Завжди є винні. Хто відповідає за агресивних собак на вулицях Франківська

Нещодавно в Івано-Франківську стався дуже неприємний інцидент. Патрульному довелося застрелити собаку, який посеред вулиці покусав дитину. Більшість люду підтримала копа.

Втім, було й чимало тих, хто вважав, що стрілянини можна було уникнути, пише Репортер. То як діяти людям у таких випадках?

"З метою перешкодити…"

Подія трапилась у дворі на вулиці Целевича. За словами Наталії Глембіцької, про те що її сина кусає собака, розповів сусідський хлопчик. Вони разом з чоловіком побігли рятувати дитину, а вже на вулиці викликали швидку та поліцію.

«Собака зірвав з сина кросівки, вщент порвав спортивні штани, – каже жінка. – Я з дитиною поїхала у травмпункт, а чоловік залишився з поліціянтами. Саме тоді у двір прийшла інша жінка з дитиною і пес кинувся на неї. Мій чоловік підбіг і копнув собаку, а потім уже допомогли патрульні».

Пес був великий – вівчарка. За версією поліцейських, тварина побігла в бік п’ятирічної дитини. Вони «з метою перешкодити нападу» почали її відтягувати. Тоді собака напав на патрульного та вкусив його за праву руку. Рану довелося зашивати.

«На підставі частини 13 статті 46 Закону України «Про Національну поліцію» правоохоронець прийняв рішення використати вогнепальну зброю та здійснив один постріл в собаку, внаслідок якого тварина загинула на місці події. Внаслідок пострілу ніхто з людей не постраждав», – відзвітували у пресслужбі поліції.

Патрульний справді діяв у межах закону. Втім, за словами Василя Фризюка, який був свідком події, якби діти не дражнили тварину, то копам не довелося б стріляти.

«Це був дуже хороший собака, – розповідає чоловік. – Я тут живу і бачив його щодня. В мене трирічний син і він грався з цим собакою за 40 хвилин до інциденту. Ми якраз там гуляли. А дитина, яку покусав пес, та ще троє просто його дражнили, кидали в нього чимось. От і маєте… Замість того, щоб стріляти собак, треба навчити дітей любити тварин, а не кидати в них камінням».

Але Наталія Глембіцька запевняє, що син ніколи не дражниться, не кидається до тварин та знає, як з ними поводитися.

Строки закінчилися

Був убитий пес на самовигулі чи його просто вигнали на вулицю – невідомо. Власника собаки за два тижні так і не вдалося відшукати. Та навіть якби господар і знайшовся, то максимальне покарання, яке йому загрожувало – 85 гривень. Саме стільки передбачає стаття 154 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) за «порушення правил тримання собак і котів». Але й цю мізерну суму платять не всі.

Так, восени 2019 року франківець Володимир Шуминець натравив свого ротвейлера на працівників офісу, що на вулиці Шевченка. Одному з чоловіків довелося дістати пістолет, та вистрілити в землю, аби відлякати собаку. А поліції довелося заспокоювати і працівників компанії, і власника собаки, і перехожих, що стали свідками конфлікту, і самого собаку.

На щастя, ніхто не постраждав. Але тоді стало відомо, що Шуминець та його ротвейлер вже мали справу з поліцією. Ще раніше пес на вулиці Бачинського покусав двох людей, їх навіть госпіталізували до лікарні на Матейка. Також була сутичка на вулиці Січових Стрільців, поблизу клубу Grand America. Потім цей же ротвейлер покусав іншого собаку та його власницю в парку Шевченка.

Втім, жодного разу Володимира Шуминця так і не покарали. Провадження закривали у зв’язку із закінченням строків притягнення, а також через відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Вперше бачу цю тварину

Мало хто знає, але ще у 2002 році Кабінет міністрів прий­няв постанову № 944, яка затверджує «правила проведення обов’язкового страхування відповідальності власників собак за шкоду, яка може бути заподіяна третім особам». Перелік порід собак, власникам яких необхідно укладати договори, прописаний у додатку до цих правил. В основ­ному йдеться про бійцівські та службові породи. Договір укладається від одного до трьох років, а заплатити за цю страховку потрібно лише 17 грн на рік. Натомість суми страхового відшкодування можуть становити від 2 500 до 30 000 гривень, залежно від страхового випадку.

Разом з тим, стаття 12 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження» каже, що шкода, заподіяна особі або майну особи твариною, підлягає відшкодуванню в повному обсязі власником тварини. А якщо собака завдала серйозної шкоди, то господаря можуть притягнути й до кримінальної відповідальності. Втім, потрібно ще довести, що тварина має господаря.

«В цьому й полягає проблема. В 90 % випадків собак не реєструють і довести в суді, що ця тварина належала тій чи іншій особі, вкрай важко. Людина може сказати: «Не знаю, вперше бачу цю тварину», – пояснює адвокат Ростислав Кравець.

За його словами, головна проб­лема полягає в тому, що місцева влада не приділяє цій темі достатньо уваги. Поліція не відслідковує власників небезпечних тварин і не проводить з ними профілактичну роботу.

Ну, а в ідеалі такими справами має займатися зоополіція (якої в Україні поки немає) або принайм­ні профільний відділ поліції. Його працівники мають стежити за подібними ситуаціями та доводити справу до суду, щоб господар собаки ніс відповідальність.

Прийдуть інші

Виходить, якщо у собаки, який кидається на людей, є господар, то є шанси притягнути його до відповідальності. Хоч мізерні, але є. А хто відповідатиме, якщо собака, який напав на людину, безпритульний?

За законом відповідальність за безпритульних тварин покладається на територіальні громади. Відповідно матеріальну та моральну шкоду має відшкодувати орган місцевого самоврядування в судовому порядку за позовом постраждалої особи. В будь-якому разі треба викликати поліцію на місце події та фіксувати травми, завдані собакою, в медичному закладі.

Також у законі прописано, що у кожній громаді має бути комунальна служба, яка б займалася виловом тварин. У Франківську з липня 2009 року цим займається КП «Полігон ТПВ». За словами директора підприємства Юрія Мороза, нині по місту працюють дві бригади ловців, але цього замало, аби вирішити проблему.

«Кожен громадянин міста має зрозуміти, що якщо ми заберемо навіть усіх собак з певного місця, це не означає, що вони зникнуть. «Святе місце порожнім не буває» – все одно прийдуть інші собаки і захоплять цю територію. Найбільше, що ми можемо зробити, – це виловлювати, стерилізувати та перетримувати», – говорить Юрій Мороз.

Каже, у місті поменшало молодих собак, але з’явилася інша проблема – їх привозять з навколишніх сіл і підкидають у двори. До того ж, трапляються курйози, коли службу викликають, щоб вивезти собак з того чи іншого двору, і тут з’являються захисники тварин, які протестують. Перші – переважно молоді мами з дітьми, другі – пенсіонери.

До речі, Івано-Франківщина – єдина область на заході України, яка не має комунального притулку. Втім, в нас є комунальний пункт перетримки безпритульних тварин. Щотижня на Facebook-сторінці КП «Полігон» публікують фото собак, які перебувають у пункті. І кожен охочий може забрати когось з них додому. Але треба завжди пам’ятати знамениту фразу Антуана де Сент-Екзюпері: «Ми відповідальні за тих, кого приручили». Люди приручили собак багато тисяч років тому.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!