Ціною катастрофи? На Дністрі планують побудувати каскад із шести ГЕС

Метою зустрічі було обговорення різних аспектів будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС та можливих негативних наслідків після введення в дію гідроелектростанцій для збереження унікальної екосистеми Дністра та розвитку туристичного потенціалу Дністровського каньйону, який називають одним «із семи чудес України», пише Галичина

Облради — «проти»,  уряд — «за»

25 грудня 2015 року депутати Івано-Франківської обласної ради ухвалили рішення «Про заборону погодження питання розміщення гідроелектростанцій вздовж річки Дністер» і звернулись зі зверненням до Тернопільської та Чернівецької облрад. 3 лютого 2016 року сесія Тернопільської облради підтримала рішення прикарпатських колег і заборонила будівництво каскаду з шести ГЕС на Дністрі, яке планує реалізувати державна компанія ПАТ «Укргідроенерго». Згодом свої висновки оприлюднило Міністерство екології України, яке визнало, що втручання в гідросистему Дністра знищить природні комплекси трьох національних природних парків («Дністровський каньйон», «Хотинський», «Галицький»), а також порушить низку законів України. Здавалося, що після таких подій на проекті будівництва каскаду ГЕС поставлять хрест. Але державна компанія від своїх планів не відмовилась і вже в лютому планує почати розробку техніко-економічного обррунтування проекту, на що передбачили 155 мільйонів гривень.

13 липня 2016 року Кабінет Міністрів України без будь-якого погодження з громадськістю ухвалив «Програму розвитку гідроенергетики до 2026 року», де фігурують згадані шість ГЕС на Дністрі. На сайті компанії «Укргідроенерго» є опис проекту будівництва ГЕС у верхній частині Дністра. Отже, компанія планує побудувати шість ГЕС в івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях від села Довгого на Тисмениччині до водосховища Дністровського гідровузла на Буковині довжиною 220 кілометрів. Орієнтовна вартість проекту становить 1,1 млрд. доларів. Шість нових ГЕС повинні дати додаткові регулюючі енергетичні потужності, а також збільшити виробництво електроенергії на 390 МВт. У компанії переконують, що реалізація проекту покращить соціально-економічні умови проживання населення завдяки захисту від паводків, поліпшенню водопостачання та електропостачання, створенню будівельної інфраструктури, поліпшенню транспортних умов завдяки будівництву нових мостових переїздів через гідровузли. Це, своєю чергою, збільшить потік інвестицій, створить близько 2 тисяч робочих місць на час будівництва. 

Рівень Дністра піднімуть на 9 метрів  

На думку науковців, найбільшою проблемою є те, що для реалізації проекту рівень води у Дністрі потрібно підняти на 9 метрів. Це призведе до затоплення частини території придністровських сіл, знищить цінні природні комплекси. Наразі не представлено наукових моделей, які показали б весь комплекс економічних, екологічних, соціальних наслідків, які виникнуть в результаті будівництва каскаду ГЕС. Але науковці вже висловлюють серйозні застереження стосовно цього мегапроекту. 

Плани будівництва каскаду ГЕС на Дністрі не на жарт стурбували Молдову, для якої Дністер є ключовою водною артерією. Це питання обговорювали під час візиту прем’єр-міністра Молдови Павла Філіпа до Києва. Сторони домовилися створити спільну комісію, яка має проаналізувати наслідки будівництва шести нових гідроелектростанцій на українській ділянці річки Дністра. «Ми надаємо дуже важливе значення питанню екології. Усі проекти, які сьогодні плануємо в модернізації системи української гідроенергетики, відповідають дійсності та будуть відповідати найвищим, найсуворішим нормам європейського екологічного законодавства», — заявив на зустрічі голова Кабміну Володимир Гройсман. Проте Філіп сказав, що Молдова має намір звернутися до європейських колег із проханням оцінити плани України.

Сергій АДАМОВИЧ, депутат Івано-Франківської обласної ради:

— Попри заборону з боку обласних рад, відбувається подальше лобіювання, просування тієї ідеї та заплановано гроші на проектні роботи. Від цього не відмовилися ні замовники, ні уряд. Ми хотіли організувати просвітницький круглий стіл для того, щоб жителі Придністров’я знали, що їхні сільські та селищні голови будуть ставити погодження на цей проект. Важливо, щоб люди про це знали, розуміли, які плюси та мінуси їх чекають. 

Володимир ВЕЛИКОЧИЙ, в. о. декана факультету туризму Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника:

— Без спеціального дослідження ми можемо констатувати, що Дністровський каньйон є одним із див України. Він має унікальні геологічні поклади, флору та фауну, які руйнувати в принципі не можна, бо багато цих природних ресурсів України внесено до Червоної книги України. Будівництво будь-яких речей, які зашкодили б цим ресурсам, карається кримінальним законодавством, а не лише моральним осудом. Але якщо цього замало високим політикам і державній владі, то потрібно провести серйозне і ррунтовне аналітичне дослідження із залученням екологів, фахівців «Діпроміста», геологів. Будівництво таких електростанцій однозначно призведе до зведення дамб, дамби призведуть до будівництва водоймищ, вони однозначно будуть підмивати береги. При тому стані карстовості, який там існує, це може призвести до утворення нових печер, а згодом — і до просідання ррунту. Тобто ми в результаті отримаємо екологічну катастрофу. 

Людмила АРХИПОВА, завідувач кафедри туризму Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу:

— Малою гідроенергетикою займаюся десятки років і вважаю, що вона має бути в нашому регіоні поряд з іншими відновлювальними джерелами енергії. Я підтримую добудову нових потужностей на існуючій Новодністровській ГЕС (Чернівецька область). Але я проти будівництва нових ГЕС на Дністрі. Дністровський каньйон — це унікальна пам’ятка природи. Крім того, ці шість ГЕС не зможуть запобігти паводкам та повеням у нашому регіоні. 

Володимир ГЕРГЕЛЮК, керівник Івано-Франківського осередку ГО «Народний контроль»:

— Наша влада в особі державних підприємств, які мають реалізовувати цей проект, чинить свавілля. ігнорує думку народу. Демонструє некомпетентність і бажання заробляти кошти будь-якою ціною. На цей проект планують освоїти 1,1 млрд. доларів, які мають виділити як ззовні, так і з бюджету. Я переконаний, що ці гроші просто хочуть вкрасти. Наша мета — донести до Кабінету Міністрів, що цей проект в жодному разі не треба робити. А фінанси можна спрямувати на розвиток альтернативної енергетики — на будівництво сонячних або вітрових електростанцій.  

Володимир БУЧКО, заступник директора «Галицького національного природного парку»:

— Найгірше будівництво ГЕС відіб’ється на рибних ресурсах. Ми втратимо такі види риби, як стерлядь прісноводна, вирезуб причорноморський, марена звичайна, бистрянка руська, всі види риб, які йдуть з низів у верхів’я Дністра на нерест. Біологічне різноманіття риб катастрофічно знизиться. Зміна гідрорежиму призведе до повної зміни рибної фауни. Будуть переважати риби, які не потребують великого вмісту кисню. Дністер буде знищено, перетворено на відстійники з купою сміття, з мінімумом біорізноманіття. Фактично він уже не буде Дністром. Це буде гідротехнічна водойма. 

Андрій ЗАМОРОКА, кандидат біологічних наук, викладач кафедри біології та екології ПНУ ім. В. Стефаника:

— Україна взяла на себе міжнародні зобов’язання: щонайменше 15% території повинно бути під природно-заповідним фондом. А будівництво ГЕС означає втрату частини зобов’язань, які вже виконано. Буде затоплено територію і втрачено середовища. Сільськогосподарські угіддя, частина території будуть затоплені — це є проблемою. Потрібно буде людям компенсувати втрати. Як природоохоронець і науковець я категорично проти цього проекту. 

Петро КУЛЬБА, представник Управління екології Івано-Франківської ОДА:

— Найбільшою проблемою області є Калуський гірничо-промисловий регіон. і науковці мають в цьому свою «заслугу». Безпосередній стосунок до Дністра має річка Сівка, в якій ми не забезпечуємо нормативних показників поверхневих вод. Ми маємо там великі проблеми. Науковці надали свій висновок і згідно з ним калійні солі добували відкритим способом, чого нема ніде в світі. А за іншим «науковим» висновком замість твердої «закладки», яку робили австрійці у шахтах, щоб не було просідань, наші науковці дозволили «мокру». А тепер дивимося, як провалля виникають. Через це закликаю науковців бути патріотами і відповідати за свої наукові висновки, бо на їхній основі, як бачимо, нерідко кояться негідні дії. 

Чому не варто будувати ГЕС на Дністрі?

Журналіст «Галичини» зв’язався з авторитетним київським екологом Петро Тєстовим, який пояснив загрози будівництва ГЕС на Дністрі.

По-перше. Це прямо порушує чинне законодавство України. Згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд», на території природно-заповідного фонду заборонено будь-яку діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати  на  стан  природних та історико-культурних комплексів. У каньйоні Дністра створено три національні природні парки («Дністровський каньйон», «Галицький», «Хотинський», один регіональний ландшафтний парк («Дністровський каньйон») та низку об’єктів інших категорій. Усі ці парки створено з метою збереження конкретних природних комплексів, а не територій взагалі. Оскільки будівництво ГЕС змінить кардинально режим річки (перетворить її на каскад ставків), то ці комплекси буде знищено, що заборонено Законом України «Про природно-заповідний фонд».

По-друге. Це порушує міжнародні зобов’язання України згідно з «Конвенцією про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі» (Бернська конвенція, 1979 рік)  та «Угодою про Асоціацію України з ЄС». Ми взяли на себе зобов’язання охороняти окремі унікальні види й оселища шляхом створення екологічної мережі природоохоронних територій («Смарагдова мережа»). Туди входить і каньйон Дністра.

По-третє. Це недоцільно з економічної точки зору. Згідно з даними «Програми розвитку гідроенергетики до 2026 року» річний виробіток каскаду ГЕС на Дністрі буде 710 млн. кВт/год. (насправді буде менше, бо ці розрахунки ррунтуються на старих даних щодо водності Дністра). Наприклад, встановлена потужність Бурштинської ТЕС становить 2 351 МВт з річним виробітком електроенергії в 2016 році 8 499 млн. кВт/год. Тобто потужність сумарно всіх шести ГЕС буде меншою, ніж один блок Бурштинської станції. Варто зауважити, що ту ж Дністровську ГАЕС «Укргідроенерго» будує з 1983 року і наразі запустило лише три агрегати із планованих семи. Тому доцільніше зосередитись на її добудові та комплексній реконструкції існуючих ГЕС на Дніпрі та Дністрі.

По-четверте. У будівництві є значні корупційні ризики. Наприклад, журналісти видання «Наші гроші» виявили, що на будівництві Канівської ГАЕС ПАТ «Укргідроенерго» значно завищувало ціни на будівельні матеріали. А сам директор «Укргідроенерго» хоче отримувати заробітну плату в 200 000 гривень на місяць.

По-п’яте. Це знищить туризм на Дністрі. Бо ніхто не буде їхати, аби сплавитись по водосховищу, де немає течії. Можна порівняти кількість туристів на ділянці, де Дністер тече вільно, та на Дністровському водосховищі. На водосховищі їх на порядок менше.

Петро ТЄСТОВ. 

Еколог МБО «Екологія—Право—Людина».