Життя з водою

Такого висновку дійшли активісти й екологи та звернулися до правоохоронних та владних структур, вимагаючи реакції та дій. Найбільша проблема у тому, що досі не визначено джерело забруднення води. А їх, вважають активісти, може бути три. Тим часом, у Верхнянській ОТГ повним ходом прокладають центральний водогін, пишуть Вікна

Проблема з водою мешканців вулиці Войнилівська, що у Верхні,— не сьогоднішня: за твердженням селян, якість води погіршується, і щоб це побачити, не потрібно навіть мати якихось спеціальних приладів. Вода має нудотний запах і — жовтий колір, який особливо виразний, коли вода відстоїться.

За словами голови Івано-Франківської обласної ГО «Грінпіс-Карпати» Романа Переймибіди,волонтери громадської організації провели обстеження криниць на цій вулиці і виявили, що ситуація стабільно погіршується.

— Забруднення питаної води почалося у 2012 році з трьох будинків. А станом на цей рік забруднення поширилося по всій вулиці і сягло сотні будинків. Забруднення водоносних горизонтів поширюється у напрямку села Гуменів, — вважає Роман Переймибіда.

Відтак, у травні цього року активісти «Грінпіс-Карпати» звернулися до обласної прокуратури, голови обласної ради, голови комісії з питань екології та раціонального природокористування обласної ради. У зверненнях вимагають провести розслідування та виявити джерело забруднення підземних вод. А також — забезпечити якісною питною водою мешканців багатостраждальної вулиці у Верхні. 

— Лабораторні дослідження якості питної води, які проводили Калуський районний та Івано-Франківський обласний лабораторні центри Держсанепідслужби України, не виявили джерела забруднення криниць, але підтвердили, що вода не придатна для споживання, — йдеться у зверненні.

Так, за офіційним повідомленням, фахівці Держсанепідслужби проводять моніторингові дослідження питної води з контрольних криниць мешканців вулиці Войнилівська. Станом на початок травня цього року досліджено 40 взірців води. Понад половину досліджених проб не відповідали вимогам державних санітарних правил через неприємний запах, підвищену колірність, вміст заліза та хлоридів. Торік фахівці дослідили понад 120 взірців води, і приблизно у четвертині з них виявлено відхилення від норм. У 2014 році цей показник не дотягував до 10%.

На думку представників ГО «Грінпіс-Карпати», можливі три джерела забруднення питної води у Верхні.

— Ми дійшли висновку, що забруднення питної води може відбуватися з трьох причин, — каже Роман Переймибіда. — Так, забруднюючі речовини можуть надходити з ліквідованих цехів, які розташовані вище по течії рік та водоносних горизонтів. А саме: цехів хімзаводу, ЧХВ і ПХЕ, ЧХК, карбамідних смол, ПВХ, цинебу, полікарбацину, ХіКу та інших. У цих цехах знищені каналізаційні колектори, тож, дощові води змивають отруту, яка залишилася на території цих цехів, і вона потрапляє у ріки. Друге імовірне джерело забруднення — це полігон гексахлорбензолу, який розритий, не рекультивований і розмивається дощами. І третє, що може впливати на якість води, — це виробнича діяльність ТзОВ «Даноша».

Згідно із відповіддю на звернення від ГО «Грінпіс-Карпати», фахівці все ж схиляються до думки, що джерелом забруднення криниць є колишні хімічні підприємства. Водночас, версії про забруднення криниць гексахлорбензолом чи внаслідок діяльності ТзОВ «Даноша» свого підтвердження не знайшли. Так, упродовж чотирьох місяців 2016 року на вміст ГХБ було досліджено 40 взірців питної води з криниць селян. Проте у жодній із проб гексахлорбензолу не виявлено. Як, зрештою, не виявлено перевищень вмісту азотовмісних сполук, фосфатів та нітратів, «що є характерним для органічних та мінеральних добрив ТзОВ «Даноша», якими щорічно підживлюються прилеглі до села Верхня сільгоспугіддя».

— Такий характер забруднення питної води, швидше за все, викликаний наслідками залишків виробничої діяльності колишніх хімвиробництв Калуша, на території яких упродовж останніх років спостерігається стабільно високий вміст хлоридів у поверхневих та підземних водах, — йдеться у відповіді Державної екологічної інспекції в Івано-Франківській області на звернення ГО «Грінпіс-Карпати».

Як доказ у відповіді екоінспекції також зазначається: за результатами останніх моніторингових досліджень, проведених у червні цього року, у пробі поверхневих вод річки Сівки на території Калуша вміст хлоридів перевищував норму майже у 87 разів, а у поверхневих водах річки Кропивник — майже у 18 разів.

— Таким чином, проблема забруднення підземних та поверхневих вод стосується не тільки вулиці Войнилівська у селі Верхня, а території всієї промислової зони Калуша та прилеглих до неї сіл, — йдеться у відповіді екоінспекції.

ВАТ «Оріана» не здійснює виробничої діяльності з 2002 року. І, згідно з даними  бухгалтерського обліку, цехи хімзаводу, ЧХВ, ПХЕ, ЧХК, карбамідних смол, ПВХ, цинебу, полікарбоцину, ХіКу не перебувають на балансі ВАТ «Оріана». Про це йдеться у повідомленні від ГУ Держспоживслужби в Івано-Франківській області. Фахівці цієї служби також повідомляють про те, що у селі планується будівництво центрального водопроводу.

— Сільська рада Верхнянської ОТГ розробила проектну документацію на будівництво центрального водопроводу вулиць Калуська та Войнилівська села Верхня. Згідно із планом соціально-економічного розвитку сільської ради Верхнянської ОТГ, передбачено будівництво водопроводу у 2016 році, після проведення державної експертизи проектної документації. Сільська рада у 2016 році уклала угоду про співпрацю із швейцарсько-українською організацією з підтримки децентралізації в Україні DESPRO про вирішення питання водопостачання вулиці Войнилівської у Верхні, — йдеться у відповіді.

Василь ЩЕРБІЙ, заступник голови Верхнянської ОТГ:

— Проблема із водопостачанням вулиці Войнилівська — це проблема вже кількох років. Вода у людей у криницях настільки погана, що її не можна використовувати навіть для технічних потреб. Люди постійно скаржилися, зверталися до різних інстанцій за допомогою, але ніхто на допомогу не поспішав. До вирішення проблеми прицільно взялися лише після утворення Верхнянської об’єднаної територіальної громади. Так, ми знайшли порозуміння і точки дотику із DESPRO. У Верхнянській ОТГ відбулися виїзні засідання за участю швейцарських та українських представників цієї організації. Відтак, за результатами зустрічей та переговорів була підписана угода про співпрацю. DESPRO взяло на себе зобов’язання про фінансування у розмірі 1 млн гривень упродовж чотирьох років. З цих коштів трохи більше, ніж 330 тис. гривень буде використано на вирішення проблеми із водопостачанням у Верхні. Решту — на вирішення таких же проблем у селах Станькова, Довгий Войнилів і Негівці. Для цих сіл цьогоріч плануємо виготовлення проектно-кошторисної документації.

А щодо Верхні, то роботи із прокладання центрального водогону на вулицях Войнилівська та Калуська уже ведуться повним ходом. Так, досі прокладено понад 2 км водопроводу на Войнилівській. А з цього тижня почнуться роботи на вулиці Калуська. Загальна протяжність водогону — 3,8 км. Вартість усіх робіт загалом — 833 тис. гривень. Крім DESPRO, 200 тис. гривень на вирішення цієї проблеми для Верхнянської ОТГ виділив Мінрегіонбуд. І ще 300 тис. гривень ми передбачили у бюджеті об’єданої територіальної громади.