Око дивиться згори. За франківцями на вулицях стежать 48 відеокамер

З минулого року в Івано-Франківську за порядком можна спостерігати в режимі онлайн. Для цього є 48 відеокамер. Але вони бачать не все й не завжди, тож треба більше та краще. І тут, як завжди, все впирається у гроші…

Низький старт

У 2015 році з міського бюджету виділили 300 тис. грн на встановлення камер зовнішнього відеоспостереження. За ці гроші купили 36 камер. Ще 10 подарувала місту фірма-підрядник  «NetGroup», яка освоїла бюджетні кошти та працює з обладнанням. Чому саме ця фірма? За словами Михайла Смушака, директора департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою, «NetGroup» має свої мережі по місту, тому не доцільно прокладати нові, пише Репортер.

Усе відео з камер іде у міський відділ поліції, де стоїть сервер. Саме франківські правоохоронці й розробляли мережу розміщення відеокамер. Тоді йшлося про 95 точок, проте вкластись у 300 тис. грн було неможливо.

Камери запрацювали на Вічевому майдані, вулиці Лесі Українки та площі Ринок. Є відео і на деяких центральних вулицях та у спальних районах. Звісно, цього замало. За підрахунками фахівців, у Франківську треба щонайменше 200 камер, щоб нормально моніторити ситуацію.

Тепер комунальники збирають інформацію від поліції та патрульних, де ще треба відео. Вибирають місця концентрації ДТП і крадіжок.

Вночі далеко не видно

Проте спостерігати за життям міста можна не лише з міськвідділу. «NetGroup» дала доступ до відео також і виконкому — службі оперативного реагування та комп’ютерному відділу (який і обслуговує сервер).

«Цьогоріч у бюджеті знову передбачено 300 тис. грн для купівлі камер, — розповідає Михайло Смушак. — Проте найперше треба купити серверне обладнання, на якому відео зберігалося б хоч зо два тижні».

За його словами, зараз відео «тримається» лише два-три дні, але завдяки камерам таки вдалося розкрити кілька злочинів.

«Поліція просить нас зберігати відео два місяці, та ми не в силі це робити, — каже Андрій Чайківський, головний спеціаліст комп’ютерного відділу міськвиконкому. — Та й техніка дуже слабка: вмикаємо чотири камери на один екран, а комп’ютер вже підвисає».

Мало того, за словами Володимира Гаврилаша, заступника начальника міськвідділу поліції, встановлені камери не передають якісного зображення. Каже, треба купувати дорожчі.

«Камери працюють, та якщо моніторити ситуацію у нічний час, то зображення ніякого немає, — пояснює Гаврилаш. — Коли камера стоїть в освітленому місці, то можна бачити хоча б силуети, а в темряві — взагалі нічого».

«Удень зображення дуже добре, і камери ці хороші — мають по п’ять мегапікселів, — захищає техніку Андрій Чайківський. — Так, є проблема спостереження уночі. Камери мають інфрачервону підсвітку, але зазвичай, вона охоплює лише 30 метрів. Якщо хочемо дивитися далі, то треба класти додаткове освітлення».

Не сумнівається в якості камер і Михайло Смушак. Каже, що їздили до Тернополя переймати досвід. «Але там камери гірші, тому самі маємо, що показати сусідам», — посміхається він.

Кому відео?

Ігор Влізло, начальник міського управління з питань надзвичайних ситуацій, пропонує створити карту камер і дати можливість спостерігати кожному мешканцю. Проте Михайло Смушак має свою думку: на відео буде видно обличчя людей, а це вже персональні дані, які оприлюднювати не можна.

Як вирішити цю ситуацію, знає перший заступник міського голови Микола Вітенко.

«У центрі міста ми поставимо кілька спеціальних оглядових камер, — каже він. — До них буде доступ через інтернет, тому кожен охочий з дому зможе побачити, що відбувається у центрі. Можливо, так ми ще й туристів запросимо до себе».

Проте камери купуватимуть, коли куплять необхідне обладнання. Так, є нагальна потреба у потужному сервері. Потім у приміщенні служби оперативного реагування має з’явитися великий монітор, на якому транслюватиметься відео в режимі реального часу. Мовляв, у такий спосіб теж можна помітити проблемну ситуацію. І вже на залишки грошей купуватимуть відеокамери.

А ще у Франківську мріють про якісне та сертифіковане програмне забезпечення.

«Було б добре, якби була програма автоматичного розпізнавання номерів автомобілів, — каже Андрій Чайківський. — Але це все дуже дорого, одна програма встановлюється лише на одну камеру. Є програми, що й обличчя розпізнають або марки автівок, але теперішні камери з ними не працюватимуть».

Михайло Смушак запевнив: вже влітку цього року місто купить сервер і програмне забезпечення, яке розпізнаватиме, принаймні, номери автомобілів. А в ідеалі — обличчя порушників чи злочинців. Бо поки що ми таке лиш у кіно бачили.