Слідами старого Станиславова. Клініка доктора Гутта

У міжвоєнному Станиславові був популярний вислів «від Скрута до Гутта». Він означав типовий шлях молодих пар — від знайомства у модній кондитерській Володимира Скрута до пологів у гінекологічної клініці доктора Гутта. Саме її ми бачимо на старій поштівці.

Клініка містилась на вулиці Камінського, нині Франка, 17. Першу чергу кам’яниці здали наприкінці 1925 року. Січневі номери газет повідомляли: «Лічниця доктора Яна Гутта. Пологовий відділ відкритий 1.01.1926 року. Нормальні пологи — 150 злотих за 10 днів, аномальні — 200 злотих за 10 днів». Повністю будівлю закінчили у жовтні 1927-го. Кошторисна вартість становила 220 000 злотих, проект виконав місцевий архітектор Тадеуш Ковальський, пише Репортер

Будинок є цікавим зразком перехідного періоду між сецесією та функціоналізмом. Родзинкою стало влаштування над головним входом відкритої відпочинкової тераси, що спирається на спарені колони. Головною окрасою кам’яниці є два симетричних наріжних еркери — декоративні аналоги замкових оборонних веж.

На початку 1928 року у клініці додатково відкрили хірургічне відділення. Заклад вважався найпрестижнішим у місті, а в офіційних документах іменувався санаторієм. У нашому розумінні термін «престижний» обов’язково має означати «дорогий». Однак бідняки добре знали, що раз на тиждень доктор Гутт приймає пацієнтів безкоштовно!

Власник клініки у місті поважали, він мав славу талановитого гінеколога і хірурга. Був справжнім поліглотом, крім рідної польської, добре знав латину, грецьку, українську, російську, французьку, німецьку, а ще сербську й хорватську. До того ж мав чудову спортивну форму, професійно займався боротьбою, ледь не вирушив на Олімпіаду до Амстердаму в 1928-му.

Життя Яна Гутта нагадує пригодницький роман. Народився у 1886 році в багатодітній родині горянина з Татр. У дитинстві пас вівці на полонині, потім вчився у краківській гімназії, служив в армії, дезертирував і скитався Європою. Осів у швейцарському Базелі, де вступив на медичні студії. Грошей на науку бракувало, тож підробляв у цирку як борець. Виступав під чорною маскою, оскільки студентам категорично заборонялось брати участь у платних виступах. І не просто виступав, а перемагав! На призові здобув вищу медичну освіту.

Дізнавшись, що у Франції формують польську армію генерала Галлера, одразу прибув до Парижу, де очолив медичну службу дивізії. В 1920-му, як зв’язковий офіцер англо-французької місії, прибув до Станиславова. Там він підкорив серце найвродливішої і найзаможнішої нареченої — Ізабелли Штигар, доньки міського комісара (так тоді називали бургомістра). Після демобілізації оселився у Станиславові, де завдяки приданому, особистим заощадженням та банківським кредитам збудував власну клініку.

У середині тридцятих з Гуттом велися напружені переговори про викуп державою приміщення клініки. Лікар довго пручався, але фінансова криза змусила його продати санаторій влітку 1939-го. Туди перемістилась польська гімназія з вулиці Казимировської (Мазепи, 20).

На початку серпня 1941 року Гутта арештували німці. За однією версією, його стратили разом з представниками польської інтелігенції в Чорному Лісі. За іншою — він під час допиту вдарив шефа станиславівського гестапо Ганса Крігера і його розірвали сторожові вівчарки.

У радянський час у будинку діяла міська лікарня №2. За проектом архітектора Лукії Лукомської у 1976 році добудували корпус з боку вулиці Драгоманова. У дев’яностих лікарню перетворили на один із корпусів обласного фтизіопульмонологічного центру.