Робота для душі: Історія виховательки франківського дитсадка

Роль батьків у дитячому садку виконує ціла команда людей. Домашні обов’язки мами тут розділені. Так, їсти готує кухар, а прибирає – помічник вихователя. Та все ж найголовнішою людиною у дитсадку для дітей є вихователь. Він навчає, при потребі заспокоїть, мотивує та підтримає у всьому, якщо поруч немає мами.

Аби більше розповісти про цю професію кореспондентка Бліц-Інфо поспілкувалась з вихователькою дитсадка №1 «Калинонька» Галиною Гудимою.

За першою освітою жінка вчителька початкових класів. Втім вихователькою працює вже 12 років. Вона розповідає, що у дитсадок потрапила випадково влітку, коли більшість основних працівників були у відпустках. Робота їй сподобалась та зацікавила. Тож після цього вона вирішила залишитись у дитсадку, спочатку на час декретної відпустки, а потім – довелось перевчитись та здобути другу вищу освіту.

Наразі у пані Галини середня група, дітям по 5 років. Загалом, 31 дитина. За її словами, у цьому віці діти дуже допитливі, багато чого знають і вміють зробити самостійно.

«Робота з маленькими дітьми дуже цікава та відповідальна. Вона відрізняється від роботи у школі тим, що набагато ширше коло обов’язків та більше поле для творчості. Вона насамперед потребує великого емоційного забарвлення, бо робота з дітьми не завжди є простою та легкою. Від вихователя та педагога залежить, якими будуть зростати діти, якими людьми вони виростуть у майбутньому, якими буде наша нація та держава», - розповідає вихователька.

Робочий день у виховательки починається з половини восьмої. Всі діти приходять до 9 години. Все залежить від того, коли у батьків починається робочий день. Та триває до 18 години.

Зранку вихователь завжди розповідає, чим цікавим впродовж дня займатимуться діти. Загалом вони граються, навчаються, проводять розминки та загартовуються. Окрім того, діти допомагають доглядати за живим куточком – годувати рибу та міняти воду в акваріумі.

«Зранку коли дітей не багато ми займаємось з ними індивідуально. Оскільки дитина ще не повністю прокинулась ми стараємось зацікавити її, підняти настрій. Також у нашому садочку заведено проводити ранкові зустрічі – збираючись у колі ми вітаємось один з одним – долоньками, м’ячиком, квіточкою, говоримо компліменти та побажання на день. Ще до обіду та сонного часу діти гуляють на вулиці. Вони вчать рухливі ігри, спостерігають за природою», - розповідає про перебіг дня Гудима.

Для того, щоб працювати вихователем потрібно насамперед любити свою професію. Адже зарплата у них менша, аніж у вчителів, а відповідальність – більша.

«Робота вихователя є дуже відповідальною, хоч зарплата не відповідає їй. Звичайно, що нам би хотілось більше, адже життя є непростим у фінансовому плані. Тієї зарплати, яка є не вистачає на все.. Тим більше, до кожного робочого дня потрібно готуватись – придумувати чим займатимуться діти. Інколи – купляти матеріал за власні кошти»,- розповідає жінка.

На думку виховательки, вдома батьки дуже мало часу приділяють своїм чадам. Це видно з яким багажем знать та навичок приходять діти у садочок.

«Зі спілкування видно, що дитина вивчає вдома, чи розвивається, чи робить щось цікаве разом із батьками. Дитинство не заключається в тому, щоб дитина була одягнена, доглянута, погралась та лягла спати. Якщо є великі пробіли у вихованні та навчанні дошкільнят – вони потім у житті неодмінно відгукуються», - акцентує пані Галина.

Гудима зауважує, що аби бути вихователем потрібно насамперед любити дітей, адже не без цього не можливо знайти підхід до них. 

"Бути вихователем – це покликання душі. Адже можна освоїти всі ази професії, досконало вивчити та знати теорію, але так і не стати справжнім вихователем", - впевнена Галина Гудима.