Безгрошів’я довело медиків до точки кипіння

Чи не на кожному її засіданні депутати вимушені шукати шляхи розв’язання цієї вже хронічної, як хвороба, проблеми останніх років, яка, що характерно, вигулькує щораз раніше — нинішнього року в деяких закладах медикам не виплатили заробітку... вже у квітні. Годі й говорити, яким буде настрій у лікарів, медсестер, санітарок, якщо їм навіть перед професійним святом не заплатять за сумлінну й чесну працю задля повернення здоров’я, порятунку життя хворих чи важко травмованих наших співгромадян, пише газета Галичина. 

На сьогодні, як поінформував присутніх директор департаменту охорони здоров’я ОДА Микола Стовбан, у районних і міських лікарнях, медичних закладах ОТГ зарплатна заборгованість сягнула 15,8 млн. грн., у т. ч. 10 млн. — протермінована. із вказаної суми 10,7 млн. грн. припадає на м. Івано-Франківськ. Керівник департаменту повідомив, що МОЗ надіслано лист з проханням, щоб Коломийському, Косівському і Верховинському районам, які торік були найпроблемнішими щодо виплати зарплати медикам, «наблизити» до липня і серпня з останніх місяців 2018-го надання часток їхньої медичної субвенції. Що ж до напряму підпорядкованих департаменту 40 обласних лікувальних закладів, то з їх працівниками розраховуються вчасно.

Ще один доповідач із цього питання — директор департаменту фінансів ОДА ірина Мацькевич стверджувала, що хоча пропозиції обласної влади щодо «наближення» часток субвенції для розв’язання гострої зарплатної проблеми і надіслано у Міністерство охорони здоров’я, однак воно наразі ще не подало відповідний лист Мінфіну. Зрештою, ОДА та облрада і до цього вже не раз надсилали тим двом міністерствам звернення щодо недостатнього розміру медичної субвенції для низки районів нашої області, проте їх так і не було взято до уваги. 

— Який же ви бачите вихід із колізії, коли у більшості районів немає бюджетних призначень на виплату червневої зарплати працівникам закладів первинної медичної допомоги? — запитав чільник депутатської комісії директора департаменту фінансів ОДА. — Хіба що призупинити функціонування тих закладів у зв’язку з тим, що їх керівники не мають права без призначень нараховувати зарплату? У першому півріччі 2018-го на «первинку» МОЗ виділило кошти лише на 4,5-5 місяців. Тож на 1 червня зарплатна заборгованість, скажімо, у Солотвинській лікарні, де я працюю головним лікарем, сягнула 2,2 млн. грн. 

І. Мацькевич пояснила: 

— Фінансування бюджетних установ дворівневе — не тільки із Державного бюджету а й із місцевих. Ще при їх формуванні керівники тих закладів, які фінансують за рахунок медичної субвенції, мали б усвідомлювати, що не мають достатньо призначень на фінансування оплати праці своїм підлеглим. Незабезпеченість відповідними коштами становить нинішнього року 195,1 млн. грн., тому що на івано-Франківщині багато населених пунктів, у яких проживає мала кількість жителів. А обсяг цих коштів визначають згідно з формульним розрахунком. Отож до обсягу субвенції на утримання медичного закладу треба докласти певну суму коштів із місцевого бюджету. Якщо ж для цього бракує надходжень у дохідну частину районного бюджету, то нічого не залишається, як скорочувати штатну чисельність працівників установи до відповідного рівня — до тієї суми коштів, що передбачена в бюджеті на її утримання. Зрештою, ми очікуємо, що до кінця червня МОЗ здійснить додаткові призначення коштів на фінансування «первинки» у липні, серпні й вересні. Нині критична ситуація з виплатою зарплати медикам склалася у Верховинському, Косівському, Городенківському, Тлумацькому, Коломийському районах. Ми допомагаємо тим районам, де така проблема найболючіша, спрямуванням певних сум коштів з наявного у нас мінімального залишку. 

Втім, як випливає зі слів І. Мацькевич, ці грошові суми не дають змоги повністю погасити накопичені зарплатні борги. А як бути із бюджетними призначеннями на червень — на це запитання голови профільної комісії облради директор департаменту так і не змогла вичерпно відповісти. 

Глибоко занепокоєний нинішнім станом справ з фінансуванням медицини депутат, головний лікар Верховинської ЦРЛ Микола Ілюк:  

— Керівник департаменту фінансів ОДА сказала, що проблему зумовила занадто розширена мережа закладів «вторинки» в області — їх, мовляв, неможливо повністю профінансувати коштами медичної субвенції. Та щось я не чув, щоб департамент охорони здоров’я вивчав питання про доцільність функціонування й існування тих чи інших закладів. А ще кажуть нам, що однією із причин браку грошей на виплату зарплати працівникам лікарні став неналежний розподіл коштів отримуваної субвенції. Але ж якщо торік 92% її ми спрямували на зарплату, то нинішнього року — 96%. Якщо порівняти касові видатки лікарні у 2017-му і плановані нам на 2018 р., то між ними великий розрив — нам зменшили призначення, хоча, з другого боку, довели графік підвищення мінімальної зарплати працівникам. Тож у цьому разі йдеться не про формульний підхід, а про суб’єктивний чинник. Департамент фінансів, а в кінцевому рахунку і Мінфін мали би брати до уваги касові видатки лікарні попереднього року, а тоді вже планувати бюджетні призначення на наступний. Тепер нас змушують, посилаючись на ст. 51 Бюджетного кодексу, привести штат нашого закладу вторинного рівня у відповідність до визначеного в районному бюджеті ліміту коштів на утримання ЦРЛ. Тим часом у нас уже й так скорочено ліжковий фонд до 41 на 10 тис. населення при рекомендованому МОЗ показнику 60 ліжок. Але тепер ми змушені будемо третину, а може, і більше працівників з 

1 вересня звільнити у зв’язку з оптимізацією закладу, викликаною браком коштів на його утримання, — для цього просто закрити три відділення, що вдарить по доступності і якості надання медичної допомоги пацієнтам. Стосовно ж формульного розрахунку, то він «спрацьовує» в низинних районах з більш як 100-тисячним населенням, а не в депресивному нашому гірському районі із 30 тис. жителів: ми не можемо вкластися в ту цифру видатків, що запланована в розмірі субвенції. Верховинці просять, аби хоч з допомогою обласної влади дали проіснувати місцевим закладам охорони здоров’я ще й нинішній рік, до їх автономізації, передбаченої реформуванням галузі. Для жителів району настала точка кипіння, вони вже створили страйковий комітет.

Заступник директора департаменту охорони здоров’я ОДА Віталій Федорів зауважив, що обсяг медичної субвенції районові чи місту мали би визначати залежно від чисельності їх населення на початок попереднього року. Тобто на розмір субвенції аж ніяк не вплинуть скорочення кількості чи оптимізація закладів «вторинки», засновниками яких є районні і міські ради. 

Знищенням української медицини назвала її хронічне недофінансування у великих розмірах голова обкому профспілки медичних працівників Наталія Бирчак. А депутат Олег Атаманюк на засіданні комісії привернув увагу до зарплатної заборгованості перед медиками, яка вже накопичилась у Заболотівській і Витвицькій ОТГ:

— Їх рік тому утворили й затвердили як економічно спроможні, але, як бачимо, результати децентралізації поки що зі знаком мінус. Такий ще істотний момент. Ситуація з урізуванням коштів на медичну галузь раніше вже призвела до проблеми неукомплектованості штатів багатьох лікарень молодшим і середнім медперсоналом, а тепер уже відчувається кадровий голод і на лікарів. Вони залишають Україну і їдуть працювати за кордон.

Комісія доручила департаментам охорони здоров’я та фінансів ОДА підготувати проекти рішення з питання про критичну ситуацію з виплатою зарплати працівникам медичних закладів Івано-Франківщини та відповідного звернення обласної ради до центральних владних структур для розгляду на наступній її сесії.