«Спільна кухня» у Франківську. 25 років – комуналка чи розселення?

Нещодавно переселенці з Донбасу та активісти російського Миротворчого громадського руху провели в Івано-Франківську акцію «Спільна кухня». Організатори декларували її, як «налагодження діалогу через безпосередній контакт між людьми з країн та регіонів, що знаходяться у стані збройного конфлікту».

Для цього, на імпровізованій кухні посеред тротуару біля Вічного вогню активісти розклали стіл із частуванням та запрошували перехожих іванофранківців поспілкуватися з ними на різні теми, зокрема й найбільш болючі питання, що постають перед українським суспільством протягом останніх років. Учасники навіть заспівали під гітару гімн протесту «Стены рухнут». 

Варто зазначити, що за стіл до «активістів-миротворців» підходили тільки запрошені переселенці з Донбасу. Водночас зі сторони за акцією спостерігали декілька десятків представників різних силових структур, в тому числі керівництво міської, обласної та патрульної поліції. Відтак, до них долучилися й інспектори з благоустрою, які пізніше склали на організаторів акції протокол про адміністративне правопорушення. А саме, за проведення акції у невстановленому місці, адже у документах вони зазначали місце проведення – вулицю Репіна, хоча все відбувалося на Лепкого.

Організатор акції Ярослав Мінкін зазначає, що оскаржуватиме протокол та звертатиметься Гельсінської спілки, адже вважає, що інспектори порушили його право на свободу мирних зібрань. 

Самі ж «активісти-миротворці» розповідають, що познайомилися між собою у рамках міжнародної миротворчої ініціативи «Молоді голоси за МИР», в якому беруть участь 15 українців, 15 росіян та 1 білорус. Наразі відбулися тільки дві зустрічі, одна в Вільнюсі, інша в Чернігові. Саме в Чернігові активісти розробили проект «Спільна кухня» та вирішили втілити його у життя.

«До  Івано-Франківська ми приїхали на запрошення Ярослава Мінкіна, з яким познайомилися завдяки проекту. Самі ж дуже переживаємо за те, як зараз сприймається Росія в світовій спільноті та Україні, адже вона вважається країною-агресором. Це правда, однак це все влада, а ми прості громадяни і не хочемо, щоб нас з ними асоціювали», - розповідає росіянка Саша Пєнтєліна.

До слова, наступну акцію «де говоритимуть про мир» організатори запланували провести у Львові, відтак - у Київі та Харкові. Також «Спільну кухню» хочуть відвести і до Росії, тим не менш виправдовуються, що для цього потрібно вживати більш жорсткіші міри безпеки та попередньо отримати набагато більше дозволів.

Водночас самі франківці досить негативно ставляться до росіян-миротворців.

«До них ніяк не дійде, що 25 років українці намагаються облаштувати власну окрему "кухню". Та й проповідувати про мир доречніше було б десь у Донецьку чи у Москві. Але ж там і на підвал можуть прийняти. А у Франківську боротися з розпалювачами війни безпечно», - ділиться думками у мережі Facebook франківець Сергій Борис.

Натомість Ірина Мацюк вважає, що акція більше нагадує «комунальну квартиру».

«Як би то так активістам пояснити, що галичани до приходу совітів мали звичай жити в окремих помешканнях з власною кухнею, лазенкою і покоями, а гостей приймали, запрошуючи їх, попередньо узгодивши час візиту», - роздумує містянка.

А от волонтерка Вероніка Дичковська у мережі розповідає, що колега-переселенець переконаний що це ніщо інше як «зондування ґрунту».

«Він каже, що на Луганщині теж все мирно починалося – розмови, мітинги...», - переповідає волонтерка.

Саме тому кореспондент Бліц-Інфо поцікавився в СБУ чи не вважають вони, що дана акція могла бути провокацією напередодні 25-річниці Незалежності України та чи не несе вона загрозу суверенітету держави. На це в прес-центрі СБУ зазначили, що не володіють інформацією про причетність до акції російських спецслужб проте наголосили, що будь-які схожі події можуть в подальшому бути використані країною-агресором для провокацій. 

Досить дивним є те, що в час, коли на сході України вже майже три роки від російських куль гинуть наші хлопці їхні «миротворці» приїжджають до нас та просять не вважати їх агресорами мотивуючи тим, що такий Путін. Водночас вони забувають про те, що на сході воює не їхній президент, а росіяни, їхні родичі чи сусіди.