Упіймати нелегала: Скільки іноземців без документів працює на франківському ринку

На Прикарпатті нині проживає понад сім тисяч іноземців, більшість – постійно. Цифра вражає, бо ще якихось 13-15 років тому їх було в області приблизно 60. Відповідно, зросло число і тих іноземців, які живуть тут нелегально.

Їх виявляють під час відпрацювань, які проводить міграційна служба. На одному з таких заходів побувала і журналіст «Галицького кореспондента».

Мабуть, усі помітили, що останнім часом в Івано-Франківську побільшало іноземців. Тільки минулого року з тимчасово окупованих територій до нас прибула майже тисяча іноземних студентів. А загалом, у трьох франківських ВНЗ навчається понад три тисячі іноземців з 76 країн. Найбільше – у медуніверситеті, трохи менше – в технічному університеті нафти і газу, і зовсім трохи (всього 10) – в ПНУ. Найчастіше до нас приїжджають на навчання з Індії – 513, Йорданії – 228, Іраку – 191, Польщі – 126 осіб. За кількістю іноземних студентів Івано-Франківськ є четвертим містом в Україні.

Крім трьох тисяч студентів-іноземців, які мешкають в обласному центрі, на території області ще постійно проживають 4 653 іноземці. Тут першість, як не дивно, тримають громадяни Росії.

«У нас на території області велика кількість іноземців, які перебувають законно. А якщо є багато тих, які перебувають законно, то є й ті, які перебувають незаконно. Загалом, якщо в 2001-2003 роках у місті перебувало близько 60 іноземців, то зараз їх уже більше семи тисяч», – розповів перший заступник начальника управління державної міграційної служби (ДМС) в області Андрій Якуб’як.

З початку року міграційна служба прийняла рішення про примусове повернення додому щодо 88 іноземців, які нелегально перебували на території нашої області. Найбільше нелегалів проживає в Івано-Франківську, у райцентрах їх мало. Наприклад, у Коломийському районі їх виявили лише 10, а в Долинському – 5. Крім того, приблизно 600 іноземців, які приїхали в Івано-Франківськ на навчання, «розчинилися» у місті, так і не потрапивши в навчальні заклади.

«Є такі особи, які приїжджають за запрошенням на навчання, їм відкривають візи, але в навчальні заклади вони так і не з’являються. Відповідно, вони не отримують посвідки на тимчасове проживання і вже є нелегалами. Зараз 600 осіб невідомо де», – наголосив Якуб’як.

Запрошення на навчання ВНЗ реалізують через приватні фірми-посередники, які не несуть відповідальності за те, чи доїде майбутній студент до місця навчання, чи ні. Тож вони і «губляться».

Кішки-мишки

Для виявлення іноземців, які перебувають на території області нелегально, ДМС проводить щотижневі відпрацювання спільно з поліцією, СБУ, податковою інспекцією та інспекцією праці. 12 жовтня до них долучилися також активісти та ветерани полку «Азов».

На речовому ринку наша група найперше підходить до продавця одягу, який представився Садиком Дамбінаєвим. Чоловік каже, що документи має, але вони вдома, запевняє, що зараз йому їх принесуть. Поки йому несуть документи, прямуємо далі за завідувачем сектора по боротьбі з нелегальною міграцією Степаном Іроденком. Зауважуємо, що багато торгових палаток вже без продавців. Іроденко зупиняється біля одного юнака, відрекомендовується і питає про документи. Це геть спантеличує хлопця. Він тільки каже, що його звати Міша і йому 19 років. Головного держінспектора управління Держпраці в області Марію Возняк хлопець запевняє, що тут не працює, а просто прийшов до сестри. Жінка, яка підійшла до хлопця, каже, що живе поруч і зараз принесе документи.

Тим часом заходимо всередину ринку і підходимо до продавця спецій. Хлопець не поспішає показувати документи і обслуговує покупців, яких зібралося чимало. Втім, згодом таки показує копію посвідки на постійне проживання.

Повертаємося до тих продавців, які обіцяли принести документи. Проте нас чекає розчарування – вони просто повтікали. Єдиним іноземцем, який обіцяв показати документи і таки зробив це, виявився Садик. «Я ж казав, що маю документи. Якби я не мав їх, то би вже втік», – зізнався чоловік.

Загалом, наша група затримала під час відпрацювання одного іноземця, ще двох затримала інша. Їх відвезли в управління ДМС, де з’ясувалося, що один затриманий таки має документи, а от щодо двох інших приймається рішення щодо їх примусового повернення на батьківщину.

Після відпрацювання речового ринку перевіряти документи в іноземців у закладах громадського харчування, за словами Іроденка, вже не було сенсу. «Там вже немає нікого, вони вже все по телефону передали», – пояснив він.

Крім того, в ході відпрацювання виявилося, що представники податкової інспекції та інспекції праці відіграють у цьому заході чисто декоративну роль. Наприклад, податкову мало би цікавити, чи мають іноземці документи на здійснення підприємницької діяльності, але перевірити їх під час такого відпрацювання податківці не можуть. Як пояснив головний державний ревізор-інспектор ГУ ДФС в області Олег Гуменяк, документи він може перевірити тільки тоді, коли є направлення на перевірку, та в присутності адміністрації ринку. «Таке обмеження в законі. Безпідставної перевірки не може бути», – пояснив він.

Інспекції праці, яку цікавить прийняття працівників на роботу, для здійснення перевірки теж потрібне направлення з Києва. «Якщо рейдова група виявляє, що людина неоформлена, якщо прийняв її на роботу фізична особа-підприємець, то спільно відбирається пояснення. Тоді ми подаємо документи на згоду в Держпрацю у Київ для проведення перевірки», – розповіла Марія Возняк. Але поки направляються документи в Київ, поки отримується направлення на перевірку ФОП, то, як правило, тих працівників, які працювали незаконно, знайти вже неможливо.

Навіть дільничні інспектори зауважують, що не мають права перевіряти в іноземців під час відпрацювання документи, бо вони тут тільки для охорони громадського порядку.

Не без емоцій

Те, що ні податкова, ні інспекція праці не можуть нічого зробити під час відпрацювання, обурило ветеранів полку «Азов». Мовляв, навіщо вони взагалі сюди прийшли?

На думку начальника штабу ветеранської організації полку «Азов» Андрія Ромащенка, ефективності у такому відпрацюванні немає. «Ми ще раз впевнилися, що це все фікція роботи. Насправді ані міграційна служба, ані податкова інспекція, ані інспекція праці, ані поліція не хотіли виконувати свою роботу і саботували її. Ми ще раз впевнилися, що жодна з цих служб не виконує свої обов’язки, – заявив він. – Ситуація з нелегальними мігрантами, з незаконною торгівлею є критичною, тому ми плануємо і надалі активно контролювати ці органи».

Ромащенко вважає, що проблема нелегальних мігрантів є однією з найголовніших у нашій області. За його словами, до ветеранів «Азова» звертаються люди, яким не подобається така велика кількість іноземців у місті. «Тільки офіційно тут перебуває 4 653 мігранти. Але це можна помножити на 10. Для нас – націоналістів і ветеранів – це питання є ключовим. Це наша земля. Ми не відстанемо від міграційної служби і змусимо їх працювати», – запевнив він.

Таку позицію підтримав і представник всеукраїнської організації «Вихід є» Роман Кукіль. Мовляв, можна побачити, до чого призвела лояльність до мігрантів у Франції та Бельгії. «Там починалось з дрібного, а закінчилось вибухами. Франківськ також може очікувати таке», – попередив він. Крім того, Кукіля обурює, що в іноземців на ринку більші торгові палатки, ніж в українців.

А ось заступник начальника відділу у справах іноземців та осіб без громадянства Микола Чупірчук не погоджується з атовцями. «У такій роботі не можуть переважати емоції, тим більше, близькі до ксенофобії. Я їх поважаю, але я в шоці. Не можна стверджувати, що в нас катастрофічна ситуація з нелегалами. У чому катастрофічна? Грабують когось на ринку чи б’ють? Ведуть себе нетолерантно? Якщо вони вважають, що в іноземців більші палатки, то чому не запитають про це в адміністрації ринку?..» – обурився він.

Чупірчук запевнив: щотижневі відпрацювання є ефективними і ще не було такого, щоб під час них не виявили нелегалів. Однак зауважив, що це боротьба з наслідками, а треба усувати першопричину. «Значить, їм тут перебувати економічно вигідно. Отже, зацікавлені служби мають перевірити (але не постфактум, під час відпрацювань) законність здійснення їх  підприємницької діяльності, законність оренди, законність ввезення товару», – наголосив він.