У полоні непотребу: Мешканка Бурштина перетворила квартиру на смітник

У Бурштині жінка занедбала свою квартиру так, що перетворила її на смітник. Сусіди скаржаться на страшний сморід та антисанітарію, а міська влада ламає голову над тим, як вирішити цю проблему.

Синдром Діогена?

28 квітня на сесію Бурштинської міськради прийшли мешканці будинку на вул. Стуса, 12, щоб ще раз нагадати депутатам про свою проблему та закликати їх вирішити її, пише Галицький кореспондент.

Мар’яна Пшегоцька розповідає, що місяць тому придбала мамі квартиру якраз над помешканням цієї жінки. Сім’я мала у Бурштині приватний будинок, але після смерті батька продала його, і мама переїхала до неї в обласний центр. Але мама не змогла жити в Івано-Франківську, і вона купила їй квартиру в Бурштині. Про сусідку, яка живе під ними, не знали, поки не переїхали туди.

«Там немає засобів для існування: шафи, тумбочки, крісел та багато іншого. Треба пожаліти тих людей, які живуть в цьому будинку. У квартирі таргани, миші, нестерпний сморід. Мені шкода людей, які живуть у цьому під’їзді, особливо дітей», – каже Мар’яна.

Жінка розповідає, що сусідці Тетяні – 43 роки і вона ніде не працює. Довела квартиру до такого стану зо п’ять років тому. Мешканці будинку вже кілька разів там прибирали, та цього надовго не вистачає. За словами Мар’яни, батьки Тетяни живуть окремо і мають приватні будинки, але тато також так само занедбав своє помешкання.

Мар’яна скаржиться, що не може з мамою спокійно спати у квартирі. Після того, як вперше заночувала там, то з горла пішла кров. «Неможливо так жити. В мене висипка з’явилася на тілі після того, як я переїхала сюди. Я перенесла важку операцію, і тепер від цього смороду в мене токсикоз. Постійно мушу приймати ліки. Якщо в неї зачинене вікно, то я ще можу в себе відчинити, а якщо вона відчинить, то я задихаюся тут», – каже мама Мар’яни пані Мирослава.

Жінки вважають, що в їхньої сусідки – синдром Діогена, психічний розлад, який виявляється у нехтуванні гігієнічними нормами, накопиченні непотрібних речей та занедбанні житла. Кажуть, що інакше пояснити те, в якому стані перебуває її квартира, неможливо.

«Щурі, миші, таргани – все це лізе звідти до нас. Вона підвела собі незаконно кабелі до лічильника, аби мати світло, а газ йшов прямо з труби. Але захаращеність квартири не заважає їй пити дорогий алкоголь. Їй добре, а всім сусідам погано. Мені радять продати цю квартиру, але я не збираюся цього робити та втрачати на ній гроші», – обурюється Мар’яна Пшегоцька.

Жінка додає, що їй не потрібна ані та квартира, ані щоб Тетяну звідти виселяли. Вона просто хоче, аби хоч раз на місяць там прибирали і сусіди могли нормально жити.

Не годна

Нам не вдалось поспілкуватися з Тетяною. Коли ми прийшли, то у квартирі була тільки її 69-річна мати Євгенія Паньків, яка якраз прибирала. Жінка запевнила, що дочки вже цілий день немає вдома. А занедбаний стан квартири пояснила тим, що, мабуть, Тетяна захворіла.

Пані Євгенія розповіла, що дочка вчилася на відмінно, працювала спершу на Бурштинській ТЕС, а потім – у дитячому садку. Однак коли її перевели на 0,75% ставки – звільнилася. Сказала, що вже колись возила доньку до лікарні в Івано-Франківськ, бо вона постійно плакала та казала, що бідна і нещасна. Але вже через два дні Тетяна приїхала додому.

«Щось є. Треба якось знову її до лікаря везти і полікувати. Лікар сказав, що їй треба працювати, але вона не хоче. Я їй казала, щоб вона полюбила працю і, може, хвороба відступить, а вона каже, що не годна, бо її голова болить. У мене є своя хата, подвір’я, город, але дочка не хоче мені допомагати і жити зі мною», – нарікає жінка.

За її словами, у квартирі дочки не часто вдається прибрати, бо вона не впускає. Якось мати пропонувала зробити там ремонт, але Тетяна запевнила, що сама його зробить. Мати повірила, але нічого не змінилося.

«Повезу її лікувати, – обіцяє пані Євгенія. – Треба радитися з кимось, бо це не вихід, що я приберу. Я вже не годна робити».

Мерія налаштована рішуче

Зі слів міського голови Бурштина Роксолани Джури, обурені мешканці будинку зверталися в мерію і скаржилася на запах газу. Втім протягом року ні комунальники, ні сусіди не могли потрапити у проблемну квартиру на Стуса, 12, бо Тетяна їх не допускала. Правда, якось вдалося спіймати момент, коли вона вийшла, і тоді у квартиру нарешті змогла потрапити аварійна газова служба. Її працівники жахнулися від побаченого. Газова плита не мала конфорок, а газ виходив просто з труби. Крім того, їм довелося розчищати дорогу та викинути чимало непотребу.

Джура зазначає, що аварійна газова служба обрізала Тетяні газову трубу та унеможливила трагедію, яка б могла статися. Тепер міськрада через суд домагатиметься тимчасового відселення жінки в альтернативне житло, щоб комунальне підприємство «Житловик» змогло там прибрати. Комунальники вже вивезли три сміттєвози непотребу з однокімнатної квартири, але треба ще два-три дні, аби все прибрати та потруїти мишей, щурів і тарганів. Проте це не означає, що Тетяна знову не занедбає і те житло.

«Ця жінка адекватна у висловлюваннях, як і передбачає синдром Діогена, але накопичує сміття. Півроку тому я з нею зустрілася, а вона каже, що прибрала у квартирі. Я заходжу туди, а там як було, так і є. Вона не розуміє, що означає прибрати. Жінка навіть не пускає до себе маму, аби та навела там лад. Довідки, що вона неадекватна, немає, але стан тієї квартири показує, що це катастрофа», – зазначає Роксолана Джура.

Окрім того, міський голова пропонує ще один варіант виходу з цієї ситуації. У місті – багато атовців, і, наприклад, сім’я загиблого Вадима Савчака не може отримати житло, оскільки він був добровольцем. «Я би дала його сім’ї цю квартиру. Ми не можемо її виселити, але можемо запропонувати їй інше житло, бо вона тут собі не може дати раду. Тим більше, що Тетяна – не власниця помешкання і квартира не приватизована», – міркує Джура.

На сесії міськради вона пообіцяла мешканцям, що проводитиме роботу, аби вирішити проблему з цією квартирою.

Заступник міського голови Володимир Гулик розповів, що проблеми з цією квартирою розпочалися ще в 2013 році. З того часу він двічі там був і двічі КП «Житловик» вивозило звідти сміття. Втім жінка все одно продовжує захаращувати житло, а до міської ради звертаються сусіди, які скаржаться на сморід та антисанітарію.

«Головний лікар не може надати довідку, чи жінка має психічні захворювання. Минулого року було складено два протоколи про недотримання правил проживання. Нещодавно склали третій протокол. З ними ми можемо звернутися до суду, щоб відселити її та прибрати», – продовжує Гулик. Для жінки вже навіть знайшли тимчасове житло – службову квартиру їхнього дільничного інспектора, яка там прописана, але зараз працює в Яремче.

Втім на сесії міськради депутат цього округу Ігор Дулик зауважив, що, можливо, жінці не потрібно було відрізати газ, бо тепер вона не зможе ні приготувати їжу, ні підігріти її. Разом з тим він погодився, що квартира у жахливому стані.

«Людина, мабуть, хвора. Вона говорить напівадекватно та питала, чому ми викидаємо її власність. Залишити її зараз без можливості приготувати їсти – неправильно. Якщо вона зараз напівадекватна, то після психлікарні у Підмихайлівцях буде цілком хвора», – наголосив Дулик.

Окрім того, він попросив закріпити за Тетяною соціального працівника, який би допомагав їй. Втім начальник відділу соціального захисту населення Світлана Коцур пояснила, що це неможливо. Мовляв, жінка не перебуває у них на обліку та не досягла пенсійного віку.

Допомогти, а не відштовхувати

Головний лікар обласної психоневрологічної лікарні №3 та головний позаштатний спеціаліст департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації з психіатрії та психотерапії Мирон Мулик зазначає, що таких ситуацій багато як в Івано-Франківську, так і в Україні загалом. Таким чином може проявлятися рівень культури або психічні порушення. Психіатричне лікування можливе тільки за згодою або коли людина небезпечна для інших. А тут, каже лікар, прямої небезпеки немає, жінка просто створює для інших незручності.

«Ми у Франківську мали такий досвід, оглядали, госпіталізовували навіть, але це не давало великого ефекту. Тут треба працювати самому середовищу та комунальним службам. На то є законодавство. Як правило, прямого відношення до психіатрії це не має», – зазначає він. Та додає, що з нашим рівнем культури багато таких людей живе у селах у приватних будинках, але тоді це не так помітно.

За словами лікаря, замість того, аби допомогти жінці, суспільство її відштовхнуло. Він вважає, що в цю ситуацію має втрутитись місцева влада. Каже, що в Івано-Франківську був схожий випадок, але сусіди допомагають жінці прибирати і проблема вирішилась.

«Їй треба допомогти. Можливо, в неї є розлад, але він не такий, щоб її госпіталізовувати. Раз людина так поводиться, то значить вона себе ізолювала від середовища і воно її відштовхнуло від себе», – підкреслює Мулик.