Депутат облради Михайло Королик: У бюджетних розподілах завжди потрібно шукати баланс

Про яку допомогу найчастіше просять прикарпатці, як в Івано-Франківській обласній раді шукають компроміс та для чого потрібні звернення до центральної влади.

Про це кореспондент Бліц-Інфо розмовляв з депутатом Івано-Франківської обласної ради, головою фракції ВО "Свобода" Михайлом Короликом напередодні чергової сесії. Поділився свободівець думкою щодо змін до регламенту облради, «прориву» Саакашвілі та розподілу бюджету.

- Михайле, на наступній сесії облрада планує розглянути понад 60 питань, серед яких і зміни до бюджету. Побутує думка, що цей розподіл часто буває політичним. Мовляв, гроші зазвичай йдуть на округи депутатів правлячої партії. Яким є бюджетний розподіл в облраді?

- Насправді тут є багато факторів, яких не видно збоку. Не завжди є поняття округів, адже маємо багато загальнообласних питань. До прикладу, будівництво школи - це питання не тої чи іншої політичної сили, а загальнообласна проблема, над вирішенням якої мають працювати всі. Це в інтересах життя і здоров'я наших дітей. Треба зауважити, що на цій сесії більшість грошей пропонується спрямувати на завершення вже розпочатих об’єктів, а не нових. Бо неправильно розпочинати щось нове, якщо не завершили попереднє. Хоч звичайно, кожен депутат дбає за свій округ і намагається зробити для нього максимально можливе. За кожну копійку йде велика боротьба. Але важливо аби область рівномірно розвивалась. Тому, якщо одного разу пропонується більше виділити на один район, то наступного – вже на інший. Ми працюємо над тим, аби не було перекосів з боку ОДА і депутатські пропозиції враховували. Тому говорити про дисбаланс не варто.

- Тобто, немає значення представник якої фракції це пропонує? Наскільки злагодженою і конструктивною є робота представлених у раді шести депутатських політсил?

- Якщо говорити про господарські питання, то тут є порозуміння, бо всі зацікавлені в розвитку області – будівництві та капітальному ремонті освітніх та медичних закладів, ремонті доріг та інше. Дискутуємо, які питання є пріоритетними. Та не лише депутати вирішують на що спершу треба давати гроші. До прикладу, про розподілі коштів на ремонт доріг врахували думку РДА і райрад, бо вони знають краще, яке питання найболючіше. Бо якщо сьогодні головні магістралі ремонтують по кілька мільйонів кілометр, то ми на кожен район могли виділити всього 2 чи 3 мільйони гривень. Очевидно, що вона незначна, тож старались не розпорошити, а визначити пріоритетне. До прикладу, у Тисменицькому районі відремонтували центральну дорогу Ганнусівка, яку не ремонтували майже 30 років. В селі Клубівці зробили дорогу до криївки УПА. Також до 75-річниці УПА виділили понад мільйон гривень на дорогу до Старого Угринева, де музей Степана Бандери. Щодо політичних рішень, то тут, звичайно, маємо дуже часто розбіжності у позиціях.

- Помітно, що депутати доволі активно дискують щодо звернень до центральної влади. До прикладу, від представників провладної партії часто лунає думка про їхню неефективність. Тим не менш, їх приймають багацько.

- Насправді, це досить ефективний важіль. Звичайно, представники президентської партії не завжди від цього в захваті, але якщо є проблеми із виплатою зарплат чи розганяють блокаду, то ми як представники півторамільйонної громади не маємо права змовчати. Бо якщо мовчати, то верхи будуть думати, що низи всім задоволені. Це дуже хороший механізм, головне ним не зловживати.

- До слова, на цю сесію виноситься звернення до центральної влади про недопустимість політичних переслідувань. Серед імен згадується Саакашвілі. Яка ваша думка з цього приводу?

- Саме звернення необхідне, та ставити в ряд вбитого депутата та Саакашвілі як на мене є аморальним. Очевидно, його автори орієнтувались на те, щоб його підтримала і наша фракція. Мені особисто дуже гидко від подій на кордоні. Бо питання не в тому, хто там був і як проривався, а в тому, що було порушено наш державний кордон. Це показує Україну в негативному світлі на світовій арені: коли на сході йде війна - на заході проривають кордон. Хоч тут перш за все винна влада, яка роздавала паспорти наліво і направо, замість того, щоб давати шанс молоді. Аби вона не шукала кращої долі закордоном, а могла реалізувати себе тут, в Україні. Тому фракція ВО «Свободи» з цього приводу має свою позицію, яку озвучимо на сесії: ми засуджуємо дії Саакашвілі, але в першу чергу тут вина влади, яка до цього довела. Тут антидержавницький підхід в обох сторін.

- Треба сказати нині в суспільстві дуже активно обговорюють роль Михайла Саакашвілі в українській політиці. Яким є ваше бачення з цього приводу?

- У нас постійно перед виборами з’являється месія, якого за допомогою маніпуляцій, вкладанням грошей у розкрутку його імені кладуть на трон і приводять до влади. А потім ті ж самі люди, які привели цю людину, хочуть гнати її батогами. Я впевнений, що це та сама ситуація. Що він зробив такого для України? Що він такого геніального зробив в Одеській області, щоб можна було йому вірити? Там був економічний прорив? Чи подолана корупція? Всі школи відремонтовані? Чи медичні заклади? Чи може дороги у межах однієї області? Я не бачив цього. Тому мені це дуже дико виглядає. Це схоже на випадок з Савченко, коли вся країна літала в ейфорії та бачила в ній месію. А потім прийшло розчарування. Хоч я бачу тут ще один сценарій – коли є влада в особі Порошенка і хочуть нам показати ніби Саакашвілі – це гостра опозиція до нього. А потім, коли зайдуть до Верховної ради – об’єднають зусилля. До такої думки підштовхує і той факт, що ще на минулих виборах Саакашвілі агітував за представників від Блоку Петра Порошенка

- Часто говорять, що у «Свободи» дуже серйозна партійна дисципліна. Наскільки ви як голова фракції маєте вплив на депутатів? Чи мають вони право на власну позицію?

- Для того і існує фракція, щоб всі питання узгоджувати всередині фракції. Немає такого, щоб не було суперечок, але ми прислухаємося до думки кожного депутата. Якщо у нього не вистачає аргументів, то ми виносимо це питання на голосування. Немає такого, щоб голова фракції сказав «будете голосувати так, як я сказав». Якщо питання суперечливе, то ми детально його вивчаємо, яка там ситуація, чи наше рішення піде на користь громаді чи не піде. Для журналістів може виглядати, що депутати прийшли, глянули проект рішення і думають голосувати, чи ні. До того ж, кожна профільна комісія займається своїми питаннями. Наші депутати є у всіх комісіях. Відповідно, його думка є важливою для фракції при прийнятті рішення. Наприклад у мене комісія комунального майна, тож я за можливості їду подивитись на те приміщення,  щодо якого прийматимуть рішення на сесії. І висловлюю свою позицію на комісії та засідання фракції.

- Останнім часом на сесії Івано-Франківської облради приходять активісти на підтримку того чи іншого питання. Чи має це вплив на результати голосування?

- Надзвичайно важливо не голосувати всупереч громаді. Водночас, в жодному разі не можна піддаватися на тиск. Адже це може спричинити ситуацію, коли з одного питання в залі різні групи людей будуть тиснути на своїх обранців з вимогою прийняти протилежні рішення. Я вважаю, що депутати мають детально вивчати питання, аби не зашкодити інтересам громади. І при цьому керуватись законодавством та здоровою логікою. Тож на мене такий тиск не діє. Мені виглядає, що деякі люди приходять через свій особистий інтерес, а не турботу за громаду. Ми маємо не допускати таких провокацій. Якщо завтра на сесію піде питання, яке стосується мого виборчого округу то я піду до людей, організую слухання чи знайду інший спосіб, щоб почути їхню думку.

- Схоже, не всі депутати наскільки психологічно-витривалі. Адже на одній із комісій було запропоновано внести зміни до регламенту, які б обмежили доступ до зали засідань активістів та журналістів. Наразі їх відклали, тим не менш, вони є досить суперечливими, адже порушують закон. Яка ваша позиція з цього приводу?

- Це питання є дуже дискусійним. Гадаю, воно виникло саме у зв'язку з тиском, який останнім часом відбувається на сесіях облради. Я не знаю чи це правильно. Можливо, навпаки може спровокувати людей до якихось агресивних дій. Кожен депутат має усвідомити, що на тебе не може ніхто тиснути. І якщо ти дієш правильно, то тобі немає чого боятися. Я старався говорити з тими людьми, що приходять на засідання і помітив, що завжди серед них є хтось, хто ними керує. Якщо за тією чи іншою групою стоїть певний депутат, який хоче маніпулювати своїми колегами, то вважаю, що рано чи пізно це повинно закінчитись. Або депутати покажуть характер і будуть діяти в інтересах області без підказок, або нічим добрим це не закінчиться.

-Тим не менш, точки дотику депутата з громадою мають бути. Ви як голова фракції ВО «Свобода» контролюєте, чи депутати відвідують сесії, комісії та працюють в округах?

- Контролю як такого немає, але мені приємно, що більшість свободівців не пропустили жодної сесії чи комісії. Коли я йшов на вибори, то не обіцяв будувати школи, садочки, адже не розумів чи у мене взагалі буде змога впливати на цей процес і чи будуть в бюджеті гроші. Єдине, що я обіцяв людям, що я буду сумлінно працювати і голосувати в інтересах громади. І цього дотримуюся. Мені не соромно за нашу фракцію. Коли наші кандидати йшли на вибори, то ми обирали найкращих. Найкраща можливість і далі бути депутатом – це активно працювати на окрузі, проводити депутатські прийоми та вирішувати проблеми.

- З якими проханнями найчастіше звертають мешканці Прикарпаття?

- Близько 95% звернень стосуються матеріальної допомоги. Депутатський фонд всього 40 тисяч гривень на рік, тому шукаю способи допомогти людям поза його межами. Минулого року мені вдалося знайти більш ніж 780 тисяч гривень. Зараз у людей такий важкий матеріальний стан, що як приходить біда, навіть немає коштів на найпотрібніші ліки. Тому ця підтримка дійсно важлива. Найбільше звертаються за допомогою на лікування онкології та серцево-судинних захворювань. Їм потрібні немалі кошти і дуже важко, що ми не можемо їм допомогти. Багато хто каже, що на фонди не потрібно давати великі кошти, а направити їх на розвиток області. Як на мене, важливіше врятувати одне життя ніж збудувати додатковий кілометр дороги. Але тут має бути гармонія. Бо якщо до населеного пункту не буде дороги, то й швидка не зможе вчасно доїхати. Тому не можна весь бюджет пустити на матеріальну допомогу. Мусимо шукати баланс.

- До слова, на цій сесії значок депутата отримає ваша дружина Наталя Щербій, яка займе місце Василя Скрипничука. Як ви бачите спільну роботу в облраді? Не хвилюєтесь, що це вплине на вашу сім’ю?

- Ми розділяємо роботу і особисте життя. Тому cтавлюсь до цього позитивно. Такі світлі голови як в Наталі дуже потрібні нашій державі. Треба сказати, що в кожного з нас був свій шлях у політику. Ми познайомились на смолоскипній ході, присвяченій Листопадовому зриву у 2008 році. Відтоді й разом. Наталя - активний член "Свободи", багато років працювала над розвитком організації в області. Так склалася доля, що ми одночасно стали депутатами в Тисменицькій райраді і це нам не заважало працювати, а навпаки. Так само і тут думаю, що це піде тільки на користь. Якби не ця виборча система, то Наталя б одразу стала депутатом, адже виграла вибори на своєму окрузі. Я вважаю, що це правильне продовження її кар’єри. Якщо їй вдасться досягти більшого в політиці, то я буду цьому щиро радий.

Розмову вела Мар'яна Огородник