Друзі Героя Небесної сотні Сергія Дідича зібрались на сплав Дністром, щоб виконати дану на Майдані обіцянку

Сьогодні в Івано-Франківську зібрались друзі та побратими героя Небесної сотні свободівця Сергія Дідича, що загинув 18 лютого на Майдані. Вони зібрались разом з однією метою – виконати дану Сергієві на Майдані обіцянку. Адже цієї буремної зими всі вони стояли пліч-о-пліч за краще майбутнє для себе та своїх дітей, за кращу Україну. Тоді, у ті довгі ночі Сергій взяв з кожного обіцянку що коли все закінчиться перемогою, вони обов’язково зберуться разом для сплаву Дністром.

Як зауважує депутат Івано-Франківської облради свободівець Ігор Шевчук у розмові з кореспондентом "Бліц-Інфо", Сергій Дідич більшу частину свого життя присвятив туристичному розвитку свого краю.

«Він втілював ідеї Дністровського каньйону, був одним із ініціаторів створення Дністровського регіонального ландшафтного парку та засновником туристичного клубу «Золоте руно». Загалом, пропагував цей прикарпатський регіон, бо дуже любив свій край. І там на Майдані говорив, що візьме нас всіх з собою на сплав Дністром. Адже вважав, що Дністер має стати другим масштабним центром туристичного розвитку Івано-Франківщини. Тоді кожен обіцяв зібратись на цей сплав і зараз мусимо дотриматись слова», - наголошує Ігор.

За словами Шевчука, ініціаторами цього туристичного заходу виступила дружина Галина та син Героя Небесної сотні.

Кожен із учасників сплаву Дністром  на честь світлої пам'яті героя Небесної сотні хотів поділитись спогадами про Сергія.

Сільський голова села Міжгір’я Петро Зіняк пригадує як познайомився із Дідичем у Палаці Свободи, де Сергій відповідав за порядок на другому поверсі.

«Я поселився туди, бо там був найбільший порядок. Пізніше ми стали добрими друзями і підстраховували один одного у потрібний час. Мали багато спільного, бо я теж цікавився розвитком туристичного Прикарпаття і мав свою туристичну фірму. Багато про це говорили, багато планували. Та, на жаль, цим планам не судилось здійснитись», - зауважує Петро Зіняк.

Натомість голова Косівської райдержадміністрації Роман Матейчук каже, що знав Сергія багато років, адже кожен з них був головою районної організації ВО «Свобода».

«А на Майдані ми з Сергієм з’їли не один кусень хліба, не один раз йшли пліч-о-пліч, виводячи наші сотні. Постійно допомагали один одному, а коли була потреба, то кожен виводив не тільки свою, а сотню побратима. Ми ніколи з ним нічого не ділили. Тоді на барикадах багато проговорили, бо мали таку можливість. Потім він став старшим сотником Західного регіону, але ніколи не вирізнявся тим, що він вищий чи старший над нами. Коли я дізнався про те, що трапилось 18 лютого, то готовий був віддати частинку свого життя, щоб його повернути. Думаю, що кожен з тут присутніх теж були готові багато чим пожертувати, щоб він жив. Але зробити нічого не могли. Як кажуть, Бог забирає найкращих. І зараз будучи на посаді, коли маю приймати важливі рішення завжди думаю, як би зробив Сергій. І знаючи, що це була його заповідна мрія – відродити сплави Дністром і поставити це на високий рівень, я без вагань погодився на цю подорож. Думаю, у пам'ять про Сергія мусимо зробити її традиційною», - вважає Роман Матейчук.

Психолог Наталка Чаплинська знала Героя Небесної сотні недовго.

«Я познайомилась з Сергієм на Майдані. Тоді він мене вразив своєю щирістю, світлістю, посмішкою і добрими очима. А також те, як Сергій міг зорганізувати всі сотні разом у великий патріотичний та дружній колектив. Це було відчуття справжньої родини і це було неймовірно. Ця людина залишила у моїй душі дуже глибокий слід. Адже це була людина світла та добра. Він ніс дуже багато світла, позитиву та був справжнім патріотом. Тому за ним йшли люди. Мені здається, що саме таких людей Бог забирає дуже швидко. Хоча не можу зрозуміти, чому саме таких. Пізніше познайомилась із його дружиною і зрозуміла, що вони є тим взірцем справжньої української родини», - каже Наталя Чаплинська.

Тож друзі Сергія Дідича зібрались разом на три дні, щоб сплавитись Дністом на честь його світлої пам'яті.  Маршрут розпочнеться з села Петрів Тлумацького району та завершиться у селі Михальче Городенківського району.