У Крихівцях відкрили анотаційну дошку полеглому захиснику Тарасу Процаху

У неділю, 28 січня, на фасаді будинку, який знаходиться по вулиці Слобідська, 6 (мікрорайон Калинова Слобода), відбулося відкриття анотаційної дошки полеглому захиснику Тарасу Процаху.

Розпочався захід вшанування пам’яті із виконання Державного гімну України. А відтак рідні полеглого Захисника, зокрема сестра — Людмила Андрухів, його племінники, а також міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків та староста Крихівецької громади Надія Фотуйма відкрили пам’ятну дошку Герою Тарасу на фасаді будинку, у якому проживав чоловік, йдеться на сайті Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ.

Під час заходу священнослужителі Івано-Франківської Архієпархії УГКЦ, серед яких о. Степан Балагура, синкел у справах духовенства та священничих родин, о. Євген Андрухів, адміністратор парафії Всіх Святих, й сотрудники о. Михайло Макар та о. Володимир Ганжа, відслужили панахиду за полеглим Воїном та за всіма, хто віддав своє життя у боротьбі за перемогу у війні.

Звертаючись до присутніх й пригадуючи постать Тараса, який був ревним парафіянином Крихівецького храму, о. Євген мовив, що рішення хлопця піти на фронт було миттєвим: «Очевидно, що я, як його духовний наставник, багато запитував його про те, чому його рішення було саме таким. Зокрема, одного разу сказав Тарасу про те, що варто залишитися в Івано-Франківську, бо раптом загарбники прийдуть сюди, тоді хто його буде боронити? Це і стало першим мотивом, яким керувався хлопець, йдучи на фронт, бо він тоді відповів мені словами: ”Аби вони не прийшли сюди, нам треба йти туди, на лінію, де зараз ведуться бойові дії, бо тут, буде вже пізно…”».

Отець Євген також пригадав, що у день, коли загинув Тарас, його друзі-мозаїсти, яких він мав багато з усього світу, якраз оздоблювали найбільший храм Матері Божої Апаресідської у Бразилії, який присвячений Пресвятій Богородиці. У той момент, коли оздоблювали зірку, що сповіщала Різдво Христове, він загинув. Дізнавшись про те, що Тарас перейшов до Царства Небесного, майстри мозаїкою написали його ім’я — Тарас.

«Скільки імен ще потрібно вписати у цю різдвяну зірку, аби ми мали вільну Україну? Це знає лише Новонароджений Ісус Христос! Нехай Він дає нам сили та людей, які мають мужність захищати нашу державу», — додав на завершення о. Євген.

Відтак п. Людмила Андрухів, сестра загиблого Воїна, ствердила, що у її серці вирує багато емоцій, серед них смуток, бо вона втратила найкращого брата, а ще — почуття гордості, бо він не побоявся, а став захищати нашу державу. Пані Людмила також закликала всіх пам’ятати ціну, яку ми платимо за можливість жити у вільній та незалежній державі.

Завершився захід покладанням квітів до пам’ятного знаку та виконанням Державного гімну України.

Довідково:

Герой України Процах Тарас Олегович народився 26 вересня 1989 року у Львові.

Впродовж 1996-2007 рр. навчався у загальноосвітній середній школі с. Градівка, Городоцького району, Львівської області. У 2007-му Тарас вступив до професійно-технічного училища у Львові, обравши спеціальність слюсаря. У 2008 р. призваний до лав Збройних сил України, служив у Василькові та Борисполі.

Після завершення служби в армії обрав професійний шлях у Державній службі України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Львові.

Одночасно з роботою Тарас розвивав і свої мистецькі здібності у сфері мозаїки. Як учень-мозаїст брав участь в оздобленні таких святинь УГКЦ: 

Храм Преображення Господнього (м. Івано-Франківськ)

Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці (с. Малечковичі, Львівська область)

Собор Зарваницької Матері Божої (Тернопільська область)

Патріарший собор Воскресіння Христового (м. Київ)

У 2015 році Тарас переїхав на постійне місце проживання у село Крихівці.

У 2016-му вирушив на навчання до Італії, у місто Рим, де вступив до відомої школи мозаїки «Centro Alleti». Під час навчання за кордоном оздоблював церкви у різних країнах: Італії, Мальті, Румунії, Словенії, Хорватії, Угорщині, Словаччині, Польщі. Зокрема, працював над оздобленням Відпустового центру святого Папи Івана-Павла ІІ у Кракові.

По завершенню навчання в Італії, разом з іншими майстрами-мозаїстами, Тарас Процах оздоблював українські святині: 

Храм Різдва Христового (м. Галич)

Відпустовий Центр блаженного Симеона Лукача (с. Старуня)

Останнім його проєктом була мозаїка в Монастирі Святого Антонія Печерського (Студійського уставу, УГКЦ)

Початок повномасштабного вторгнення рф перервав роботу — майстер-мозаїст взяв у руки зброю і добровільно пішов захищати Україну. У памʼять про Тараса Процаха мозаїка була завершена, але вже без нього.

Ще 7 березня 2022 року Тарас Процах добровільно вступив на військову службу в ЗСУ. Був призначений водієм-заправником першого відділення автомобільного взводу підвозу пального військової частини А4056.

Загинув Тарас Процах 7 вересня 2022 року, виконуючи бойове завдання у населеному пункті Богоявленка Донецької області.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!