То тепер, як про мерців? Думки прикарпатців про заборону держслужбовцям критикувати владу

Кабінет міністрів зобов’язує державних службовців утримуватися від публічної критики органів державної влади й їхніх посадових осіб

Такий пункт прописано у постанові уряду "Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців" від 11 лютого (№65), оприлюдненій на урядовому порталі 1 березня.

Таким чином держслужбовцям фактично заборонили критикувати владу. На такі «нововведення» українці зреагували неоднозначно. Хтось вважає, що це все лиш на папері, хтось відверто шокований. Та найбільше - кепкують. Мовляв, так українці владу любити не стануть.

Кореспондент Бліц-Інфо зібрав думки прикарпатців щодо цієї постанови в соцмережах і не тільки. Щоправда, відомі прикарпатці неохоче коментують цей документ.

Голова обласної ради Олександр Сич: Правила етичної поведінки для державних службовців і раніше були прописані у офіційних документах. Втім, пункт про заборону публічної критики характеризує згортання тих невеличких паростків демократії, що проросли після Революції гідності. Бо владу критикують тоді, коли вона нічого не робить, або робить погано. І коли влада забороняє її критикувати - це ознака авторитарного режиму, а не демократичного. Звичайно, критика може бути несправедливою або як політична технологія. Але серед потоку того, що лунає, бувають і конструктивні зауваження. Тож треба вміти відсівати зерно від полови, а не висипати все разом у багнюку і затоптати.

Громаський діяч Віталій Перевізник: Взагалі то, як повинен діяти чиновник, написано у законі про державну службу. Вважаю, що держслужбовець у межах компетенції повинен пропонувати рішення, що сприяють розвитку та подальшому поступу країни. Якщо держслужбовець вважає, що прийняте рішення може зашкодити (не приведи Господь!) країні чи окремим громадянам, він зобов'язаний про це повідомити!

Заступник голови облради Василь Гладій: Всі, що критикують - агенти кремля? Однозначно, що оте "утримання від публічної критики" є, як мінімум, неправильним та недемократичним. 

Політолог Василь Кедик: Новий Закон "Про державну службу" розподіляє політичні посади (міністри, керівники агентств та комісій тощо), які не є держслужбовцями та професійний склад державної служби, який реалізує політику. До того ж вищому корпусу держслужби заборонено брати участь у діяльності політичних партій. Проте чиновники високого рангу не можуть бути просто технократами. Інша справи - спеціалісти місцевих адміністрацій, заступники керівників управлінь, керівники відділів. Чиновницька робота не означає заборону свободи слова. Але в наших адміністраціях завжди діяла внутрішня цензура. Про це теж треба говорити. А ще тут є моральний аспект.

Щодо пункту постанови " Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців", то один із них передбачає утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб. Однак дане формулювання є швидше рекомендаційним, аніж імперативним. Тому повторюсь - негласна внутрішня адміністративна цензура на практиці є сильнішою, аніж норма цієї постанови.

Цікаві коментарі із соцмереж:

Депутат обласної ради Михайло Королик: «О великий Яценюче від сьогодні всі твої раби будуть тільки .... "любити" тебе і добрим словом споминати). Дякую тобі за все добро, бо умудрився переплюнути свого наставника Азірова. А хто скаже погане слово то нехай привселюдно вирвуть язика нечистивому агенту кремля!!!»

Громадський активіст Ростислав Гудзінський: "Навіть пан Азіров собі такого зухвальства та основоволожних порушень Конституції собі дозволити не міг. Нехай зливає воду".

Музикант, екс-керівник обласної філармонії Андрій Савка: "Тепер за них можна або тільки хороше, або ніяке, як за померлих..."

Громадський активіст Мирослав Кошик: "Логічно, хочеш критикувати владу - не будь її гвинтиком. Слава КПРС!"

Керівник ГО «Бюро з прав людини» Мирон Дмитрик: "Перепрошую, а бездіяльність можна критикувати? І чи "лайк" під критичним постом на ФБ буде вважатись порушенням цих Правил? Хоча, насправді, нічого нового. В попередніх редакціях таких правил були майже аналогічні норми. При цьому – зобов’язального характеру. Наприклад, наказ Головдержслужби від 04.04.2010 р. №214 зобов’язував "дбати про позитивний авторитет органів державної влади", або ст.12 ЗУ "Про правила етичної поведінки" від 17.05.2012 р. (уже втратив чинність) "Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забезпечують позитивну репутацію органів державної влади, органів місцевого самоврядування, всіляко сприяють зміцненню довіри громадян до влади"

Керівник відділу захисту культурної спадщини Івано-Франківської ОДА Андрій Давидюк: "То вже будьмо всі чемні і нестримно будимо хвалити наших Сонцеликих. Дай Боже їм великого щастя, безмежного успіху у будівництві нашого світлого майбутнього, всього, всього, всього найкращого ("мовчи язичку", щоб не сказати щось таке, як наші предки - герої-борці за волю України у 30-50 роках про совіти та сонцеликого під****са Сталіна). Треба всім (віруючим) сходити до церкви та замовити службу Божу за здоров'я тих у кого влада від Бога (прости Господи!)"