каже дружина Світлана.

Аж поки пара не вирішила спробувати аптечні пластирі з нікотином. Кажуть, це вилилося в копієчку, але дало результат.

Я користувався ними довгий період, але вже через кілька днів після початку відчув менший потяг до цигарок. Продовжив, але почав зменшувати кількість сигарет, які викурював за день. Вже через кілька місяців дійшов до одної-двох. А потім зміг припинити зовсім, – говорить Василь.

Ілюстрація: ua.depositphotos.com

Як виявилось, у боротьбі із цією шкідливою звичкою може допомогти і природа. Андрій розповідає, що він зміг кинути палити завдяки евкаліпту. Чоловік настоював листя, додаючи до нього мед і гліцерин, і пив сім разів на день.

Я у свої 32 курив не так багато, але це створювало дискомфорт. А потім і серйозні проблеми зі здоров’ям. Німіли руки, була сильна задишка, крутилось у голові. Пішов на обстеження, і мене попередили: якщо не припиню курити, то проблеми із серцем тільки посиляться, – згадує чоловік.

Він звернувся до народної медицини. Завдання собі поставив – зменшити кількість з однієї пачки на день до кількох штук.

Тоді не мав грошей на ті таблетки чи спреї, то вирішив пошукати щось у народних методах. Чого лиш не пробував – аж страшно згадати, – посміхається Андрій. – А зараз розкажу про те, що реально допомогло.

Рецепт, за його словами, доволі простий: залити окропом листя евкаліпту, через годину процідити, додати ложку меду й гліцерину. Вживати по чверті склянки сім разів на день.

Воно несмачне, скажу чесно. Щоб люди не думали, що це як компотик попити. Але чого не зробиш заради результату, – попереджає Андрій.

Також для психологічної мотивації чоловік читав книгу Аллена Карра «Легкий спосіб кинути палити».

…Троє чоловіків почали курити приблизно за однакових умов у шкільний період. Усі вони мали справу з певними незручностями та проблемами зі здоров’ям. Тому в нашій розмові просили наголосити на тому, що почати дуже легко, а кинути – складно. А ще радять усвідомити свою проблему та почати з нею боротися якнайшвидше – навіть якщо зараз ви проблеми в цьому не бачите.

Авторка: Тетяна Колибаб’юк

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!