Польські мотиви на Прикарпатті чи реальні загрози для безпеки України?

Проявами певної “полонізації” українського суспільства є допомога релігійних громад римо-католицької церкви в Україні, які тривалий час функціонують при парафіях РКЦ і активно поширюють свій вплив серед віруючих.

Представники римо-католицького духовенства також проводять роботу з залучення студентської молоді до участі у роботі шкіл з вивчення польської мови та культури, а також стажування місцевих католиків у релігійних навчальних закладах РП й інших європейських країн.  Часто духівники РКЦ  мають так звані карти поляка та сприяють у їхньому отриманні серед громадян. Характерною рисою для громад РКЦ є активізація їх релігійної та гуманітарно-просвітницької діяльності навіть у середовищі титульної нації – українців.

Якщо взяти до прикладу західний регіон, то римо-католицька церква на Західній Україні представленна у кожній області. Зокрема, в Івано-Франківській області є два деканати: Івано-Франківський, очолює ксьондз-канонік К. Галімурка з центром у м. Яремча та Галицький, з центром у м. Галичі, котрі підпорядковані Львівській архідієцезії РКЦ. Також у регіоні є римо-католицькі релігійні громади у м. Долина, Снятин, Коломия та інших містах. Віруючими в основному є члени польської національної меншини, але трапляються і громадяни України, які в світлі соціально-економічних так би мовити проблем тримають курс на виготовлення собі польського громадянства чи оформлення карт поляка і тому подібне.

Цілком очевидно, що біпатризм (множинне громадянство) сприяє в лояльності духовенства РКЦ до іноземної країни та подальше виконання публічних функцій в Україні носіями громадянства інших держав та формування сприятливого просування пропольських поглядів.

Постає питання: «Навіщо це їм???». Експерти у цьому питанні сходяться до думки, що такий курс іноземних держав щодо сприяння у отриманні їх громадянства може здійснюватись під контролем спецслужб. Яскравим прикладом цієї теорії є надання протягом 1991 – 2013 років громадянства РФ мешканцям АР Крим, що в результаті призвело до анексії півострова. Ні для кого не секрет, що усіх іноземців, які мають бажання отримати громадянство тієї чи іншої країни перевіряють спеціальні люди з силових структур, тому, чи не планується спецслужбами Угорщини, Польщі чи Румунії здійснити те, що колись зробило ФСБ РФ на територіях окупованих АР Крим чи Донецької, Луганської областей?

Поряд з цим, у нашій області відмічається присутність і представників РКЦ з інших областей, маємо на увазі Чернівецької та Тернопільської.

В нас як в небайдужих мешканців виникає питання - на чиї інтереси працюють окремі представники духовенства римо-католицької церкви???

Крім того, впродовж останніх років побільшало звернень польських громадян до краєзнавців західних областей України та державних архівів з метою встановлення своїх родичів, які проживають в Україні. Духовенство римо-католицької церкви та осередки польської культури сприяють пошуку документів, які б підтверджували право власності на ті чи інші об'єкти, споруди, землі, що перебували у власності польських громадян до 1939 року.

Основною метою такого пошуку є отримання грошових виплат з боку польської влади для власників земель та будівель колишніх східних територій Польщі у випадку, якщо вони підтвердять інформацію про конфіскацію майна внаслідок територіального поділу Польщі.

Водночас з метою зміцнення своїх позицій в Україні керівництво РКЦ підвищує інтенсивність діалогу з духовенством Української греко-католицької церкви, релігійна громада якої є більшою за представників римо-католицької церкви. У всьому вищенаведеному, здавалося б немає нічого поганого. Однак, метою такої взаємодії, серед іншого, може бути збільшення чисельності прибічників РКЦ у духовному просторі західних областей України, а також формування пропольського лобі в органах державної влади України.

Складається враження,  що Польща чи профінансовані країною агресором релігійні структури і пропольські неурядові організації проводять цілеспрямовану роботу в напрямку формування серед населення західних областей України і в тому числі Івано-Франківська думки про те, що колишні Східні Креси Польщі є невід'ємною частиною польської історії, культури, релігії та нації. Ефективним аргументом, використовуваним при цьому є популяризація серед українського населення ідеї необхідності розвитку партнерських українсько-польських відносин через призму зовнішньополітичних та економічних устремлінь нашої держави. 

За джерелами ji-magazine.lviv.ua