Невідомі Карпати: Водоспад Гук Женецький

Однокаскадний красень, прогулянка до якого може стати прекрасним варіантом як зимової днини, так і влітку. Не ховайте фотоапарат в рюкзак: довкола казкові пейзажі гір Ґорґани, пряма і переважно асфальтована дорога вздовж мальовничого потоку Женець зі скельними виступами та височенними смереками понад водою!

Гуків у Карпатах чимало. Але Женецький Гук — найвідоміший серед туристів. Ще б пак: до нього веде пряма дорога — 3 км рівнесеньким асфальтом (дякуючи колишньому президенту України В. Ющенку, чия резиденція знаходиться поруч) і ще десь стільки ж ґрунтовою дорогою (далі резиденції асфальт прокласти, аби всім жилось добре, ймовірно, було надто дорого). Який карпатський водоспад може похвалитися таким легким підступом?

Тим паче, коли зимою ті 5-6 км можна проїхати швиденько кіньми чи на санях: розвага нетривала, зате колоритна, пише guide.karpaty.ua

Женецький Гук — водоспад молодий: утворився внаслідок повені у післявоєнні роки. Вода в ньому спадає з висоти 15 метрів. Навесні під час сходження снігів та після злив у інші при року він виглядає якнайкраще: вода, окрім основного потоку, тонкими нитками струменить згори по скелі, породжуючи довкола ще декілька мініводоспадів.

Зимою Гук частково замерзає. Якщо пощастить, побачите, як скелі вкриваються філігранним льодом, попід яким ще тече вода. На сонці лід виблискує, як диско-куля: краса неймовірна!

Попід водоспадом облаштовані місця для відпочинку: є дерев’яні столики та лави. Над потоком стоять дерев’яні містки — чим не ідеальне місце для пам’ятного фото?

На Гук можна дивитись як знизу, так і зверху — є видові майданчики, стежки до них мають міцні перила (принаймні, контролюючі організації намагаються тримати їх в належному стані під час масового напливу туристів). Після дощів та при мінусових температурах попри загорожу ходити не варто: слизька земля та каміння, особливо після фрази “Я отуди поближче вилізу, а ти мене сфотографуй!”, ще ні до чого доброго не призводили. Тож, бережіть себе, а то фотографувати доведеться не водоспад, а гіпс!

Біля Гуку є невеличкий сувенірний базарчик. Глінтвейн, карпатський чай з медом чи кава з перцем стають особливо актуальними зимою, коли хочеться не тільки на водоспад подивитись, але й зігріти носа в ароматному напої.

А ще біля Гуку є маловідомий водоспад Нарінецький. Теж однокаскадний, висотою приблизно 10 метрів. Розташований на потоці Нарінець — це лівий приток Женця.

Корисна інформація: Як не переплутати, де лівий приток, а де — правий?

Аби не помилитись напрямками, запам’ятайте: “лівість” і “правість” берегів, притоків і будь-чого, що знаходиться попри ріки, вираховується відносно напрямку їх течії. Стаємо обличчям в бік течії, зліва буде лівий орографічний берег, з правого боку — правий орографічний.

Дорога на Гук йде рікою Женець. До водоспаду ви йдете проти течії, тому до Нарінецького водоспаду вам направо, хоча в путівнику і сказано “лівий приток Женця”.

Нарінецький водоспад не нанесений на мапи, тому тримайте координати:
48°23'11.0"N 24°31'23.0"E (48.386389, 24.523056)

Втоптаної стежки до нього немає, тому, якщо тягне на гірську романтику і хочеться полазити корчами: за президентською дачею поверніть біля потічка, що впадає в Женець, направо і піднімайтесь десь з півгодинки. Якщо йти потічком, водоспад точно не оминете. У випадку, коли вздовж Нарінецького потоку йти неможливо, намагайтесь не заглиблюватись в ліс і прислухайтесь до шуму води. За дощового літа Нарінецький можна почути й у серпні.

Туристичні маршрути

До Женецького Гуку та від нього існує чимало туристичних стежин. Одна, наприклад, починається з лівого боку від пункту пропуску і веде на Хом’як (1 542 м). Це Східно-Карпатський туристичний шлях протяжністю 8 км — приблизно 4 години пішки (маркування: червона смуга поміж двох білих).

З протилежного боку починається маршрут з жовтим маркуванням на гору Круглоявірник — 5.5 км та 2.5-3 години пішки.

Ще один популярний маршрут веде через полонину Хом’яків до урочища Женець — маршрут із зеленим маркуванням протяжністю трохи більше 6 км (починається не біля водоспаду, зате закінчується біля нього).

Враховуючи набір висоти та достатньо крутий спуск, на дорогу може знадобитись весь день: зранку вийти на маршрут, пообіді перекусити бутербродом під Хом’яком, і надвечір спуститись до Женецького водоспаду, сподіваючись встигнути на останню маршрутку до міста.

Якщо ви в горах вперше, або просто нікуди не поспішаєте, цей маршрут можна розтягти на два дні: за перший день піднятись до полонини Хом’яків, поставити намети та взяти вершину (з полонини до неї підійматись від 20 хвилин до години, зважаючи на вашу фізичну підготовку). На полонинці для ночівлі місця більш ніж достатньо, тим паче звідси в погожу днину видно Чорногірський хребет, та й на Ґорґани відкривається прекрасна панорама. Поруч будь-якої пори року є джерело, а влітку у гуцулів тут можна купити свіжого молока чи сиру.