Справдешнє народовладдя

Роботу Служби автомобільних доріг (САД) області та облдержадміністрації з проведення тендеру на ремонт автошляху Р-24 і здійснення нагляду за його ходом визнали неефективною спільні збори депутатів та керівників Косівської й Верховинської районних рад, сільських голів обох районів та Комітету громад Косівщини.

Учасники дійства доручили САД і ОДА у двотижневий термін надати верховинцям і косівчанам пропозиції щодо відновлення фінансування розпочатих робіт у повному обсязі — на суму 105 млн. грн. Вони наголосили на особистій відповідальності голови ОДА перед громадами районів за стан ремонтних робіт на автошляху Р-24, пише Галичина

Збори також визнали чинну систему збору акцизного податку на паливно-мастильні матеріали (ПММ) з їх виробників та імпортерів і його розподілу неефективною й корупційною за своєю суттю. А щоб не допустити надалі розкрадання коштів під час адміністрування цього податку, які в масштабах держави сягають 25 млрд. грн., вони виробили низку вимог стосовно внесення змін до чинного законодавства. 

Ці пропозиції такі: змінити суб’єкти оподаткування акцизним збором з ПММ, якими є, повторимо, виробники й імпортери тієї продукції, на об’єкти роздрібної торгівлі тим товаром; одну половину коштів, одержаних від надходження цього виду податку, залишати в місцевих районних бюджетах як фінансову основу для утворення комунальних дорожніх служб, а другу залишати на рівні обласних бюджетів для утримання доріг державного значення. Збори вирішили зобов’язати обласну раду і ОДА підтримати цю ініціативу громад через подання відповідних звернень до Кабінету Міністрів та народних депутатів, обраних від Прикарпаття, — ці документи мають бути підготовлені теж у двотижневий термін.    

Принагідно учасники зустрічі визнали масову трудову міграцію українців за кордон, що триває від постання незалежної України, як одну з основних загроз для розвитку нашого суспільства, рекомендували визначити одним із пріоритетних напрямів роботи обласної та районних рад утворення й постійне формування-поповнення банку проектів, які базувалися б на безпосередній ініціативі знизу. Безпосередньо районним радам Косівщини й Верховинщини учасники зібрання доручили ініціювати співпрацю з кожною громадою для залучення до пошуку можливих інвестиційно привабливих ідей якнайширшого кола людей і делегували повноваження передбачити в їхніх штатних розписах посади спеціалістів, відповідальних за комунікацію з громадами, за оформлення бізнес-проектів та їхній юридичний супровід. 

— Збори продемонстрували взірець того реального народовладдя, про яке йдеться в Конституції України і яке нині зароджується на теренах Косівщини, — розповідає активіст оргкомітету зі створення в івано-Франківську територіальної громади керівник науково-просвітницького товариства «Світовид-Просвіта» Олег Полівчак, який взяв участь у зборах. — Саме територіальні громади району є цілковитими господарями на своїх сільських, селищних та міській територіях та власниками їхнього майна, як і стверджує Основний Закон нашої держави, а не органи місцевого самоврядування. А на районному рівні від їхнього імені діє утворений ними ж Комітет громад. і цим саме він представляє народовладдя в районі, а не районна рада чи РДА, бо це вже державні органи влади. 
Тобто на Косівщині набирає силу конституційне народовладдя, коли, як сказано у ст. 5 Конституції, єдиним джерелом влади є народ, який здійснює управління безпосередньо або через органи державної влади.

І ця ініціатива знизу більш життєздатна й дієва, бо має міцне коріння, й отже, за нею майбутнє. Тоді як перспективи затіяної згори адміністративно-територіальної реформи доволі сумнівні. Бачимо це на прикладі кількох об’єднаних територіальних громад, створених у нашому регіоні за тим принципом. Такі ОТГ, як їх ще називають, формально постали, але що робити та як жити далі, там не знають. Проте як можна об’єднувати структури, які не є територіальними громадами, точніше, які не мають документів, що підтверджували б цей їхній статус. У правовому полі держави вони ніде не фігурують, бо не є офіційно зареєстрованими. 

Отже, то ніщо інше, як спроби укрупнити-об’єднати те, чого не існує. Отак узяли і зліпили докупи, а тепер воно розвалюється. Бо то штучне утворення, воно не є природним. Водночас, аби створити справді правочинне об’єднання територіальних громад, потрібно спершу закріпити юридичний статус кожної ТГ зокрема. Адже згідно з відповідним законодавством, саме ТГ — первинна структура місцевого самоврядування, від неї все починається. Тим часом сільрада — не територіальна громада, а державний орган. Діяльність органів місцевого самоврядування — ще далеко не тріумф демократії у справжньому розумінні цього слова, як дехто гадає. істинне народовладдя починається з постання територіальних громад як юридичних структур. і лише в такому статусі їх можна об’єднувати-укрупнювати під одним «дахом» — типу однієї сільради на десять-дванадцять сіл. Причому цей процес може відбуватися тільки на добровільній основі. 
Та натомість в Україні все робиться інакше, якось навиворіт. Враження таке, ніби спеціально воду каламутять. Фальсифікують саму ідею народовладдя. Схоже, бояться утворення ТГ. інакше, чому жоден із п’яти президентів, які керували самостійною Україною з 1991-го, не пішов на те, щоби створити у державі первинні структури місцевого самоврядування (МСВ). Вже десятиліттями в державі існує цей нонсенс — законодавство про МСВ діє давно, а первня місцевого самоврядування й досі немає. Правда, нині в Делієві Галицького району, в Сівці Войнилівській на Калущині, в кількох селах Косівщини виникли ТГ, зареєстровані за всіма правилами. Але загалом цей процес у нашому суспільстві всілякими способами гальмують і затягують.

Гадаю, річ ось у чім. Як уже казав, згідно з Конституцією влада належить народові й територіальні громади здійснюють її будучи власниками землі, громадських споруд та іншого майна на своїх територіях. і юридичною реєстрацією таких ТГ за ними у правовому полі держави й буде закріплено статус таких власників. Громада в цьому разі набуває великої сили, стає структурою, над якою вже ніхто й ніщо не має влади — принаймні жоден суд не зможе змінити рішення ТГ як юридичної особи, бо то вибір народу. Тому рівнобіжно з гальмуванням реєстрації ТГ намагаються внести зміни до Основного Закону. Відповідно до проекту тих пропозицій народ, окрім усього іншого, втратить право власності. Тож якщо текст головного правового документа нашого суспільства таки оновлять, то складеться цікава ситуація. Громади вже не будуть власниками землі й майна на своїх територіях, держава теж не матиме таких повноважень. Хто ж тоді прибере те все до рук? Правильно. Олігархи. Така логіка реформ у країні.  

Зосталося ще забрати від народу решту підприємств, які вціліли під час ваучерної приватизації як одного зі способів оббирання людей. А також землю, на якій живемо, — й тоді території громад стануть чиїмись, а не їхніми. А що з цього випливає, судіть самі.