"Це дуже серйозний наступ з боку ворога": Розповідь із фронту про бої під Авдіївкою

Більша частина втраченої російської техніки зі щоденного зведення Генерального штабу України була знищена минулої доби на Авдіївському напрямку, розповів Андрій Ковальов, речник Генерального штабу Збройних сил України в ефірі Радіо Свобода.

Про ситуацію на фронті, і наступ російських військ на Авдіївському напрямку Радіо Свобода розпитало в ефірі програми Свобода.Live Єгора Фірсова, військовослужбовця ЗСУ, парамедика, народного депутата 7-го і 8-го скликань Верховної Ради України.

– Начальник Авдіївської міської військової адміністрації Віталій Барабаш заявив, що такої потужної атаки на Авдіївському напрямку не було жодного разу раніше. І тому, припустив він, справді велике протистояння зараз починається на Авдіївському напрямку.

Пане Фірсов, наскільки кардинально змінилася ситуація в Авдіївці чи на підступах до Авдіївки від учорашнього дня?

– Я вам скажу свою суб’єктивну думку, бо я починав свою службу безпосередньо з Авдіївки. Характер бойових дій я також там бачив.

Це дуже серйозний наступ з боку ворога. Тобто, усе по-серйозному з застосуванням усіх видів зброї, починаючи від малої артилерії, мінометів, далі – «Гради», закінчуючи літаками, ФАБами, КАБами. Активно, дуже активно.

І, до речі, паритету у повітрі нам дуже сильно не вистачає.

І закінчуючи тими ж самими FPV-дронами і взагалі різними типами БПЛІ. Ворог значно підготувався. Застосування FPV-дронів не тільки ми використовуємо, але, на жаль, ворог використовує проти нас.

Ось в принципі так виглядає ситуація.

Авдіївка – це прямо поряд-поряд з нами. Ми також залучені в ці операції, безпосередньо рота, в якій я маю можливість служити. Ми – роти БПЛА. І ми також відстежуємо ситуацію, готуємося до операцій, щоб наносити ворогу ураження.

Скажу певні такі тези. Можливо, в медіа їх не знають.

Обороною Авдіївки керує фактично один із супердосвідчених офіцерів. Прізвища не буду називати. Герой України. Справді Герой України!

Авдіївка тримається вже 1,5 роки повномасштабної війни. І завдання в принципі перед усіма бійцями стоїть наступне – не просто втримати позиції, а завдати ворогу нищівних втрат і розбити ворога. Так, щоб була у ворога деморалізація. І наступна хвиля – завдавати ворогу далі нищівних втрат і атакувати вже ворога.

Тому завдання – протриматися і розбити ворога, розбити його піхотні групи.

Їх дуже багато! Вони пересуваються маленькими групами. Але їх багато-багато. І пруть вони знову ж таки по рівній місцевості. Хлопці їх уражають. Уражають усіма засобами.

Плюс велике скупчення техніки, починаючи від просто різних БМП, «мотолиг», які допомагають, тягнуть пошкоджену техніку, закінчуючи безпосередньо танками.

– Пане Фірсов, ви кажете, що в Авдіївці гаряче, багаточисельні російські атакують. А з чим ви це пов’язуєте? Що раптом могло статися, що Росія сконцентрувала таку велику кількість військових саме під Авдіївкою?

– Ви знаєте, це гарне питання.

Я, до речі, нещодавно так задумувався над ним на секунду. Буквально на секунду. Чому? Тому що, якщо би я був в Києві експертом якимось, я пов’язував би, думав.

А мислення солдата – це виконувати свою функцію. І відверто, тут жоден не задумується над цим: а чому вони пішли, а чому саме зараз? І так далі. Знаєте, як колись казали? «Умом Росію не зрозуміти». Що? Які в них плани? Який у них задум? Незрозуміло.

и це, можливо, пов’язано з геополітичною ситуацією? Загостренням в Ізраїлі? І вони розуміють, що увага міжнародного суспільства розпорошена. Тому саме зараз треба завдати ударів. Чи це, можливо, більше пов’язано з погодними умовами.

Але скажу просто про стратегічне значення Авдіївки.

Авдіївка для нас забезпечує повний вогневий контроль Донецька.

Тобто в Донецьку не може себе ворог нормально почувати, тому весь периметр Донецька просто прострілюється саме з території Авдіївки або з передмість Авдіївки. І друге. Ворог дуже добре розуміє, що Донецьк для них сакральне місто, місце, як Крим.

В принципі, якщо вони втратять Донецьк або навіть частину Донецька, це для них дуже серйозний, болючий і таких політичний удар. І оцей Авдіївський перешийок – ось це фактично ворота нашої атаки на Донецьк.

Тому ворог це розуміє. Для них стратегічно важливо робити туди атаки і наступ. І в принципі до цього вони це завжди робили. Були (безуспішно, правда) у них такі хвилі.

Там кожного дня фактично відбувалися бої. Але просто в порівнянні з минулими боями зараз ця атака досить, скажімо так, відчутна і потужна.

– А ким представлена російська армія в районі Авдіївки? Ви кажете, що вона багаточисельна. Чи можете ви зараз, якщо це, звісно, вам відомо, наскільки підготовлені ці бійці? Чи це якісь особливі підрозділи?

– Скажу відверто, я не спілкувався із полоненими, хоча вони вже є. Але можу сказати, що це не ті «мобіки», «чмобіки», якісь «чмоні». Вони, можливо, колись і були, але ті, що вижили, вони вже обстріляні, вони підготовлені. Вони навчені, навчені в бою. Я б не недооцінював супротивника.

Наголошую, все дуже і дуже серйозно.

Більше того, у них з’явилися там свої «волонтери», які постачають їм, наприклад, FPV-дрони, вони навчилися літати на FPV-дронах.

Тому, хоч я не знаю безпосередньо саме хто там, з якого регіону, але напевне можу сказати, що супротивника не треба недооцінювати.

Вони пройшли цю війну, багато з них воювали на інших ділянках, напрямках, зараз їх перекинули на Авдіївку, тому вони дуже і дуже підготовлені.

Інша справа, що там дуже багато таких трешових їхніх помилок у командуванні, іноді невигідні позиції...

Коротше кажучи, щодо нашого супротивника, персонально до того орка ( в Україні російських загарбників за Толкіном називають орками – ред.), який проти нас воює, я ще раз підкреслив би, що я їх не недооцінював би.

– Пане Фірсов, розкажіть, будь ласка (наскільки це, звісно можливо розповідати), де саме перебувають українські військові? Яка загалом ситуація на фронті? Який їхній емоційний стан? І чого бракує ЗСУ, щоб переломити (беремо зараз просто Авдіївський напрямок) ситуацію на свою користь?

– Розкажу прямо на прикладі.

Буквально 30 хвилин тому я спілкувався з нашим бійцем роти ударних БПЛА. І ми передивлялися відео, як наші нищили орківських. І один хлопець так дивився на ураження ворожої техніки і такий: блін, оце мали бути ми! Типу ми так мали спрацювати, і ми мали зробити. Але не турбуйтеся, у нас буде ще змога зробити. у нас завтра-після будуть наші бойові виходи.

Я до чого все? Насправді відчувалася і відчувається якась втома, і так далі. Але настрій в ЗСУ справді бойовий. Всі розуміють, що завдання – відстояти свою землю і розбити ворога. Усі також вже навчилися воювати. Повірте, хлопці, які були шахтарями, програмістами, ІТішниками, вчителями і так далі, вже стали найкращими операторами БПЛА, найкращими операторами бомберів.

І воювати вони навчилися, вміють і роблять вже зараз це дуже і дуже холоднокровно.

Що стосується забезпечення, то якщо порівнювати з 1,5-річчям, то це просто небо і земля.

Забезпечення є і в достатній кількості. У нас також достатня кількість зброї, починаючи від гаубиць, техніки, прикриття HIMARS, закінчуючи просто побутовими певними потребами.

Єдине, чого, звичайно не вистачає – це домінування у повітрі. Це не секрет. Але хотілося б не те, що навіть..., хоча би приблизно до паритету. Наших літачків не вистачає.

І другий момент.

Хотілося би, звичайно, побільше БК і дронів. Дрони зараз відіграють ключову роль у всьому, що можна. Наприклад, ви показуєте будь-що – HIMARS, «Гради», міномети. Без дронів ефективне враження неможливе. Щоб робити корегування, щоб робити підтвердження уражень, для оборони нашої піхоти дрони потрібні різних типів.

Більше читайте за посиланням.

Читайте нас у Facebook, Telegram та Instagram.
Завжди цікаві новини!