Гросмейстери ЗНО: Дев’ятеро прикарпатців здобули на незалежному оцінюванні по 200 балів
Сесія зовнішнього незалежного оцінювання залишилася в минулому, вступники зітхають з полегшенням та підсумовують свої результати. Загалом 9 прикарпатських абітурієнтів склали одне з тестувань на найвищий бал — 200.
По Івано-Франківському регіональному центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО), який охоплює чотири області — Івано-Франківську, Тернопільську, Чернівецьку і Закарпатську, таких щасливців 21. Кажуть, що основний секрет «двохсотки» — у безперервній праці, пише газета Галичина.
Рекорди краю
За словами директора іІРЦОЯО Богдана Томенчука, 200 балів на ЗНО — це перш за все фарт помножений на систематичні зусилля. «200 балів означають, що ти у числі тих, котрі написали краще від інших, — коментує Б. Томенчук. — Для цього, за певного збігу обставин, може бути досить і трьох чвертей правильних відповідей. Це ніяк не применшує заслуги «двохсотбальників», але ставить питання перед освітою загалом і системою зовнішнього оцінювання зокрема».
200 балів з одного предмета набрали 9 прикарпатських вступників. Тих, хто умудрився б отримати «двохсотки» з кількох предметів, цього року немає. Хоча попередніми роками область мала таких рекордсменів. 2009-го випускниця Долинського природничо-математичного ліцею Олена Дацків склала аж чотири тестування на 200 балів. До речі, вона поки що єдина, хто показав такий високий результат. Її рекорд ще ніхто не повторив. Також 2013-го випускник Івано-Франківської ЗШ №25 Вадим Слободян з трьох предметів набрав максимальну кількість балів. Цього року 200 балів здобули випускники Долинського природничо-математичного ліцею — Ярослав Керніцький (математика), Надвірнянського ліцею — Мар’яна Лозяк (математика), Долинського природничо-математичного ліцею — Андрій Шкредко (фізика), Івано-Франківської ЗШ-ліцею №23 ПНУ ім. В. Стефаника — Ігор Борушок (хімія), попередніх років — Наталія Галюк (хімія), Івано-Франківської СШ №5 з поглибленим вивченням німецької мови — Софія Гаркот (хімія), Галицької ЗШ №1 ім. Ярослава Осмомисла — Галина Дідоха (хімія), Долинського природничо-математичного ліцею — Анна Турчин (хімія), Української гімназії №1 м. Івано-Франківська — Павло Ясман (хімія). Цікаво, що максимальний бал прикарпатські абітурієнти здобули з природничо-математичних предметів: математики, хімії, фізики.
Захистити успішних дітей
Найбільше «двохсотбальників» — троє — є випускниками Долинського природничо-математичного ліцею. Директор закладу Михайло Чміль каже, що випускники набрали максимальні бали з профільних предметів, які тут вивчають поглиблено, — з хімії, фізики та математики.
«Жаль, що з біології ніхто 200 балів не набрав, це також наш профільний предмет», — зауважує директор ліцею.
Тих вступників, які набрали на незалежному оцінюванні 190—200 балів, Михайло Чміль називає гросмейстерами. Каже, що якщо учень склав тестування на 190 балів і вище, то може сміливо вступати в будь-який виш. Він наголошує, що високі результати ліцеїстів на ЗНО — це заслуга тандему сильного педагогічного колективу і цілеспрямованих учнів. Звісно, свої плоди дає поглиблене вивчення фізики, математики, хімії та біології, адже випускники закладу щороку складають тестування з цих та інших предметів на високі бали, і завжди серед них є такі, кому підкорилася висота у 200 балів. «Цього року маємо 68 випускників, і 45 з них написали ДПА з української мови у формі ЗНО на 10, 11, 12 балів. із 45 учнів, які складали математику, 33 отримали 10, 11, 12 балів. Торік за результатами ЗНО посіли друге місце в області. Калуська гімназія ім. Д. Бахматюка — перше», — розповідає М. Чміль.
Директор Української гімназії №1 м. Івано-Франківська Ігор Дейчаківський каже, що цього року лише один гімназист — Павло Ясман склав ЗНО з хімії на 200 балів, втім, традиційно результати цьогорічних випускників закладу є дуже високими, особливо з української мови і літератури.
«Переконаний, що той механізм, який у нас створено, ефективний і працюватиме й надалі, — коментує Ігор Дейчаківський. — Дуже важливо, щоб Міністерство освіти і науки зрозуміло, що гімназії та ліцеї, в тому вигляді, в якому існували, — це успішні школи, які не можна закривати. Керівники шкіл нового типу тривожаться, що ті навчальні заклади з часом зникнуть. Як на мене, тоді ж зникнуть і успішні діти. Тому що учнів, які мають академічні обдарування, потрібно концентрувати в певних навчальних закладах. Гімназії і ліцеї — це не елітні і не престижні школи, просто тут навчаються діти, які хочуть займатися навчальною діяльністю, є вмотивованими. Такі навчальні заклади повинні існувати».
Богдан Томенчук додає: «Я б не оцінював результати успішних вихованців із застосуванням часток «лиш» чи «аж», раз на раз не припадає. Головне — регулярні системно високі результати більшості учнів того чи іншого закладу. Це ще раз свідчить, що навіть внутрішні (щодо закладів певного типу) рейтинги — річ більш умовна, аніж абсолютна. А з приводу ліцеїв та гімназій у дотеперішньому розумінні, то, нікого не осуджуючи, хочу запитати: наша теперішня еліта посилає за кордон своїх дітей у тамтешні середньостатистичні школи чи школи високостатусні з іменем і традиціями? Чому ж ми у себе в Україні хочемо зробити всі школи як постоли на один копил?!».
Навчання як хобі
Випускник Долинського природничо-математичного ліцею Андрій Шкредко на тестуванні з української мови здобув 196 балів, з математики — 199 та з фізики — 200. Він переконаний: щоб досягти таких результатів, потрібно багато працювати і любити те, чим займаєшся: «Я люблю фізику і взагалі люблю вчитися. Хотів здобути 200 балів з усіх трьох предметів, розумів, що це реально, бачив завдання... Якби було трохи більше досвіду, можливо, з усіх предметів було б 200».
Андрій розповідає, що до тестування з української мови і літератури почав готуватися влітку після 10-го класу, до математики і фізики — приблизно місяць. Але потрібно розуміти, що в ліцеї саме ці предмети вивчають поглиблено, тож звичайні уроки — це вже була своєрідна підготовка до ЗНО. Також каже, що не мав би «двохсотки», якби не його наставник — заслужений вчитель України Мирослав Гаразд. «Дуже багато залежить від вчителя, не всі батьки це розуміють, — каже хлопець. — Мій вчитель фізики Мирослав Гаразд дуже багато вклав у мене знань за всі роки. Без нього 200 у мене не було б».
Андрій каже, що завдання тестувань не були для нього складними, але якщо порівнювати їх з тестуваннями минулих років, то трохи складніші. Серед захоплень «двохсотбальника» — плавання і... навчання. «Навчання і є моїм хобі. Більшість дітей не любить вчитися, мені ж подобається розв’язувати задачі», — каже випускник.
Щодо своєї професійної долі, то юнак хоче вступати до Українського католицького університету на спеціальність «системний аналіз». Зізнається, що хоче щось змінити в цьому світі.
З хімією по житті
А випускниця Долинського природничо-математичного ліцею Анна Турчин отримала найвищий результат з хімії. Математику склала на 185 балів, а українську мову і літературу та біологію на високі 194 бали. «Це результат праці не одного року, — каже дівчина, — потрібно вчитися впродовж усіх 11 років, а не згадати про ЗНО в 11-му класі».
Дівчина зізнається, що своїй «двохсотці» з хімії дуже зраділа, хоча, звіряючи власні відповіді з оприлюдненими правильними, розуміла, що має високі шанси отримати 200. «Дуже радію своєму результату, бо ЗНО — це підсумок праці за 11 років навчання в школі», — наголошує Анна і дякує за такий високий бал своїй вчительці хімії Вікторії Максимчук.
Дівчина каже, що за складністю тести були на рівні минулого року — не надто важкі, проте й не простенькі. Аня наголошує, що підготуватися до тестувань для неї не було важко, адже вчилася впродовж усіх років у школі. Намагалася повторювати навчальний матеріал, розв’язувати багато тестів. Крім того, з 8-го класу Аня почала їздити на олімпіади з хімії, щороку спочатку готувалася до районних змагань, потім — до обласних. Тож хімія завжди була з нею.
Часто складається враження, що люди, які здобувають такі високі результати на ЗНО, нічим іншим, окрім навчання, не цікавляться. Загалом Аня це підтверджує й каже, що в її випадку навчання забирає більшість часу. Хоча раніше любила малювати, проте після вступу до ліцею поринула у навчання з головою, тож образотворче мистецтво закинула.
Анна Турчин вже обрала майбутній фах — хоче бути лікарем, тому подаватиме документи на вступ до вищих навчальних закладів медичного спрямування. Каже, що ця професія надзвичайно актуальна в складний для України час. А насамкінець зізнається, що її найбільша мрія — стати чудовим лікарем.
Програмування як мрія
Ще один випускник Долинського природничо-математичного ліцею Ярослав Керніцький секретом успішного складання ЗНО вважає наполегливу працю. Тестування складав з чотирьох предметів: фізики, математики, англійської мови, української мови і літератури. Результати дуже високі — 197, 200, 189, 192 бали відповідно. «Кожного тижня ходив на додаткові заняття до нашої вчительки з математики Олександри Гладун, як і більша частина нашого класу, — розповідає випускник. — Робив домашні завдання, сам розв’язував тести попередніх років».
Ярослав каже, що коли дізнався про свій результат у 200 балів з математики, то дуже зрадів, адже до останнього не вірив, що отримає найвищу оцінку: «200 балів — це досягнення. Тож був дуже радий цьому!».
У Ярослава Керніцького не лише математика улюблений предмет, а ще фізика та інформатика. На дозвіллі любить малювати. В недалекому майбутньому хоче опанувати інженерію програмного забезпечення у «Львівській політехніці». «Колись давно тато порадив мені спробувати програмування, воно мені дуже сподобалося, — розповідає «двохсотбальник» Ярослав. — Ще кажуть, що це високооплачувана робота і там потрібно працювати головою, думати, вирішувати різні цікаві завдання».
...Після спілкування з «двохсотбальниками» розмовляю з Богданом Томенчуком. Знову пряма мова: «Безумовно, радію разом з дітворою, їхніми батьками і вчителями, можливо, репетиторами. Але хочу наголосити, що їхні враження про складність чи не складність тестів мають суто індивідуальний характер. Ми не маємо інструменту, аби говорити про це з якоюсь метрологічною точністю. То хай їхні враження не стануть ведмежою послугою для наступників. і ще дуже радію, що ніхто з них не має бодай якогось застереження з приводу організації тестування як такого, бо чистота експерименту для цих дітей дуже залежить від праці тих, хто виконує роль доброго цербера в аудиторії тестування.Я глибоко переконаний, що десять років перед цим навіть блискучий рівень підготовленості нікому нічого не гарантував. Оце, попри всі мінуси, — найбільша перевага зовнішнього незалежного оцінювання».
