Вбивство валютника. Струц заявляє про сфальшовані докази, прокурор каже «неістотні порушення»

Вирок Івано-Франківського міського суду, за яким Романа Струца засудили до 8 років позбавлення волі, оскаржуюють у суді. Нагадаємо, 26-річного франківця визнали винним у нападі на валютника Руслана Макара, який стався ще у 2010-му.

П’ять років, проведених у СІЗО, Роман писав у Генпрокуратуру про те, що не вбивав, що міліціонери катували його у відділку, що на його одязі з’явилась кров вбитого, а потім загадково зникла. Лише у червні 2015 року його, нарешті, відпустили під домашній арешт, пише Репортер

У п’ятницю, 19 березня, в апеляційному суді почали розгляд скарги.

Зачитали вирок, у якому Струца визнали винним у тому, що «вчинив умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого з групою осіб, з метою заволодіння чужим майном, поєднаного з насиллям».

Нагадаємо, 29 січня 2010 року невідомі побили валютника Руслана Макара кийками, відібрали на той час понад 400 тис. грн у різній валюті, золото та документи. Потерпілий помер у лікарні через шість днів після нападу.

Нині у суді захист Струца доводив, що працівники правоохоронних органів сфальшували докази у справі.

«Я прошу закрити справу. Я не винен. Міський суд взяв до уваги лише те, що йому більше підходить, – каже Роман Струц. – Під час обшуку в Гошовського працівники міліції знайшли гроші. Він сказав, що гроші належать мені, а сам плутався у своїх показах. Я довго думав, чому він так сказав на мене. І зрозумів це, коли він прийшов до суду: виявилося, двоє його штанів взяли на експертизу, одні повернули, інші ні. Він сказав у суді, що міліціонери обіцяли йому штани віддати лише тоді, «коли справа по Струцу закінчиться».

Засуджений вважає, що таким чином правоохоронці тиснули на Василя Гошовського, тому він і не говорить правду про те, звідки у нього гроші.

«Другий доказ – кров загиблого на моєму одязі. Але у матеріалах справи видно, що мої речі з 31 січня по 2 квітня були невідомо де, – продовжує засуджений. – За паперами мене нібито затримали 1 квітня, насправді ж мене затримали з братом Гошовського ще 31 березня і тримали у відділку, змушуючи написати явку з повинною».

«Подія сталася у січні, температура повітря була 10-12 градусів морозу, а одяг, вилучений у Струца, на якому потім нібито знайшли кров, характерна для весняного сезону», – підкреслив адвокат Володимир Соботник.

Третій доказ, на який опирався суд, – це покази Оксани Зацухної, сестри загиблого, яка нібито впізнала братову купюру серед грошей, вилучених у Гошовського.

Але захисник Володимир Соботник запевняє, що докази по справі не відповідають вимогам кримінально-процесуального кодексу.

«Четверо працівників карного розшуку не могли пояснити у суді, де протягом трьох діб  тримали речі Романа, вилучені під час обшуку. Карний розшук не мав права маніпулювати вилученими речами, призначати перевірки, – каже адвокат. – Виявляється, ще 26 березня 2010 року слідчий Бойчук отримав повторно зразки крові потерпілого Макара. Про це слідство мовчало, як риба. Ми зробили запит, судмедексперти надали нам відповідь, яка підтвердила, що Бойчуку вдруге надали кров загиблого. Хоча в матеріалах кримінального провадження вже знаходився зразок крові потерпілого. Бойчук у суді пояснив, що необхідно було терміново провести експертизу. Його спитали, чи він знав про перший зразок крові, той відповів, що не ні. Справу взагалі вів інший слідчий, а Бойчук казав, що хотів допомогти слідству».

Роман Струц наголошує, що суд взагалі не взяв до уваги його алібі і навіть не вказав про це у вироку.

«Я неодноразово говорив про це у суді. Моє алібі підтверджує сусідка Ірина Палюга і мій товариш Тарас Мисюга, – каже засуджений. – Вони були в мене вдома у той час, коли стався напад на Макара. Суд відкинув це, про алібі ні слова у вироку».

«Ми вирішили з’ясувати, яким чином кров загиблого потрапила на одяг Струца. Вважаємо, що кров просто накапали, – каже адвокат Володимир Соботник. – Для об’єктивності направили одяг на експертизу у Київ щодо механізму походження слідів крові. Виявилось, ще при першій експертизі Кондратюк у НДЕКЦ сліди крові були вистрижені і послідуючі експертизи взагалі не мали з чого оглядати. А їх після цього було ще як мінімум дві».

На все це прокурор Денис Свірідов заявив, що «істотних порушень» при розслідуванні справи не було.

«Бойчук був начальником слідчого відділу і мав право брати участь у веденні досудового розслідування, – вважає прокурор. – Щодо крові, яку накапали на одяг Струца… Це все здогадки. Будувати захист на повній недовірі до працівників правоохоронних органів і навіть експертних установ – це, звичайно, зручно, але яким чином зробити з сухої крові рідку і накапати на одяг? Думаю, це неможливо».

Суддя спитав, чи досліджували можливість зробити суху кров мокрою у рамках провадження.

«Ні», – відповів Денис Свірідов.

«То це ваше припущення?», – спитав суддя.

«Так», – відповів прокурор.

Адвокат Євген Іщенко просив долучити клопотання. На це суд попросив написати у одному клопотанні про усі докази, які має дослідити суд в апеляційному провадженні.

Наступне засідання – 30 березня о 10:30.

Додамо, що Роман Струц відбув у СІЗО з 5 квітня 2010 року по 18 червня 2015 року. А за новим законом, якщо рахувати рік у СІЗО за два роки ув’язнення, виходить, що Струц відсидів понад 10 років.