А якщо й нападе...
Небезпека військового вторгнення Росії в Україну знизилася, заявив учора міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який також привітав намір Москви організувати гуманітарну акцію на сході України, узгодивши її з Києвом і під керівництвом Червоного хреста.
Хоч останніми днями в неті й розгорілася неабияка дискусія навколо цього «гуманітарного конвою Путіна», який, до речі, може стати й військовим супроводом у неволю, все ж напруга на кордоні між двома державами-«сестрами» начебто дійсно спала. Проте натомість просочилася інформація, ніби в найближчому оточенні Президента Петра Порошенка вважають, що коли все ще досить високоймовірна інтервенція РФ таки розпочнеться, то навіть такий «час Ікс» для України обернеться в підсумку не «найгіршим варіантом» для нас.
Як би цинічно це не виглядало, на владному Олімпі подейкують про такі переваги цього НП. По-перше, штурм Донецька й Луганська як мільйонних мегаполісів – це наразі майже непосильне завдання для сил АТО з їхнім бідним технічним спорядженням та браком спецпідрозділів, здатних ефективно «викурювати» диверсантів з багатоповерхівок та підвалів.
Зрештою, якщо й вдасться вибити бойовиків з тих міст, то це стане гуманітарною катастрофою для їхніх жителів, та «винищенням немовлят» для українських військових, залучених до операції. По-друге, навіть звільнення всього регіону від бойовиків не гарантує, що вдасться взяти під контроль ту ділянку кордону з РФ, яка наразі відкрита. По-третє ж, якщо бойові дії й увінчаються цілковитою перемогою українського війська, відбудовувати поруйновані Донбас і Луганщину – це проблема, наразі «не підйомна» для злиденної держави.
Отож, якби Путін ввів своїх «миротворців» до названих регіонів, то сили АТО не дуже й опирались би. Принаймні їм би дали наказ відступити по всьому фронту аж до кордонів наступних областей. А далі настало б затишшя, і замість гармат говорили б тільки політики – уповноважені з чотиристоронніх переговорів Росії, України, США й ЄС, котрі мали б домовитися про спільні зусилля з ліквідації наслідків війни на сході України.
Ця майже райська ідилія, зрозуміло, належить до розряду мрій та ілюзій. Але все ж дехто в офіційному Києві спить і бачить саме такий варіант розрядки ситуації на сході України. Правда, ймовірно, як припускають ці фантасти, вторгнення може бути й не «миротворчим», а мати всі ознаки масштабного загарбницького нападу. Але й це не можна вважати лихом, твердять радники й аналітики АПУ. Дарма що втрати серед українських військових, Нацгвардії, які в цьому разі не чекатимуть наказів з Києва, а відразу організовано чи й стихійно виступлять проти агресора, зростатимуть в геометричній прогресії.
В будь-якому разі, подумують на владному Олімпі, збройна інтервенція РФ, мовляв, так налякає Захід, що нас відразу візьмуть під свою опіку, й війська НАТО, зі свого боку, перейдуть західні кордони України. Тим-то, мовляв, переходом під юрисдикцію Росії неперспективних і відверто ворожих до Києва Донбасу й Луганщини в доважок до Криму й обмежаться імперські зазіхання Росії…
Нас і справді не покинуть напризволяще. Але офіційний Захід не готовий до конфлікту з Росією, тому ніякої конкретної допомоги Україна від нього не отримає навіть в умовах прямого вторгнення РФ на нашу територію, вважає військовий експерт Олексій Арестович.На його думку, Європі і США дуже важко наважитися навіть на військово-технічне сприяння Україні. Та все ж, як вважає О. Арестович, різко відреагують на вторгнення Росії в Україну ті держави, які сусідять з нею.
«Україна – не Грузія. Вона межує з деякими країнами Євросоюзу. І для них агресія Росії це – пряма загроза й їхній європейській суверенності. Тож цілком імовірно, що тоді до нас прийдуть румуни, поляки, угорці, прибалти і пліч-о-пліч з українцями стануть по Дніпру, щоб росіяни не перейшли його…», – вважає експерт.
