Новий формат: Із 1 вересня на Прикарпатті запрацює перша опорна школа

Українська освіта — в передчутті кардинальних реформ. Їх буде чимало. Серед них — переформатування мережі навчальних закладів та створення опорних шкіл. Нині це словосполучення в суспільстві здебільшого викликає нерозуміння та острах.

Батьки учнів малокомплектних навчальних закладів, а також вчителі бояться, що створення опорних шкіл потягне за собою закриття неперспективних навчальних закладів та втрату робочих місць, пише газета Галичина. Отже, що таке опорні школи, коли вони з’являться на теренах області і які матимуть наслідки?  

Школи майбутнього

Нині в Україні впроваджують реформу децентралізації влади, зокрема проходить процес добровільного об’єднання громад, а це передбачає створення освітніх округів з опорними школами.  

Отже, що таке опорна школа? Відповідь на це запитання знайшла в новому законопроекті «Про освіту», який чекає на парламентське ухвалення. Згідно з цим документом, опорна школа — це заклад освіти, що має зручне розташування для довезення дітей з інших населених пунктів, забезпечений кваліфікованими педагогічними кадрами, має сучасну матеріально-технічну і навчально-методичну базу. Якщо висловлюватися простіше, то це така собі школа-мрія.  

— Опорний заклад — це школа майбутнього, — коментує експерт з організаційно-правових питань Офісу реформ в івано-Франківській області Марія Баран. — Заклад, у якому є не просто спортивний зал, а спортивний комплекс з тенісним кортом, майданчиком, басейном тощо, не просто кабінет фізики, хімії, біології, географії чи інші, а кабінети з новітньою матеріально-технічною базою, лабораторіями, навчальними майстернями, комп’ютерним і мультимедійним обладнанням, швидкісним інтернетом. Це заклад, де працюють кваліфіковані педагоги за сучасними методиками викладання. Це заклад з такою навчальною програмою, яка вчить жити, мислити, творити, розкриває потенціал дитини, розвиває її особистість. Заклад, який адаптує до життя в європейському суспільстві до європейських цінностей, підррунтям для яких слугуватимуть досягнення української педагогіки...

Роздута мережа

Прикро, але в українських реаліях складно уявити таку школу, а особливо в сільській місцевості. Втім, перетворення шкіл, як у казці, із замурзаних попелюшок на принцес, є вкрай потрібним. Адже освітня мережа нашої країни все ж таки, якщо говорити правдиво, роздута та нерентабельна. Адже є чимало збиткових шкіл, в яких навчається менше 25 учнів з 1-го по 9-й клас. За даними Міністерства освіти і науки, нині в Україні діє 612 шкіл, де навчається близько 20 учнів. До речі, нині на Прикарпатті є 18 шкіл I-II ступенів, де навчається менше 25 учнів. Тож головна мета опорних шкіл — забезпечити якість освіти і її доступність, а також підвищити ефективність використання ресурсів, оптимізувати освітню мережу. Тому зрозуміло, що малокомплектні школи першими підпадають під це реформування. Адже якість надання послуг у таких закладах є невисокою, в тому числі і через проблему недостатнього матеріально-технічного забезпечення, а от витрати на їх утримання зашкалюють. 

В нашій області це питання є найбільш проблемним у Рогатинському, Галицькому, Тлумацькому та Калуському районах. Тож школи, в яких є проблеми з наповнюваністю, мають найбільше шансів на реорганізацію в заклади нижчих ступенів та перетворення на філії опорних шкіл. «Важливо надати і дітям із малокомплектних шкіл доступ до високоякісної освіти», — зазначає заступник директора департаменту — начальник управління дошкільної, загальної середньої і позашкільної освіти департаменту освіти, науки та молодіжної політики ОДА Іван Будзак. 

Опорний заклад і його філії

Але опорна школа — це не лише зміна назви чи статусу навчального закладу. Насамперед така школа має мати найкраще порівняно з іншими закладами матеріально-технічне забезпечення. А також мати в підпорядкуванні інші заклади — філії, початкові чи школи I-II ступенів. Їх має бути не менше трьох.  

Обов’язковою є організація довезення учнів та педагогічних працівників до нього. Окрім цього, регламентується і кількість учнів. У Міністерстві освіти і науки вирішили, що в опорному закладі має навчатися, як правило, не менше 360 учнів. Отже, в опорний заклад може перевтілитися та школа, котра є перспективною, має зручне розташування, щоб до неї можна було без проблем довозити учнів з найближчих населених пунктів.

— На мій погляд, філіями опорної школи можуть бути одна початкова та дві школи I-II ступенів, можлива й інша конфігурація, — вважає іван Будзак. — Втім, я не бачу варіанту, щоби школа I-III ступенів  із достатнім контингентом учнів входила до складу опорної школи, адже в цьому немає сенсу. Може бути варіант, коли малокомплектну школу I-III ступенів реорганізують в заклад нижчого ступеня, а учнів старших класів довозитимуть на навчання до опорної школи. В цьому є логіка. Ці діти здобудуть кращу освіту, аніж раніше. Варто зауважити, що філії не є юридичними особами, а входять до складу опорної школи. Тож директор опорного закладу керуватиме навчальним процесом у них як своїм структурним підрозділом. Це величезна перевага, адже таким чином керівник зводить навчально-виховний процес у всіх закладах свого освітнього округу до одного знаменника. У нас таке буває, наприклад: в одній школі до 
9-го класу вивчають одну мову, а в старшій школі — іншуѕ

Кріз призму страху

Загалом у суспільстві цю реформу сприймають крізь призму страху та паніки закриття шкіл. «Моя думка така, що жодну школу не можна закривати, — резюмує освітянин. — Початкова школа, навіть якщо там є лише один учень, мусить функціонувати в будь-якому селі».

За словами чиновника, закриття навчальних закладів як такого не буде, натомість неперспективні школи I-II і I-III ступенів очікує реорганізація в нижчу ступінь. Крім того, варто розуміти, що опорними школами не будуть всі заклади I-III ступенів, адже в цьому немає потреби. «Візьмімо, наприклад, район, де нині функціонує 30 шкіл I-III ступенів. Зробити їх всіх опорними — нонсенс, — коментує іван Будзак. — Придбати 30 комп’ютерних класів, обладнати 30 кабінетів хімії, біології, фізики та математики для 30 шкіл — це великі й неефективні витрати. інша річ — зробити лише дві-три опорні школи, знайти фінансування та обладнати їх сучасними їдальнею, спортивною і читальною залами, бібліотекою, комп’ютерним класом, навчальними кабінетами тощо. Окрім того, якщо говорити відверто, таку кількість навчальних закладів дуже складно забезпечити сильними педагогічними кадрами. Тому, як на мене, лише окремі, найкращі за рейтингом, заклади, можуть бути опорними школами. Ще одна умова — довезення учнів, має бути доступ до школи, автобус та дорога, інакше нема сенсу навіть говорити про це. Якщо ми не маємо можливості організувати довезення учнів до цієї опорної школи, то й нема сенсу її такою робити».

Ризики реформи

Але реформування може розбитися об нерозуміння батьківської та вчительської громад, на думку івана Будзака, адже з ними майже не проводять потрібної роз’яснювальної роботи. Він переконаний, що якщо їм не роз’яснити переваги цієї реформи, то вони чинитимуть опір і не даватимуть реорганізовувати навчальний заклад. Варто зазначити й те, що реорганізація загальноосвітніх навчальних закладів комунальної форми власності здійснюється за рішенням сесії місцевої ради.

— Загрози ефективному впровадженню функціонування освітніх округів будуть такі. Супротив батьків, оскільки повністю підтримуючи бажання навчати своїх дітей у школах нового зразка та забезпечувати їм високоякісну освіту, ми хочемо гарантій наявності справних автобусів, кваліфікованих водіїв, добрих доріг, гарантій безпеки для дітей. Супротив педагогічних працівників, який, на мою думку, полягатиме в існуванні можливості втрати робочого місця, — коментує Марія Баран. — Зазначену проблему можна розв’язати на державному рівні, наприклад, шляхом затвердження програми безплатної перекваліфікації (отримання другої освіти) осіб та гарантування права першочергового працевлаштування тих, хто втратив роботу у зв’язку із змінами умов праці. Ще однією загрозою може бути опір жителів сіл, оскільки школа в маленькому селі — це символ культури, гарантія існування села. Загалом формула подолання опору проста — інформаційно-просвітницька робота та популяризація результатів функціонування опорних шкіл. Всі ми хочемо найкращого для своїх дітей. Тому вимоги до створення опорних шкіл високі. Це закономірно. Але перші позитивні приклади, я переконана, розширять коло прихильників створення освітніх округів...

Старт змін

Масштабне реформування освітньої галузі розпочнеться вже з нового навчального року. За словами Марії Баран, створення опорних шкіл — це пілотний проект. Тож в Україні з початку нового навчального року планують створити 24 пілотні опорні школи. «На Прикарпатті також буде обрано навчальні заклади, які отримають значні фінансові інвестиції на формування матеріально-технічної бази та інші потреби й почнуть працювати вже у 2016 році. Масштабне створення освітніх округів чекає Прикарпаття десь через 2 роки», — коментує експерт. 

Недавно стало відомо, що Міністерство фінансів обрало 24 опорні школи в Україні для пілотного проекту. В івано-Франківській області першою пройде таке реформування Більшівцівська ЗШ I-III ступенів Галицького району. Наразі департамент освіти, науки та молодіжної політики проводить конкурс, під час якого буде визначено ще 2-3 школи, котрі на початок нового навчального року стануть опорними. 

Профільне міністерство інформує, що опорні школи, котрі створюватимуть у регіонах, отримуватимуть гранти від 3 до 5 мільйонів гривень на купівлю шкільних автобусів, обладнання навчальних лабораторій, енергоощадні технології, навчання вчителів тощо.

«Ці гроші будуть контролювати, щоб за них не міняли вікна і двері чи робили поточні ремонти, бо від цього якість освіти в закладі не зміниться, школа стане лише красивішою і все, — резюмує іван Будзак. — Фінансування потрібно спрямовувати на закупівлю навчального обладнання. Адже такий заклад насамперед має давати дітям високоякісну освіту та мати сучасну матеріально-технічну базу. Простіше кажучи, це школа із сильними педагогічними кадрами і відповідною матеріально-технічною базою.

Після успішного впровадження цього реформування, за словами мого співрозмовника, освіта області насамперед отримає більш компактну й гнучку мережу навчальних закладів. А найважливіше — діти із найвіддаленіших куточків нашої області отримають шанс здобути високоякісну освіту та навчатися в школах своїх мрій. Наскільки ці надії та сподівання справдяться, зможемо побачити вже з нового навчального року, коли опорні школи відчинять свої двері для учнів.