І адмінпорушення, і одна з причин раку: Чому прикарпатцям не варто спалювати сміття?
Між стихійним спалюванням сміття і щоденною реєстрацією в Україні майже півтисячі нових онкохворих – прямий зв’язок, стверджують фахівці.
Надмірна засміченість нашого середовища проживання, про що «Галичина» останнім часом не раз писала, крім того, що сприяє забрудненню ррунтів, повітря, води, ще й псує вигляд мальовничих краєвидів, погіршує туристичну привабливість регіону тощо, занечищує довкілля й негативно впливає на здоров’я людей також іншим своїм боком, про який досі в цьому ключі ми не говорили. Річ у тім, що купи відходів, нагромаджені чи то в місцях відпочинку, чи в результаті господарської діяльності, часто провокують тих, хто їх створює, позбуватися непотребу у найрадикальніший спосіб – через спалювання.
Особливо часто палахкотять такі вогнища на присадибах у селах чи на приміських дачних ділянках восени, після збору врожаю. Втім, нерідко в середмістях і обласного, і районних центрів узимку і влітку густо димлять сміттєві контейнери, запалені невідь-ким. Точніше, таке витворяють переважно безхатченки. Але роблять вони це за байдужого ставлення до тих витівок широкого загалу. Буває, що ми сновигаємо повз такий майданчик, на якому тліють удень і вночі, іноді й протягом кількох діб поспіль, сміттєві рештки, і, заклопотані особистими проблемами, уваги не звертаємо на те, чим дихаємо при цьому. А тим часом...
Під час горіння сміття виділяється така кількість розмаїтих хімічних отруйних речовин, застерігають в управлінні екології та природних ресурсів обласної держадміністрації, в державній екологічній інспекції в області, що при потраплянні в організм людини виробляються токсини, які не лише прискорюють старіння організму, а й здатні легко викликати ракові патології передусім у легенях – як у дітей, так і в дорослих. Зокрема найбільш токсичними сполуками є так звані діоксини, що утворюються якраз тоді, коли відбувається неповне згорання пластику та іншого сміття у відкритому просторі. Оскільки жодних фільтрів на їхньому шляху немає, вони відразу потрапляють у повітря, всмоктуються у ррунт, стікають з підррунтовими водами в рікиѕ Не дивуйтеся, коли поруч з такими місцями виникають вогнища онкологічних захворювань, наголошують екологи.
Горіння сміття просто неба у світі вважають наразі найбільшим джерелом діоксинів та інших шкідливих сполук. Окрім канцерогенного впливу на людей, вони можуть провокувати й розвиток безпліддя та хвороб серця, кажуть медики. До того ж, за їхніми словами, дим від спалювання сміття містить і такі небезпечні токсичні забруднювачі, як діоксид сірки, ртуть, свинець, гексахлорбензол, які в разі довгочасної дії можуть викликати астму та інші респіраторні захворювання, нервові недуги, ураження печінки й нирок, патології розвитку немовлят. А в залишках золи надибують і миш’як.
Однозначно, що цей спосіб утилізації сміття, якщо це можна так назвати, є дуже шкідливим для людей та природи. Зрештою, в суспільстві вже потроху усвідомлюють шкоду від такого явища. Зокрема наголошують на цьому ентузіасти екологічного руху «Верховина сортує сміття», про який ми вже розповідали, в тому числі й на своїй тематичній сторінці у «Фейсбуці». Верховинські активісти, слід віддати їм належне, випустили друком велику кількість інформаційних буклетів про шкоду від спалювання сміття, які розповсюджують і за межами району. Йде мова в тих матеріалах і про відповідальність за спалювання ТПВ, яке підпадає під кваліфікацію таких (аж трьох!) статей Кодексу України про адміністративні правопорушення, як ст. 52 «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель», ст. 82 «Порушення вимог щодо поводження з відходами під час їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення або захоронення» та ст. 152 «Порушення державних стандартів, норм і правил у сфері благоустрою населених пунктів, правил благоустрою територій населених пунктів».
Що ця ініціатива «знизу» вельми на часі й перегукується з відповідними заходами «нагорі», де теж актуалізують таку проблему, засвідчують і дії Міністерства екології та природних ресурсів України. Недавно відомство розповсюдило взірці тематичної наочної агітації, які пропонуємо увазі читачів на цій сторінці. До речі, як самі бачите, це не лише інструкції з того, який у нашій державі порядок притягнення до відповідальності паліїв сміття, а й рекомендації з альтернативного способу утилізації органічних відходів – шляхом компостування, які доречні як для сільських жителів, так і для містян із числа власників дачних наділів.
А також у хроніці «фейсбучної» спільноти «Верховина сортує сміття» надибуємо на поради з компостування чи то картоплиння, яке зазвичай найчастіше піддають вогню, чи й фруктових та овочевих решток тощо. «Корисна місткість компостера – кубометр (завширшки, завглибшки і завдовжки – по метрові. – Ред.), – йдеться на сторінці верховинських громадських екологів. – Час виготовлення – дві години. Мінімальна відстань від будинку – від 20 метрівѕ Після закладання сировину прикривають скошеною травою з газону. Це дозволяє мінімізувати неприємні запахи та розмноження фруктових мушок. Також для прикривання можна використати листя або тирсу (мається на увазі тирса фруктових дерев). Компостер – це найпрекрасніше, що ми можемо зробити з органічними залишками, чи то суха трава, сіно, бур’ян, чи бадилля від картоплі. і не потрібно нічого спалювати. Будьте здорові!»...
Звичайно, що лише одними роз’ясненнями про шкоду для людей і довкілля від спалювання на подвір’ях, городах, у садах листя, бадилля тощо тут не обійтися. Тому Мінприроди, його регіональне представництво – управління екології та природних ресурсів ОДА ще раз нагадують: спалювання сміття – це адміністративне порушення, для якого передбачено законодавче врегулювання. Зокрема за названими різними статтями воно підлягає штрафам у розмірі від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для фізичних осіб, або ж від 50 до 100 – для посадових осіб та суб’єктів підприємницької діяльності. Як твердять екологи, правове поле цілком достатнє, щоб відповідні органи виконували свої функції – фіксували такі факти й обкладали винуватців штрафами. Зокрема за порушення, передбачені згадуваними ст. 52 та 82, право розглядати справи та притягати до відповідальності мають відповідні органи державної екологічної інспекції, а притягати до адміністративної відповідальності за ст. 152 уповноважені відповідна адміністративна комісія при виконавчому комітеті сільської, селищної, міської ради та відповідні виконавчі комітети.
Зазначимо насамкінець, що Мінприроди як орган, котрий формує державну політику у сфері охорони довкілля та екологічної безпеки, виступає за підвищення розмірів наведених штрафів за спалювання сміття, тож відповідний урядовий законопроект уже перебуває на розгляді профільної комісії Верховної Ради.
