Робітниця або підприємець. Чи справді жінці за 40 важко знайти роботу у Франківську

Нещодавно на виконкомі мер Франківська Руслан Марцінків доручив створити програму працевлаштування для жінок за 40. Мовляв, саме серед них найбільше безробітних. То чи справді усе так страшно?

Будуть стимулювати

Про програму зайнятості населення доповідала начальниця міського управління праці Наталія Дмитраш. За її словами, в Івано-Франківську зареєстрований 1461 безробітний, 65 % – жінки, пише Репортер.

Міський голова здивувався.

«Чого наші роботодавці не хочуть брати до праці жінок за 40? Як на мене, це для жінки – найпродуктивніший вік: дітей виховала, можна реалізувати себе в роботі! – написав Марцінків пізніше у Facebook. – Мене турбує цифра безробітних жінок в місті – 65 %, і більшість з них розміняли п’ятий десяток. Жінки, які не займаються справою, не мають роботи в такому віці, не знаходять собі місця. А це зрештою відбивається на їхній родині і, як результат, маємо вже не економічну, а соціальну проблему».

Там же, на виконкомі, Руслан Марцінків доручив управлінню праці розробити програму працевлаштування для жінок за 40.

У міському управлінні праці «Репортеру» повідомили, що над програмою ще не думали.

«Треба попрацювати з міським цент­ром зайнятості, з радою підприємництва, роботодавцями, – каже Наталія Дмитраш. – Переважно безробітні жінки мають вищу освіту і не хочуть працювати на робітничих спеціальностях. Ми не можемо їх перекваліфіковувати, якщо у них немає такого бажання. Можна допомагати створювати свій бізнес».

«Будемо стимулювати жінок, до того ж, зараз є величезний брак ресурсів на робочих місцях у місті, в тому числі й по селах, – говорить Руслан Марцінків. – Тому ця програма повинна мати кілька розділів: стимулювання з боку міста (при чому не лише комунальних, а й приватних підприємств), навчання – наприклад, підприємницької діяльності чи ІТ-технологій. Думаю, можна залучити грантові кошти».

Програму працевлаштування жінок за 40 планують підготувати вже на початку 2019 року.

Потрібні робітниці та швачки

Згідно з даними обласного центру зайнятості, на Прикарпатті зареєстровано 7700 безробітних. Серед них 4900 (64 %) жінок і 2800 (36 %) чоловіків. Найбільше непрацевлаштованих жінок у Рожнятівському, Богородчанському та Калуському районах, найменше – у Яремче та Долинському районі.

«Чоловіки більше пристосовані до ринку праці. А ще, можливо, вони їдуть за кордон і не стають на облік, – каже Ігор Сливінський, начальник відділу організації сприяння працевлаштуванню франківського обласного центру зайнятості. – На ринку праці є дуже багато чоловічих вакансій: будівельні професії, водії. Хоч на них можуть йти й жінки, адже за законом роботодавець не має права вказувати обмеження за віком чи статтю, бо це дискримінація. Але от кого роботодавець візьме на роботу, це вже залежить від нього».

Для безробітних обласний центр зайнятості пропонує 2200 вакансій. Найбільше пропозицій – для продавців, водіїв, підсобників, кухарів і медсестер. Також шукають швачок, сторожів, офіціантів, лісорубів, адміністраторів. На противагу великій кількості робітничих вакансій, більшість зареєстрованих безробітних – 56 % – мають вищу освіту.

«Робота є, тому все залежить від людини, якщо вона погоджується на компроміс, то йде працювати, – говорить Сливінський. – От, на ВО «Карпати» є багато вакансій, наприклад в’язальники джгутів, там беруть також жінок. Для такої професії потрібні добрі зір і моторика. І зарплата висока – до 10000 грн. Часто роботодавці йдуть назустріч: довозять з дому, забезпечують харчуванням, навіть інколи надають житло, якщо працівник з іншого міста».

Якщо ж шукач роботи не хоче працювати на заводі, а вакансії за фахом нема, йому пропонують перекваліфікуватися, щоб здобути професію, на яку є попит. Для жінок це переважно перукарка, візажистка, швачка. У 2018 році до такого професійного навчання залучили майже 59 % безробітних жінок. Якщо така перспектива не тішить, пропонують тимчасову або громадську роботу, поки не знайдеться щось до душі.

Щодо вікових категорій, то по області найбільше безробітних не передпенсійного віку, а молоді. Переважають шукачі роботи від 25 до 35 – 28 %. Від 35 до 45 років – 26 %. 21 % шукачів роботи – віком від 45 до 55 років. Потім йдуть старші за 55 і молодші 25.

Кількість зареєстрованих безробітних на Прикарпатті по відношенню до інших областей невисока. У західному регіоні найбільше людей шукають роботу у Львові. Проте й кількість вакансій на Франківщині не така велика, як у інших областях. За 2018 рік в Івано-Франківському обласному центрі зайнятості працевлаштували понад 5000 людей. Найбільше – у роздрібну торгівлю, ремонт автотранспорту та переробну промисловість.

Платформа навчить і познайомить

Тим, хто прагне себе реалізувати, треба розвивати додаткові навички і не втрачати надію. Щоб надихнути їх вірити у свої сили, небайдужі створили «Жіночу платформу Івано-Франківська». Проект започаткувало управління економіки, зібравши в ньому представниць різних структур.

«Зараз є дуже багато варіантів роботи. Проблема в тому, що жінки часто недооцінюють свої можливості, – каже адміністратор групи «Жіноча платформа ІФ», директорка івано-франківського КП «Центр розвитку міста та рекреації» Руслана Василюк. – Чоловік більш впевнений у собі, а жінка сумнівається, навіть якщо вона – хороший спеціаліст. Це видно в нашій групі, коли ми пропонуємо жінкам розповідати про історії успіху, вони бояться цього слова. Думають, що воно стосується лише керівників великих підприємств. Але успіх – це реалізувати себе в якійсь сфері».

Поки що платформа – це лише група у Facebook, але згодом для її учасниць планують влаштовувати тренінги і в режимі офлайн. Усе для того, аби показати на власному прикладі, що все можливо, якщо наважитись.

«У новому році ми будемо проводити тренінги для учасниць нашої групи, аби вони не боялися, що мають недостатньо знань чи вмінь, – розповідає Василюк. – Збоку здається, що успішна людина не має страхів чи перешкод. Тому на тренінгах успішні жінки будуть ділитися досвідом, який шлях вони пройшли у своїй кар’єрі, як побудували свій бізнес. Бо багато хто думає, що бізнес потребує великого стартового капіталу, а насправді, треба мати правильне оточення і корисні поради. Бо ж починати варто з малих кроків».

Крім навчання на чужих прикладах, каже Руслана Василюк, тренінги будуть корисні й тим, що створять мережу спілкування. Адже жінки зможуть обговорювати спільні ідеї, можливо, навіть пропонувати роботу одна одній.