Українські школярі показали найнижчі результати з читання, математики та природничих наук - дослідження

Українські 15-річні школярі у 2025 році показали результати, які залишаються значно нижчими за середні показники країн ОЕСР. Найнижчий результат - із читання. Водночас після різкого падіння між 2018 і 2022 роками нове дослідження не зафіксувало значущого погіршення.

8 вересня оприлюднили результати міжнародного дослідження якості освіти PISA-2025. Україна втретє взяла участь у цьому дослідженні і вдруге — в умовах повномасштабної війни. Цього разу тестування охопило 8962 підлітків із 17 регіонів України.

PISA оцінює не просто знання шкільної програми, а здатність 15-річних застосовувати їх у реальних життєвих ситуаціях. У 2025 році основними галузями були природничо-наукова грамотність, математика та читання.

Читання — найслабша ланка

Середній результат українських школярів:

• 448 балів — із природничо-наукових дисциплін;
• 431 бал — із математики;
• 418 балів — із читання.

Усі три показники нижчі за середні результати країн ОЕСР: відповідно на 34, 32 та 43 бали. За орієнтовною шкалою PISA, такий розрив відповідає приблизно півтора року навчання з природничих наук і математики та близько двох років — із читання.

Саме читання стало найбільш проблемною галуззю. Порівняно з 2018 роком результат України знизився на 48 балів. Для природничих наук падіння становило 21 бал, для математики — 22. Водночас автори звіту наголошують: результати 2025 року порівняно з 2022-м статистично значуще не змінилися. Тобто після різкого погіршення у 2022 році ситуація радше стабілізувалася, але до рівня 2018 року українська освіта ще не повернулася.

Майже половина учнів не досягає базового рівня з математики

Базового — другого — рівня або вище досягли 65% українських підлітків із природничо-наукових дисциплін, 54% — із математики та 55% — із читання.

Отже, 46% учнів не досягли базового рівня з математики, 45% — із читання, а 35% — із природничих наук.

Ще один показник демонструє масштаб проблеми: 56,4% українських 15-річних не досягають базового рівня хоча б в одній із трьох галузей, а 29,3% мають результат нижче базового рівня одразу з природничих наук, математики та читання.

Водночас високі результати залишаються рідкісними: рівнів 5–6 досягають лише 2% учнів із природничих наук, 2,6% — з математики та 0,7% — із читання.

Результати сильно залежать від того, де навчається дитина

Дослідження показало суттєву різницю між учнями із сільської місцевості та великих міст.

Базового рівня з природничих наук досягають 53% учнів із сільської місцевості проти 69% у міській. З математики — 41% проти 58%, із читання — 42% проти 59%.

Розрив між учнями великих міст і сіл або селищ становить 61–68 балів PISA залежно від галузі. У звіті це орієнтовно прирівнюють до трьох років навчання. Водночас автори застерігають: різницю не можна пояснювати лише місцем проживання. На результати впливають також соціально-економічні умови, доступ до освітніх і цифрових ресурсів та інші фактори.

А що з Івано-Франківщиною?

Івано-Франківська область входила до переліку 17 регіонів, де у 2025 році проводили PISA. До вибірки також потрапили Вінницька, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Київська, Кіровоградська, Львівська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька та Чернігівська області й Київ.

Однак окремого результату Івано-Франківської області в оприлюдненому національному звіті немає. Більше того, УЦОЯО заздалегідь пояснював, що за підсумками PISA не публікуватимуть даних, які дозволяють ідентифікувати окремі регіони або заклади освіти.

Тож наразі коректно говорити про результати українського учнівства загалом, зазначаючи, що прикарпатські 15-річні також були представлені у вибірці, але їхні окремі показники громадськості не оприлюднили.

Війна — важливий контекст результатів

Учасники нинішнього дослідження починали навчання у 2016 році, навчалися у п'ятому класі під час пандемії COVID-19, а в сьомому — вже в умовах повномасштабної війни. Автори звіту окремо наголошують на необхідності враховувати цей контекст під час інтерпретації результатів.

Ще один важливий момент: результати PISA-2025 не можна використовувати для оцінювання ефективності Нової української школи, оскільки учасники дослідження почали навчатися до системного запровадження НУШ у базовій школі.

Отже, головний висновок PISA-2025 — не стільки про нове падіння, скільки про стабілізацію після кризи, але на значно нижчому рівні, ніж у 2018 році. Найбільше занепокоєння викликає читацька грамотність, а одним із ключових викликів залишається нерівність між учнями з різними соціально-економічними передумовами та різних типів місцевості.

ОЕСР — це Організація економічного співробітництва та розвитку (англ. OECD — Organisation for Economic Co-operation and Development). Вона об'єднує 38 найбільш економічно розвинених країн світу. 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!