Три колеса, коляска і дах: Косівчанин чудернацько переобладнав велосипед

Іван Герцюк із села Старі Кути вже два тижні їздить на триколісному велосипеді з бляшаними коляскою і дашком-балдахіном. 35-річний чоловік надумав сотворити цей кострубатий експонат після того, як побачив у відео на Ютубі індійського вело-рикшу.

Горянин захотів і собі такий транспорт – самому селом кататися, маму з церкви додому привозити, каже: «Вулиці у селі довгі». Історію винахідливого прикарпатця в мережі розповіла журналістка місцевої газети Аліса Мудрицька.

Цілий місяць чоловік мудрував головою, приміряв лінійкою, гнув труби, арматуру і бляху, клепав, з’єднував, зварював деталі, складав докупи готові фрагменти, наводив глянц.

І у нього вийшло!

У саморобну коляску, більше схожу на мілкий прямокутний піддон з відкидним заднім бортиком (перфекціоніст!), майстер встановив спеціальне сидіння для одного пасажира. У причепі можна і невеликий багаж перевозити. «Дев’яносто кіля витримає», -- гарантує творець велоцикла.

Пасажира і водія захищає від примх погоди прямокутний дашок-балдахін, теж із бляхи.

Велоцикл має «державний номер», амортизацію, дзеркала заднього виду, світловідбивачі, «болотники», клаксон. Знайшлося місце і для гаджетів – є спеціальна поличка для мобільника, навушників (щоб відповідати на дзвінки або слухати музику).

"Агрегат їздить старокутськими вулицями вже два тижні. А зустрівся мені в Косові тому, що безробітний і неодружений автор технічної дивовижі переплутав дні. Думав, що сьогодні субота, – і поїхав на знаменитий Косівський базар продавати своє диво техніки. Добирався до райцентру (майже 10 км) трохи більше години. На базар не потрапив, зате зробив мудрий рекламний хід – приїхав на центральний міський майдан і відразу ж опинився у центрі уваги перехожих, переважно чоловічої статі", - пише журналістка.

Іван Герцюк править за велоцикл 10 тисяч гривень, але готовий іти на поступки. Випадкових перехожих цікавить, скільки важить цей агрегат, як він у береги їде. «Ця машина не для берегів, а для вулиць, -- пояснює їм і мені Іван Герцюк, відтак уточнює. – Для рівнесеньких вулиць. На наших ямах її починає гойдати, смикати, перекоси дуже великі, переднє колесо скрипить, колеса і форкоп швидко гинуть», -- чесно зізнається і необережно збиває стартову ціну, збентежений несподіваною увагою горянин.

Поки що ніхто з тих, кого зацікавив дивовижний агрегат, купувати його не збирається, але деякі чоловіки підкинули майстрові добру ідею – не продавати, а здавати велоцикл в оренду у період Різдвяних свят:

«Ми тебе переберемо – будеш нас на Маланку возити».