Керівник управління екології ОДА про найбільші екопроблеми Прикарпаття

З проблемами екології ми стикаємось, без перебільшення, на кожному кроці — у містах і селах, у лісі, на річці. Та й навіть просто вдихаючи звичайне повітря чи коли п’ємо звичайну воду — уже можемо відчувати вплив людини на довкілля і те, чим він може повернутись до самої людини. Саме тому не буде перебільшенням стверджувати, що проблеми екології — це питання якості життя кожного з нас, а у глобальному сенсі — навіть виживання людини як виду.

Тому аби з’ясувати стан справ із втручанням людини у навколишнє середовище і його вплив на нас на Прикарпатті, газета Галичина звернулась до начальника управління екології та природних ресурсів Івано-Франківської облдержадміністрації Ріяфета Гасимова.

- Питання екології завжди було актуальним для Прикарпаття, особливо враховуючи той факт, що наш регіон одним із пріоритетних напрямів розвитку визначив для себе сферу туризму. Які проблеми характерні нині в плані екології на Івано-Франківщині?

— Тепер на території області є 474 території та об’єкти природно-заповідного фонду загальною площею 218,8 тис. га, де збережено цінні природні комплекси. Площа заповідних об’єктів становить 15,7% загальної площі області, у тому числі 33 об’єкти загальнодержавного значення площею 131,6 тис. га та 441 об’єкт місцевого значення площею 87,2 тис. га.

Протягом останніх років спостерігалася тенденція до збільшення площі природно-заповідного фонду області. Порівняно з 2008 роком вона зросла із 195,9 тис. га до 218,8 тис. га. За цей час створено два національні природні природоохоронні парки, низку об’єктів місцевого значення.

Природно-заповідний фонд області представляють: природний заповідник «Горгани», п’ять національних природних парків, три регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, 7 дендрологічних парків, 9 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 196 заповідних урочищ.

Одночасно на території області розміщено низку промислових підприємств хімічної, енергетичної, нафтогазодобувної, деревообробної та інших галузей, полігони для складування твердих побутових відходів, хвостосховища і полігони промислових відходів ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана», золошлаковідвали Бурштинської ТЕС, які створюють значне техногенне навантаження на навколишнє природне середовище.

Основними екологічними проблемами нині на території області є:

надзвичайна екологічна ситуація, яка склалася внаслідок закриття калійного та магнієвого виробництв, шахт Калуш-Голинського родовища калійної солі на території Калуського гірничопромислового району з подальшим затопленням Домбровського кар’єру, наявність хвостосховищ, акумулюючих місткостей, солевідвалів, шахтних полів підземного видобутку та їх ліквідація переважно «мокрим» способом; 

 забруднення атмосферного повітря; 

 забруднення поверхневих і підземних вод; 

 накопичення промислових та побутових відходів, наявність полігонів, що вичерпали свою потужність.

- Нині чимало говорять про ситуацію із поводженням з відходами. Звичайно, пов’язане це передусім із ситуацією у Львові. Втім, проблема актуальна і для нашого регіону. Який нині стан справ із полігонами ТПВ на Прикарпатті? Які проблеми є у цій сфері?

— Питання поводження з відходами є надзвичайно актуальним та гострим. А тому їх збирання, транспортування та глибока переробка є одним із пріоритетів, над якими сьогодні працює ОДА, обласна рада, РДА та органи місцевого самоврядування. 

Сьогодні в області експлуатується 16 постійних звалищ та полігонів ТПВ. Найбільші полігони області розташовані поблизу міст Івано-Франківська (с. Рибне Тисменицького району), Калуша, Коломиї, Долини, Надвірни (с. Пнів). Найбільший обсяг відходів протягом року захоронюють на полігоні ТПВ Івано-Франківська. Протягом 2016 року тут було розміщено 508 тис. м куб. сміття, що становить понад половину річного обсягу в області. Також найбільшими за обсягами захоронення є полігони міст Калуша (118 тис. м куб.) та Коломиї (59 тис. м куб.). Загалом завантаженість полігонів ТПВ області становить понад 80%. Їх технічний стан зазвичай незадовільний, експлуатація ведеться з порушенням.

Основним джерелом фінансування заходів у сфері поводження з ТПВ є обласний фонд охорони навколишнього природного середовища. У 2016 році з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було виділено 16 104,76 тис. гривень. За ці кошти було придбано 10 одиниць спецтехніки для транспортування відходів, розпочато будівництво фільтратопроводу від полігону ТПВ в с. Рибного до каналізаційної мережі м. івано-Франківська.

Крім цього, з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було використано 2 648,0 тис. гривень на розширення та реконструкцію споруд складування побутових та сільськогосподарських відходів на полігоні ТПВ у м. Снятині (встановлено огорожу полігона, проведено рекультивацію існуючих побутових та с/г відходів, збудовано два котловани для захоронення нинішніх та майбутніх відходів). У 2015 році з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища було використано 3 898,343 тис. гривень для будівництва споруд для збирання та складування побутових, сільськогосподарських, промислових відходів для м. Калуша, розширення існуючого полігона.

За кошти місцевих бюджетів та власні кошти підприємств було реалізовано низку заходів для покращення ситуації щодо поводження з побутовими відходами, а саме:

 на полігоні ТПВ Івано-Франківська встановлено обладнання для вагового контролю та обліку сміття, що потрапляє на полігон. Збудовано систему дегазації полігона ТПВ. Також з обласного фонду охорони навколишнього природного середовища виділено 6 000,0 тис. гривень на придбання сортувально-подрібнювального комплексу для сортування побутових відходів; 

 розроблено проект рекультивації звалища у с. Бережниці Верховинського району; проведено часткову рекультивацію полігона у с. Пневі Надвірнянського району.

Надвірнянська міська рада виготовила робочий проект «Нове будівництво полігона ТПВ і сміттєсортувальної лінії в урочищі «Чобіток» в м. Надвірні Івано-Франківської області» загальною кошторисною вартістю 72 916,852 тис. гривень. Виділено земельну ділянку загальною площею 9,7728 га в урочищі «Чобіток» у м. Надвірні та зареєстровано право власності на неї, але цей проект отримав супротив жителів с. Назавизів Надвірнянського району.

На сьогодні ведеться активна робота для вирішення проблеми поводження з відходами на території області.

Єдина позиція у вирішенні проблем поводження з відходами підтверджується укладеним Меморандумом про партнерство та співпрацю у сфері поводження з твердими побутовими та промисловими відходами між івано-Франківською, Калуською, Коломийською, Надвірнянською міськими радами та обласною державною адміністрацією. 

Крім того, хочу зазначити, що івано-Франківська міська рада спільно з облдержадміністрацією активно працюють з фірмою «RAMBOLL» з приводу розробки регіональної програми поводження з ТПВ та ТЕО проекту будівництва сміттєпереробного заводу, які планують реалізувати за рахунок коштів Європейського банку реконструкції та розвитку в рамках проекту технічної допомоги «Підтримка державних та приватних інвестицій у систему сталого управління ТПВ та їх переробка в Україні». 

Також активно співпрацюємо з представниками Королівства Нідерландів, які займаються розробкою стратегії поводження з відходами для івано-Франківської області.

Питання поводження з відходами розглядали на сесії Івано-Франківської обласної ради, на якій було схвалено звернення до Міністерства оборони України про надання згоди на відведення земельної ділянки для будівництва сміттєпереробного комплексу.

- Не можна не згадати і про проблему забруднення повітря. Безумовно, найгостріша вона у Бурштині, де працює ТЕС. Нині, наскільки відомо, відбувається реконструкція одного з блоків станції. Чи можемо ми сказати, що за останні роки ситуація з викидами у Бурштині покращилася?

— Безумовно, Бурштинська ТЕС є найбільшим забруднювачем атмосферного повітря. Частка Бурштинської ТЕС в області становить 85% викидів усіх підприємств. За 2016 рік Бурштинською ТЕС в атмосферу викинуто 168,5 тис. тонн забруднювальних речовин. Порівняно з 2015-м обсяги викидів зменшились на 14,8%.

Витрати Бурштинської ТЕС на природоохоронну діяльність за період з 2012 р. до I кварталу 2017-го становили 212,0 млн. грн., ще 80,0 млн. грн. заплановано освоїти за цей період.

За ці кошти було проведено заміну електрофільтрів на енергоблоці №7, реконструкцію і технічне переоснащення електрофільтра енергоблоку №5, капітальний ремонт електрофільтрів енергоблоків №6, 9, середній ремонт електрофільтрів енергоблоків №5, 8. Нинішнього року заплановано провести реконструкцію та технічне переоснащення електрофільтра енергоблоку №10.

Крім того, хотілося б сказати, що питання діяльності Бурштинської ТЕС розглядали на засіданні постійної комісії обласної ради з питань екології та раціонального природокористування, на якому було запропоновано організувати онлайн моніторинг викидів забруднювальних речовин в атмосферне повітря.

Також на останній сесії обласної ради прийнято рішення про створення комісії для проведення перевірки виконання умов інвестиційного договору Бурштинською ТЕС.

- До компетенції управління екології, наскільки я знаю, належить також і надання у користування надр для добування прісних вод чи розробки торфу і в окремих випадках надання дозволів на добування піску і гравію та низки інших дозволів. Який стан справ у цих галузях? 

— Спеціальні дозволи на користування надрами надають переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, тобто Державною службою геології та надр України. Надання надр у користування для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення належить до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад.

Управління відповідно до Положення про діяльність забезпечує виконання повноважень ОДА щодо погодження надання у користування надр для добування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу, а також здійснює підготовку проектів рішень обласної ради щодо надання ділянок надр у користування (в тому числі шляхом продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні), надання (переоформлення) гірничих відводів.

Щодо піщано-гравійної суміші можу сказати, що на території області руслоочисні та руслорегулювальні роботи проводились на підставі «Порядку проведення руслоочисних та руслорегулювальних робіт на ріках області», затвердженого рішенням обласної ради від 30.09.2011 року №245-9/2011. Рішенням обласної ради від 23.09.2016 року цей порядок було скасовано.

Також управління видає дозволи на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря, дозволи на спеціальне водокористування, а також веде реєстр декларацій про відходи. У 2016 році управління видало 225 дозволів на викиди забруднювальних речовин в атмосферне повітря, за I квартал 2017-го — 83 такі дозволи.

У 2016-му видано 185 дозволів на спеціальне водокористування, в тому числі погоджено 54 проекти гранично допустимих скидів, у I кварталі 2017-го видано 33 дозволи, в тому числі погоджено 7 проектів гранично допустимих скидів. За 2016 рік зареєстровано 148 декларацій про відходи.

- Про порушення екологічного законодавства говорять доволі багато. Втім, не так часто доводиться чути про те, щоб за це конкретні особи були притягнуті до відповідальності. Який стан справ із цим на Івано-Франківщині?

— Контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства на території області здійснює Державна екологічна інспекція в Івано-Франківській області. Впродовж I півріччя 2017 року Державна екологічна інспеція в області здійснила 326 перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства. За результатами перевірок складено 261 протокол.

Сума накладених штрафів за 6 місяців 2017 року — 39,134 тис. грн., сума стягнутих штрафів — 33,473 тис. грн. Стягнення штрафів за півріччя становить 86%.

Крім цього, за перше півріччя 2017 року за порушення вимог природоохоронного законодавства нараховано збитків на загальну суму 4 396,417 тис. грн., пред’явлено 66 претензій та позовів на загальну суму 8 558,237 тис. грн.

Хотілося б відзначити, що управління екології та природних ресурсів обласної державної адміністрації постійно співпрацює з Державною екологічною інспекцією.

- Окресліть, будь ласка, найактуальніші проблеми у сфері екології для нашого регіону. Чи мають вони якісь регіональні особливості?

— Головною проблемою техногенно-екологічного характеру на території Прикарпаття є ліквідація наслідків надзвичайної екологічної ситуації після виробничої діяльності виробництва калійних добрив в м. Калуші. Екологічна ситуація в районі міста Калуша та прилеглих сільських населених пунктів має усі передумови до переростання у техногенно-екологічну катастрофу транскордонного характеру. За час виробничої діяльності підприємств у межах Калуського промислового вузла тут сформувалася складна геотехногенна система. Тут було створено та певний період активно розвивалася значна кількість підприємств різного профілю. Зокрема діяло три підземні солевидобувні рудники, один кар’єр з відкритою розробкою покладів полімінеральних солей та супутніми йому відвалами розкривних порід. існував переробний комплекс з хвостовим господарством. На базі цієї ж місцевої сировини працював магнієвий завод. Крім цього існував хімзавод з комплексом різнопрофільних виробництв, розвивалися промислові об’єкти нафтохімічного профілю та енергетики. На цей час більшість із цих підприємств припинила свою діяльність і перебуває в стані руйнації з відповідними супутніми наслідками, перш за все втратою тисяч робочих місць та втратою можливості підтримувати у безпечному стані великі гірничо-технологічні об’єкти. 

Негативні наслідки для довкілля та з точки зору безпеки проживання людей мають два основні прояви: порушення стійкості гірничого масиву і як наслідок — обширні просідання та провалювання земної поверхні на локальних ділянках; зміна природних гідрохімічних характеристик грунтових вод та річок внаслідок потрапляння великого комплексу забруднювальних речовин.

Гострою залишається проблема забруднення природних вод. Скажімо, в 2016 р. господарствами та населенням області забрано 84,77 млн. куб. м води, в т. ч. з поверхневих водойм — 78,19 млн. куб. м, з підземних джерел — 6,577 млн. куб. м. Основними забруднювачами поверхневих водних об’єктів в області залишаються: ТзОВ «Уніплит» (смт Вигода), КП «Івано-Франківськводоекотехпром», ДП «Калійний завод» (м. Калуш), ПАТ «Нафтохімік Прикарпаття» (м. Надвірна) та інші.

Серйозною проблемою в питаннях поводження з відходами є приведення в безпечний екологічний стан міських звалищ побутових відходів. Об’єкти розміщення твердих побутових відходів у більшості експлуатують з порушенням екологічних та санітарних вимог, не дотримуються технологічних вимог складування відходів, відсутні спостережні свердловини за змінами у стані підземних вод, не дотримані розміри санітарно-захисних зон. Як наслідок, вони спричиняють інтенсивне забруднення ррунтів, поверхневих і підземних вод та атмосферного повітря.