Захищав Україну з 2014. Підтвердилась загибель воїна з Рогатинської громади Віктора П’єкного

З 6 лютого 2026 року захисника вважали зниклим безвісти. Посеред Великодньої радості в Рогатинську громаду приходить сумна звістка - Віктор П’єкний отримав смертельні поранення внаслідок удару керованої ворожої авіаційної бомби біля населеного пункту Осикове Донецької област

Гірку звістку повідомили на сторінці Рогатинської міської ради.

Захисник народився 15 лютого 1978 року у селі Пуків на Рогатинщині. Згодом сім’я переїхала до Львова, де Віктор закінчив школу, училище. Після служби в українському війську навчався у школі прапорщиків у Полтаві. Армійську долю продовжив у військовій частині, де служив його батько. Показав себе добрим спеціалістом: виконував обов’язки начальника зміни телеграфної роти. Пізніше життєва стежка круто повернула і закинула хлопця аж у Донецьку область, де знайшов своє кохання, одружився, працював у Державній службі охорони. Через п’ять років Віктор повертається до Львова і стає старшим кінологом у Львівській виправній колонії.

У 2014-ому став добровольцем, воював у складі батальйону «Львів». Воїн з позивним «Прапор» провів багато боїв у гарячих точках українського сходу. Під час виходу з Дебальцевого отримав контузію, та це не завадило захисникові тримати стрій. Адже він був тим, хто не здається - сміливим, відповідальним, за чию спину можна було сховатися, надійною опорою побратимам, яка прикриє в бою навіть ціною власного життя. Тож захисник продовжує бій з ворогом та свій власний герць зі смертю: у 80-тій десантно-штурмовій бригаді, головним сержантом зенітно-кулеметного взводу 94-тої бригади. «Не відступати» - було його девізом. За мужність, самовідданість, успішне виконання бойових завдань Віктор П’єкний був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ - «Золотий хрест».

"У свої неповні 48 років захисник мав багато планів. У найближчій перспективі – побувати вдома, у колі родини, а в недалекому майбутньому - здобути перемогу над ворогом і повернутися у мирне життя. Однак жодній з цих мрій так і не судилося збутися. 6 лютого 2026-того року родина військовослужбовця отримала страшну та водночас обнадійливу звістку, що їхній син Віктор зник безвісти. Проте невдовзі надію зруйнувало пекуче слово «загинув». Штаб-сержант 94-того окремого протитанкового батальйону зенітно-кулеметного взводу Віктор П’єкний отримав смертельні поранення внаслідок удару керованої ворожої авіаційної бомби біля населеного пункту Осикове Донецької області. Він загинув, але вповні виконав своє призначення Воїна, віддавши Батьківщині все, що мав. Без дорогого сина, чоловіка, брата залишились батьки, дружина, сестра. Та в серцях рідних він живий. Там, у найглибших закутках душі, упереміш з болем пульсує чиста любов до близької людини, світло життя якої раптово згасло. Бо любов сильніша за смерть, а жертва - вища за випробування. Рогатинська міська рада висловлює щирі слова співчуття родині загиблого Героя. Нехай наша молитва допоможе вам пережити цю непоправну втрату. Вічна слава і пам’ять захисникові, який віддав за нас своє життя", - висловили співчуття у Рогатинській міськраді.

Траурний кортеж із тілом полеглого прибуде до Рогатина завтра, 15 квітня о 12:00 год. На центральній площі міста відбудеться панахида та прощання. 

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!