Від вчинку арабів-педофілів страждають всі іноземні студенти Івано-Франківська

Скандал за участю групи вихідців з країн Близького Сходу, які навчаються в івано-франківських вишах, блискавично розлетівся по місту, регіону, швидко вийшов за його межі, перенісся на рівень Києва, а звідти – виплив на міжнародному рівні.

13 арабів, яких звинуватили у тому, що вони протягом тижня ґвалтували двох франківчанок віком 12 та 11 років, наробили шуму, без перебільшення, на півсвіту. У підсумку заарештували лише двох студентів франківського медуніверситету, що відчутно вдарило по репутації цього вишу. І не лише у місті. Прецедент із кримінальним правопорушенням обріс міжнародною політикою: цього року Йорданія не визнала диплом ІФНМУ, хоч раніше місцевий медичний виш користувався там великою популярністю. Так само можуть вчинити й інші країни. В зоні ризику – усі прикарпатські вузи, пише Західний кур'єр 

Та найчорніші хмари згустилися все ж не над вишами, а над їх студентами-іноземцями, які відношення до скандалу не мають та змушені продовжувати навчатися у місті.  Їх – майже три тисячі, і блискавки за кримінальний вчинок «колег» летять у них без розбору за національністю і статтю.

«Дотримуйся закону або забирайся»
Головною причиною того, що скандал за участю арабів набув резонансу в нинішніх масштабах,  стало одне: громадськості  про злочин стало відомо не від правоохоронців. Інформацію про його вчинення, посилаючись на власні джерела в поліції, у мережі «фейсбук» оприлюднив учасник АТО Степан Андрійців.

«У нашому місті стався прикрий інцидент, який, на жаль, вкотре слід поставити на контроль громадськості, – написав чоловік у соцмережі 22 грудня. –  Більше тижня 13 арабів, які навчаються в освітніх закладах Івано-Франківська, розбещували двох неповнолітніх дівчат. Одній із них 12, іншій – 11 років. Знайшли дівчаток аж у Тернополі, бо саме туди їх як «подарунок» для своїх «одноплемінників» відправили ці 13 персонажів. Зараз винуватців допитують, дівчатка перебувають на лікуванні».

Степан Андрійців, який є доцентом ІФНМУ, зазначив, що ті, хто вчинив злочин, можуть уникнути покарання. Таким чином давши можливість запідозрити франківську поліцію у покриванні педофілів та бажанні зам’яти справу. Ситуація почала набирати розголосу, обростати чутками – було зґвалтування чи все ж розбещення, дітей утримували силою, чи вони самі провокували іноземців? А правоохоронці сьогодні, як і на самому початку, вкрай небагатослівні: так, злочин має місце. Кількість винуватих, деталі злочину полісменами не озвучується. Це пояснюється таємницею слідства.

Всупереч озвученій Степаном Андрійцівим інформації про причетність до злочину 13 осіб правоохоронці заарештували лише двох. Решта «на канікули» поїхали на батьківщину. Те, що поліція дозволила їм покинути межі України, активісти потрактували не інакше, як неофіційний дозвіл на втечу. Після арешту одноплемінників вони навряд чи повернуться в Івано-Франківськ.«Заарештували двох босяків, які не мали грошей відкупитися, – вважає активіст, керівник обласного осередку цивільного полку «Азов» Сергій Сивачук. – Є інформація, що один з учасників злочину, якому дали можливість втекти додому, – арабський принц. Тому умовно, в цій ситуації поліція пожертвувала пішаками, щоб врятувати короля або в даному випадку – принца».

Через підозру поліції у бажанні сховати справу під сукно 15 січня під стінами головного управління обласної нацполіції активісти маловідомої організації провели пікет. А 22 січня цивільний полк «Азов» влаштував масштабну акцію протесту «Марш справедливості» – ходу з фаєрами та димовими шашками. Десятки учасників ходи під прапорами з символікою «Азову» пройшлися вулицею Незалежності, скандуючи «Наше місто – наші правила», «Іноземцю, дотримуйся закону або забирайся!». Учасники ходи кинули димові шашки під вікна медуніверситету та гуртожитків, в яких живуть іноземці-студенти університету нафти і газу.

Поряд з поліцією у прикриванні своїх студентів активісти звинуватили і адміністрацію медуніверситету, вимагали звільнення проректора з науково-педагогічної роботи по міжнародних зв’язках. Втім, відповідальний за цю ділянку роботи проректор Сергій Кобець такі звинувачення вважає безпідставними.

«Єдине, що ми могли б зробити, якби хотіли цих студентів прикрити, – це відрахувати їх відразу, як поповзли чутки, що їх викликали у поліцію, в кінці грудня. Тоді, за 10 днів, вони б мали покинути Україну. Але ми цього не зробили», – каже Сергій Кобець.
Повідомлення про те, що студентів вишу затримали, у адміністрацію надійшло значно пізніше, ніж відбувся сам факт арешту.

За словами проректора, передумов для вчинення подібного злочину з боку студентів не було помітно. Вчилися вони добре, без хвостів, хуліганські вчинки за ними не числились. Поведінку арабів поза межами вишу адміністрація відслідкувати не могла – вони жили на зйомній квартирі, а не в гуртожитку.

«Ми регулярно проводимо зустрічі з іноземцями, пояснюємо, що таке Україна. В нас півтори тисячі іноземних студентів, і передбачити чогось подібного саме від цих двох ніхто не міг», – запевняє Сергій Кобець.

У чорному списку

Від вчинку представників арабської спільноти постраждали всі іноземці, які живуть у місті.  Після «Маршу справедливості», який провели активісти цивільного полку «Азов», кілька наляканих іноземців звернулися у представництва своїх країн. Про що прохали студенти співвітчизників, побачивши через вікна гуртожитків димові шашки та розгніваних людей із плакатами, невідомо: скаржились, просили захисту чи повернення додому. В будь-якому випадку ясно одне – позитиву місту від цього не додасться.

Керівництво вузів хвилюється: вслід за Йорданією франківські дипломи можуть не визнати в інших країнах. З маленької іскри часом розгоряється велике полум’я. А в умовах обмеженого державного фінансування іноземці для університетів – рятівне коло. Для окремих вишів відмовитись від навчання іноземців означає взагалі припинити роботу. Та й політика не лише міста, а України – залучати якомога більше іноземців до навчання. «Згори» на університети тиснуть: розширюйте співпрацю. А після останніх подій, навпаки, як би не відбулося скорочення…

Організатор «Маршу справедливості» Сергій Сивачук пояснює: він і його активісти жодним чином не хотіли прив’язати  до скандалу всіх іноземців, що навчаються у місті.
«Але коли ми оголосили про підготовку до маршу, до нас почали телефонувати люди і скаржитися: у нас тут сусіди-іноземці влаштовують п’яні дебоші, хамлять, повпливайте на них. Я пояснював, що наш марш присвячений лише одній конкретній ситуації. Але в силу того, що скарг на іноземців було дуже багато, ми вирішили додати нашій акції символізму – фаєрами, димовими шашками. Ми не могли вийти з плюшевими іграшками і мовчки пройтися містом. Це був би протест без протесту».

У тому, що від вчинку арабів постраждала репутація всіх іноземців міста, Сергій Сивачук вважає винними правоохоронців.

«Поліції з самого початку треба було озвучити, що є такий злочин, стільки-то фігурантів, така-то національність, вживаються такі і такі заходи. А не чекати окремого громадського активіста. Якби поліція зреагувала своєчасно і правильно, то, можливо, ця проблема не стала б так широко відомою», – каже Сергій Сивачук.

«Особисто я противник упередженого ставлення до іноземців, приміром індусів, які мені знайомі виключно з позитивної сторони, – продовжує активіст. – Але тут інша ситуація, і стосується вона суто арабів. Їм і так багато що толерувалося. Але ця община, вчинком своїх одноплемінників скомпрометувала і себе, і їх, і репутацію своєї країни. Ми тут – постраждала сторона», – впевнений Сивачук. Активіст пропонує вишам замість співпраці з країнами Близького Сходу переключитися на Індію – її вихідці навіть менталітетом схожі на українців.

Злочин арабів підняв на поверхню пласт інших проблем, які існують у місті: стосунків батьків і дітей, які відпускають своїх неповнолітніх чад на тижневі прогулянки невідомо з ким і куди. Поведінки самих дівчат, які за подарунки та походи в кафе, простіше кажучи гроші, готові на що завгодно і з ким завгодно. Саме такі речі в очах іноземців формують імідж України, як місця, де все купується і продається. Але це тема вже іншого матеріалу.

Що стосується арабів, то на Близькому Сході дружин дійсно до цього часу купують, навіть 12-річних, за згодою родини. Але покарання за злочин, який араби вчинили в Івано-Франківську, одне – смертна кара.