Українці скуповують гречку через страх голоду, але дефіциту не буде - економіст пояснив паніку з крупами

В Україні на тлі ударів по логістичній інфраструктурі та повідомлень у соцмережах про знищені склади люди масово скуповують крупи, сіль, консерви та інші продукти тривалого зберігання. Хвиля панічних закупівель дійшла вже й до Прикарпаття.

Чи справді Україні загрожує продовольча криза та голод, і що стоїть за порожніми полицями в окремих магазинах? Економіст Олег Пендзин в ефірі «Великий Львів»  закликав не робити висновків про продовольчу кризу лише за фотографіями чи відео з окремих супермаркетів.

«Давайте поставимо крапочки над "і", щоби, по-перше, людей заспокоїти, а по-друге, самим собі проблем не створювати. Україна має значні обсяги зерна - торік зібрали близько 63 млн тонн зернаж. Але приблизно 10 млн тонн урожаю 2025 року досі не вивезено. А вже збирають урожай 2026 року. При цьому внутрішнє споживання становить близько 18 млн тонн. Щодо олії - у нас з вами щороку виробляється 4 млн тонн олії. Внутрішній ринок споживання — 350 тисяч тонн. За таких умов говорити про дефіцит продовольства в Україні наразі немає підстав. Який дефіцит, проблема зараз може бути протилежною — надлишок пропозиції на внутрішньому ринку», — зазначив він.

Відтак, Пендзин звернув увагу на ситуацію з українськими аграріями. Через проблеми з експортом значні обсяги зерна залишаються всередині країни.

За його словами, фермери вже продають зерно приблизно по 7500 грн за тонну, що може бути нижче фактичної собівартості виробництва, бо його нікуди подіти .

На його думку, надлишкова пропозиція на внутрішньому ринку може призвести до подальшого зниження цін. Однак для самого аграрного сектору це далеко не хороша новина.

«Сьогодні у фермера немає реально коштів для того, щоби закінчити осінньо-польові роботи і посадити озимі. Оця ситуація є небезпечною з точки зору майбутнього врожаю 27-го року. Тобто, нинішня проблема полягає не в тому, що Україні нічого їсти, а в тому, що аграрії можуть втрачати фінансові можливості для подальшого виробництва», — сказав Пендзин.

Водночас у соцмережах люди бачать повідомлення про удари по складах, що додатково підсилює тривогу. Пендзин пов'язує таку поведінку зі страхом залишитися без їжі.

«Ми з вами говоримо в першу чергу для тих людей, які генетично бояться лишитися без продуктів харчування, що реалізується у тому, що скуповується величезна купа круп, гречки, люди почали купляти там якісь консерви, ще щось», — сказав він.

На його думку, така поведінка не має економічного сенсу за нинішніх умов.

За словами Пендзіна, люди, які зараз скуповують значні обсяги круп, можуть зрештою просто заморозити власні гроші в запасах, які їм не знадобляться.

«Створювати надлишкові запаси продовольства в хаті — це не дуже логічне витрачання грошей. Тим більше, від російських ударів страждають лише великі супермаркети, але у нас є ще сільськогосподарські ринки, ярмарки, невеликі магазини біля дому. Все це є альтернативні шляхи отримання продуктів харчування», — заявив він.

Він звернув увагу, що понад 40% продуктів харчування, за наведеним ним аналізом, середньостатистична українська сім'я купує на сільськогосподарських ринках.

На його думку, особливо це помітно в невеликих містах та населених пунктах, де люди мають тісніші зв'язки із сільською місцевістю, присадибні ділянки або можуть купувати продукти безпосередньо у виробників.

«Чим глибше ми з вами йдемо в Україну, чим глибше ми з вами йдемо в маленькі містечка, де тісні родинні зв'язки з родиною в сільській місцевості, де практично у всіх є присадибні ділянки, тим різко зменшується питома вага тієї частини продуктів харчування, що люди купляють у супермаркетах», — сказав економіст.

Відтак відсутність певного товару на полиці конкретного супермаркету, на його думку, ще не означає загальнонаціонального дефіциту. Йдеться передусім про логістичні труднощі.

При цьому економіст звернув увагу на те, що, попри удари по логістичних центрах, він не бачить відповідного масштабного зростання цін у супермаркетах. Причину він бачить у конкуренції. Адже поряд із великими мережами працюють невеликі магазини, сільськогосподарські ринки, ярмарки та неорганізовані точки продажу. Тому якщо великий ритейлер суттєво підвищить ціну, частина покупців просто перейде до іншого продавця.

Саме тому, на його думку, наразі немає підстав очікувати різкого зростання цін на продукти лише через удари по окремих логістичних центрах.

Він вважає, що після початку повномасштабної війни ритейл мав активніше переходити до децентралізованої системи зберігання та постачання товарів.

Економіст провів паралель із паливом: після ударів по великих базах нафтопродуктів постачання поступово децентралізували, і це дозволило забезпечити стабільнішу роботу мережі.

«Які б зараз удари не були, на заправках пальне є», — зазначив він.

Подібний підхід, на його думку, необхідний і для продовольства. Адже тепер такі великі складські комплекси стають потенційно вразливими цілями. Він наголосив, що загроза стосується не лише Києва.

На його думку, ритейл має якнайшвидше розосереджувати запаси та постачання. Поки що, за словами економіста, механізм працює інакше: нестачу товару в одному місці можуть компенсувати інші канали продажу.

Відтак, переконаний Олег Пендзин, українцям не варто створювати панічний ажіотаж навколо продуктів.

«Жодних проблем з продуктами харчування в Україні нема і не буде», — сказав Пендзин.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!