Покуття відкривають туристам: що показав перший сезон
Понад 300 туристів відвідали Покуття під час організованих турів, які провели в межах проєкту «Сильвети Покуття». Участь у реалізації туристичного продукту взяли вісім компаній із різних міст України. Водночас аудит першого сезону показав низку проблем, які можуть стримувати розвиток регіону як туристичного напрямку.
Про результати літнього туристичного сезону розповів заступник начальника управління євроінтеграції громад і туризму - начальник відділу туризму Івано-Франківської ОДА Віталій Передерко, пише Бліц-Інфо.
У межах проєкту туроператори та туристичні агенції розробили кількаденні тури й одноденні екскурсії Покуттям. До роботи долучилися компанії з Києва, Львова, Івано-Франківська, Тернополя, Яремча, Полтави та Чернівців.
Загалом туристичні послуги отримали понад 300 людей. Дорослі групи налічували в середньому 18 учасників, дитячі — близько 30–35. Частину турів формували як збірні, частину — для школярів.
Проєкт «Сильвети Покуття» покликаний сформувати впізнаваний туристичний продукт регіону та привернути до нього увагу мандрівників. У його межах створили імерсивний етнокультурний маршрут, до якого увійшли пам’ятки, музеї, етномайстерні, креативні простори, екскурсії та майстер-класи.
Навесні 2026 року маршрут презентували представникам туристичного ринку. До Покуття також організували ознайомчий тур для представників туристичних компаній із Карпатського регіону та Києва.
Перший практичний досвід показав, що регіону є що запропонувати туристам, однак для масштабування турів потрібні додаткові умови.
Серед проблем, які називає Віталій Передерко, — відсутність сталої та зручної інформації про екскурсії, майстер-класи, музеї, гідів і туристичні об’єкти. Туроператорам також бракує екскурсоводів, зокрема в Городенці та Коломиї.
Окремою проблемою є вартість деяких майстер-класів, яка може робити готовий турпродукт надто дорогим. У Коломиї, за результатами аудиту, також виникають труднощі з організацією сніданків у готелях.
Ще одна перешкода — можливість приймати великі туристичні групи. Частина об’єктів у Глушкові та Корничі фізично не розрахована на групи понад 20 людей. Для туроператорів з інших областей це може означати високу собівартість поїздки й, відповідно, відмову від включення таких локацій у маршрути.
А от найкращі відгуки від туристичних компаній та учасників турів отримали гід і краєзнавець Андрій Кравець із Городенки та письменниця, літературознавиця, етнографиня й екскурсоводка Іванна Стеф’юк зі Снятина.
На думку Віталія Передерка, однією з головних проблем залишається маркетинг.
Він вважає, що громади Покуття поки не змогли достатньо ефективно донести інформацію про туристичні можливості регіону до потенційних відвідувачів.
«Якщо громади думають, що якщо відомо про все і всіх, то це омана», — зазначає Передерко, наголошуючи, що інформація з офіційних сторінок громад часто не виходить за межі аудиторії, яка вже стежить за ними.
Це особливо важливо в умовах конкуренції за внутрішнього туриста. За словами фахівця, туристичний ринок Карпатського регіону вже сформований, тому новим локаціям непросто привернути до себе увагу.
Тож перший досвід «Сильветів Покуття» показує, що інтерес до регіону є: туристичні компанії з інших областей готові включати місцеві локації у свої маршрути, якщо для цього є зрозумілий і доступний туристичний продукт.
Тепер питання переходить від створення маршруту до його постійного розвитку. Для Коломиї Передерко вважає необхідним створення туристично-інформаційного центру. Для Городенки та Снятина — ухвалення рішень щодо розвитку туризму як окремого напряму місцевої економіки із забезпеченням відповідних кадрів і фінансування.

Світлина: стінопис "Волове око" у середмісті Городенки, створений у 2026 році (фото Віталія Передерка)
Сам проєкт «Сильвети Покуття» показав: у регіоні є історія, культура, локальні майстри, музеї, гіди та цікаві локації. Наступний виклик — зробити так, щоб про них дізналися не лише мешканці сусідніх громад, а й туристи з інших областей.
Чи перетвориться «Сильвети Покуття» на постійний туристичний продукт, залежатиме вже від того, наскільки громади та власники туристичних локацій зможуть використати напрацювання проєкту й усунути проблеми, які виявив перший сезон.
Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!
