Пенсійна (р)еволюція

Втім, він уважно стежить і за тим, що розповідають урядовці про майбутню пенсійну мало не революцію (принаймні так можна зрозуміти із численних виступів та інтерв’ю, на які останнім часом не скупиться Прем’єр-міністр В. Гройсман). То що ж чекає на нинішніх та майбутніх пенсіонерів після того, як буде запроваджено те, що урядовці офіційно називають «осучасненням» пенсій? Наразі інформації про це не так багато, пише газета Галичина. Законопроект, що його, як переконує Прем’єр, уже підготовлено, ще не оприлюднено. Тож можемо скористатись хіба лише офіційною презентацією, яку за підписом В. Гройсмана розміщено на сайті «http://pensii2017.info/». 

Уряд прокинувся...

Нагадаємо, що Кабмін одноголосно схвалив проект пенсійної реформи на своєму засіданні 17 травня ц. р. Відтак законопроект має ще розглянути Нацрада реформ при Президентові, а потім — затвердити парламент. «Це не те, що мені подобається або не подобається. Позиції щодо пенсійної реформи є різними, так само є різними підходи до її впровадження, але якщо цю реформу не робити, намѕ яма», — цитують видання заяву на зустрічі із журналістами Прем’єра Володимира Гройсмана після засідання уряду.

Слід відзначити, що, аргументуючи потребу проведення пенсійної реформи, В. Гройсман апелює до таких понять, як «справедливість», «прозорість», навіть нагадує про те, що більшість пенсіонерів нині фактично перебуває за межею бідності. Втім, хочеться запитати главу уряду: а хіба всі ці вади пенсійної системи виявились лише тепер? Хіба не уряд відповідальний за такий стан справ? Якщо не нинішній, то попередній, який сформувала та сама коаліція у парламенті. Тому наступний пасаж із виступу Прем’єра можна трактувати також і як закид самому собі. «Працював або не працював — усе одно отримуєш мінімальну пенсію. Є в тебе стаж, немає стажу, робив ти внески чи не робив — так само. Система взагалі непрогнозована, ніхто з нас не може порахувати, в кого яка буде пенсія. Ви зможете? Я так само не зможу. Вона дуже складна: там мінімальні надбавки, коефіцієнти, суми індексації, те, інше — «ловкость рук і нікакого мошеннічєства». Нічого не зрозуміло», — поділився своїми думками з цього приводу В. Гройсман.

Підвищення  пенсійного віку не буде?

На цьому наполягали урядовці, розповідаючи про свої складні перемовини з Міжнародним валютним фондом — головним кредитором України. Втім, з’ясувалося, що «собака зарита» не у часі виходу на пенсію, а у страховому стажі. Попри те, що задекларовано збереження пенсійного віку (для чоловіків — 60 років, для жінок — 57 років і 6 місяців, якщо немає інших пільг за віком), йдеться про підвищення страхового стажу з 15 до 25 років, а згодом — і до 35-ти.

Нагадаємо читачам, що страховий стаж — це той період, за який сплачено страхові внески до Пенсійного фонду. Наразі в Україні ці обов’язки покладено на роботодавця. Втім, якщо ви працюєте нелегально, то відрахувань до Пенсійного фонду роботодавець не сплачує, а значить, і страхового стажу у вас немає. 

При цьому запропоновано впровадити гнучкий коридор пенсійного віку та можливості компенсації відсутнього страхового стажу — громадяни, яким його не вистачає, можуть сплатити внески за відсутні роки, але не більше 5-ти.

Зрозуміло, що таким чином урядова пенсійна реформа спрямована на те, аби обмежити кількість майбутніх пенсіонерів. Якщо не через підвищення віку виходу на пенсію, то через стаж, за який сплачено внески до Пенсійного фонду. Це особливо актуально для працівників, котрі виходитимуть на пенсію уже незабаром, адже 26 років незалежності із постійними змінами законодавства для багатьох можуть вилитись у відсутність необхідного страхового стажу.

Що воно таке — «осучаснення»

У запропонованій урядом реформі передбачено запровадити єдині правила визначення розмірів пенсійних виплат. Адже нині чимало пенсіонерів, котрі вийшли на «заслужений відпочинок» 10 років тому, отримують меншу пенсію, ніж їхні колеги, які почали отримувати пенсію недавно.

ЗМі наводять приклад шахтаря зі страховим стажем понад 46 років. Якщо такому працівнику пенсію було призначено у 2008 році, то він отримує 3 312 грн. Якщо ж такий працівник вийшов на пенсію у 2016-му — уже 8 446 грн. Все через те, що пенсія українців залежить від трьох показників: власне зарплати працівника, стажу та показника середньої заробітної плати в Україні на момент виходу на пенсію. При цьому уряд, зазначаючи, що заробітна плата за цей період постійно зростала, мовчить про те, що під час останнього «осучаснення», яке відбулося в 2012 році, було застосовано показник середньої заробітної плати в Україні за 2007 рік — 1 197,91 грн. 

У презентації пенсійної реформи з цього приводу зазначено, що з 2012 року мінімальну заробітну плату підвищували 9 разів, відтак має місце дискримінація пенсіонерів за роком виходу на пенсію, розмір їхніх пенсій, за умови навіть однакового стажу, може відрізнятись більш ніж утроє. Тому урядовці обіцяють запровадити нову формулу розрахунку пенсійних виплат. Наразі у 2014-2016 роках показник середньої заробітної плати, який використовують при обчисленні пенсій, становить 

3 764,4 грн. і, за словами В. Гройсмана, із врахуванням цієї суми через «осучаснення» понад 5 мільйонів пенсіонерів із 12-ти уже з жовтня цього року отримають підвищення пенсій на 200—1 000 гривень щомісяця.

Пропонується також з 1 жовтня скасувати оподаткування пенсій для працюючих пенсіонерів та у більшості випадків — особливі умови виходу на пенсію. Передбачено, що з 1 січня 2018 року буде скасовано право на призначення пенсій за вислугу років для працівників освіти, охорони здоров’я, соціального захисту населення та інших категорій. Пенсії за вислугу років збережуть лише для військовослужбовців. Разом з тим уряд передбачає замінити механізм відшкодування пенсій за віком на пільгових умовах на сплату роботодавцем підвищеної ставки єдиного внеску розміром 15 та 7 відсотків для працівників, зайнятих на роботах за так званими списками №1 та №2 відповідно.

А з 1 січня 2019-го пропонують запровадити накопичувальні професійні пенсійні програми для окремих категорій осіб, молодших за 35 років. Зрештою, це і зрозуміло, адже 40—50-річні працівники, за час, який залишився до виходу на пенсію, просто не встигнуть зібрати на накопичувальних рахунках якісь більш-менш значні суми.

Уряд також обіцяє, що пенсії підлягатимуть автоматичній щорічній індексації для захисту від інфляції. Для індексації визначено два показники — не менше, ніж 50 відсотків зростання середньої заробітної плати за три роки та 50% — індексу споживчих цін. Втім, як наголошують автори реформи, індексацію проводитимуть «з урахуванням фінансових можливостей солідарної системи». Тобто: немає можливостей — немає індексації.

із жовтня цього року також передбачено друге підвищення соціальних стандартів на 5%. Відтак мінімальна пенсія становитиме 

1 373 грн., а загалом підвищення пенсій, за розрахунками урядовців, торкнеться 9 млн. пенсіонерів. На що лише цього року  передбачено витратити понад 11 млрд. грн. 

Чи можливі достойні пенсії  в Україні?

Запитання це далеко не риторичне. Адже нині, нагадаємо, на одного працівника, який зайнятий офіційно і сплачує відповідні внески до Пенсійного фонду, припадає 1,1 пенсіонера. Уряд, і про це йдеться у згаданій уже презентації пенсійної реформи, вважає, що 25 відсотків населення не платить єдиного соцвнеску. А отже, на пенсію їм має заробляти хтось інший, навіть на мінімальну. Крім того, уже нині маємо ситуацію, що кожен українець, який офіційно працює і сплачує всі належні податки, фактично перераховує гроші на пенсіонерів як мінімум двічі. Такий висновок можемо зробити з того, що відповідно до урядових даних станом на 1 січня ц. р. власні доходи Пенсійного фонду становили 142,7 млрд. гривень. Разом з тим, дотації з Держбюджету на його потреби — 141,3 млрд. грн. Нагадаємо читачам, що Державний бюджет наповнюється із наших з вами податків. 

А тепер ще кілька цікавих цифр. Скажімо, те, що нині валовий внутрішній продукт на душу населення в Україні становить жалюгідні 190 доларів (трохи більше за 5 тис. грн. за курсом). А середній дохід на душу населення після сплати усіх податків та інших обов’язкових платежів, тобто ті кошти, котрими людина може розпоряджатись за власним вибором, — близько 110 доларів (2 915 грн.) на місяць. Чи можлива за таких умов у державі достойна пенсія?

Ще однією дражливою для багатьох темою стануть спеціальні пенсії. Чи може собі дозволити країна нині мати 45-річних пенсіонерів із поліції чи інших силових структур? А спеціальні норми щодо виходу на пенсію і пенсійного забезпечення «особливих» суддів, прокурорів, парламентарів, чиновників, правоохоронців? За умови, що переважно внески до пенсійної системи від таких осіб не надто відрізняються від внесків звичайних працівників.

Скажімо, за оцінкою Олександра Паращія, керівника аналітичного відділу компанії  «Concorde Capital», за прогнозованих нині макроекономічних показників та за умови збереження нинішньої кількості пенсіонерів у 2021 році ми зможемо вийти на середній розмір пенсій у 140 доларів на місяць (3 700 грн.), що навіть нижче за показник 2013 року — близько 190 доларів. А якщо кількість пенсіонерів ще збільшуватиметься, то середній розмір пенсій буде ще нижчим. 

Чимало нині чути розмов про запровадження накопичувальної частини пенсій. Уряд, як бачимо з презентації, планує такий крок з 2019 року для 35-літніх працівників. Втім, хочеться нагадати про те, що, скажімо, в Угощині у 2010-2011 роках змушені були повернутись від накопичувальної до солідарної пенсійної системи (тієї, яка діє в Україні нині), фактично націоналізувавши всі приватні пенсійні внески. Схожа ситуація була у Польщі в 2011-2014 роках, коли урядові сусідньої країни довелося збільшити ставки за внесками до солідарної системи за рахунок їх зменшення до приватних, а потім ще й перерозподілити на користь держави інвестиції приватних фондів у державні облігації. Втім, для нас найбільшим ризиком щодо накопичувальної системи є те, що фондовий ринок в Україні фактично не працює, права інвесторів часто залишаються незахищеними і т. д. Куди, крім державних цінних паперів, за таких умов зможуть надійно інвестувати кошти майбутніх пенсіонерів приватні фонди — загадка. і помножте це все на непрогнозовані законодачі зміни, які для України уже давно є нормою. 

Презентуючи пенсійну реформу, Прем’єр-міністр України  В. Гройсман наголосив: «Має бути встановлена справедливість. Якщо я працюю 35 років і сумлінно плачу відрахування, я маю отримати гідну пенсію. і нова система — спосіб боротися з тіньовою зайнятістю і спосіб подолати дефіцит бюджету Пенсійного фонду. Ми за 7-10 років зменшимо дефіцит бюджету Пенсійного фонду і виведемо його «в нуль», а люди отримуватимуть гідні виплати». 

Як кажуть — блажен, хто вірує. Але, зі свого боку, хочемо додати, що маємо великі сумніви в тому, що в Україні можливе достойне пенсійне забезпечення, якщо працівники, котрі офіційно зайняті на тому чи іншому підприємстві, ледве зводять кінці з кінцями. Навряд чи може втішити те, що мінімальна заробітна плата з початку року становить 3 200 грн., коли лише за опалення однієї двокімнатної квартири у багатоквартирному будинку в Івано-Франківську потрібно заплатити понад 2 тис. грн. за місяць. Для зміни ситуації потрібні ефективні економічні та інші реформи. А це значно складніше, ніж просто змінити цифри середньої зарплати при розрахунку пенсії.