Чи є сенс встановлювати нові дитячі майданчики, якщо ті, що є – ламають?
Не так давно в Івано-Франківську дитячих майданчиків майже не було. Пізніше їх почали встановлювати ледь не в кожному дворі. Подекуди жителі будинків встановлювали їх для підростаючого покоління за власний кошт, інші – чекали грантової допомоги від організацій. Багато дитячих та спортивних майданчиків з’являються перед виборами, коли політичні партії чи певні кандидати за рахунок згаданих соціальних заходів робили собі рекламу, не забуваючи при цьому великими літерами нагадувати про себе на кожному атракціоні.
Та нині сумно спостерігати за тим, в якому стані знаходяться встановлені зовсім нещодавно ці дитячі атракціони. Більшість з них зламані, з вивернутими сидіннями та непридатні для користування. Зрозмуло, що це може бути небезпечним для дітей, але хто з тих, що ламають качелі, задумується про безпеку дітей?
Прикладом вандалізму можна назвати спортивний майданчик в сквері на вулиці Хоткевича. Ті спортивні знаряди, котрі є, або зовсім розбиті, або "робочі" лише наполовину. Поряд зі спортивними – дерев’яний дитячий майданчик. Довкола нього теж поламана огорожа. А ні батькам, які щодня там гуляють з малюками,а ні комунальникам, і в голову не приходить полагодити ту огорожу чи відремотувати розбиті сходинки.
Найгірше, що таке у суспільстві сприймається як належне. Ніхто не робить зауваження дорослим, які поряд зі своїм чадом сідають на гойдалку або підліткам, вага яких перевищує дозволені норми. Але якщо й зауваження пролунає – то у відповідь можна почути ненормативну лексику або хамовиту відповідь. Коли жителі міста зрозуміють, що важливо не лагодити те, що є чи постійно встановлювати нові, а зберегти те, що вже зробили до цього?