Великодній мінімум. Скільки коштує зібрати великодній кошик у Франківську

Цьогоріч усі християни святкуватимуть Великдень 16 квітня. А тиждень до того минає у приємних клопотах. І тут не обійдеться без закупів. Звично, і кількість людей, і ціни на ринку перед святом значно зростають. І від цього нікуди не подітися.

Традиційно до Великодня у Франківську проводять ярмарок від місцевих виробників, пише Репортер. Франківцям обіцяють якісні продукти за цінами виробника. На ярмарку оберуть найкращий великодній кошик, м’ясний смаколик, кондитерський виріб, найкращу паску та писанку. Але до ярмарку ще два дні. Тож у вівторок вранці йдемо на центральний ринок і собі придивитися до цін і харчів.

Стихійна торгівля захопила ринок, починаючи зі Шпитальної. Тут прямо на тротуарі продають в основному розсаду квітів, але трапляється між нею і великодній товар: хрін — від гривні до п’яти за корінець, барвінок — по 3 грн за в’язку чи яйця прямо з-під ніг — 2 грн за одне. Імпровізовані торгові ряди тягнуться по обидва боки тротуару, тож пішоходи можуть протиснутися хіба по одному в кожному напрямку. Якщо зупиняється хтось один — всі мусять чекати…

Перед універмагом «Прикарпаття» – місцевий Шанхай. В палатках продають вінки і штучні квіти на цвинтар, свічки. А між ними насипом кошики з вербової лози — від малесеньких за 40 грн до великих — за 300. Більшість продавців кошиків — із Закарпаття.

За вже прикрашений кошик доведеться викласти гривень 500, а то й більше. Новомодний великодній віночок на двері — 200-250 грн. Можна і окремо придбати прикраси із штучних квітів, їх вартість стартує від 25.

Тут же перед універмагом є розкладки з пасками. Вартість брошнівських стартує від 10 грн, франківських — від 8 грн за найменшу. Велика паска 40-50 грн. Значно дорожче пропонують паску, политу білим шоколадом і прикрашену цукровими фігурками. Продавчиня каже, що це ручна робота — 75 грн. І додає, що ближче до свята маленькі пасочки, які несуть на гробівці, можуть ще трохи подешевшати.

Протиснутися до критого ринку непросто. Більшу частину рядів тут заполонили джинси й білизна. Вхід до ринку залишився тільки один — ближчий до молочного павільйону. Тут, як у київському метро в час пік — вас занесуть і винесуть люди. Хоча, як виявилося, всередині вже мало хто торгує, прилавки здебільшого порожні. Більшість продавців перемістилися до новозбудованого ринку з куполами.

Так, у ковбасному відділі критого ринку відкриті лише чотири магазини. Решта зачинені. Продавці кажуть, що тепер то все — складські приміщення. І хоч поки ще особливого ажіотажу немає, біля магазинів невеликі черги по кілька людей. Хтось купує, а хтось лиш пробує і прицінюється.

«Люди купують ковбасу до Великодня ще з минулого тижня, — говорить одна з продавчинь. — Вартість ковбаси залежить від м’яса: домашнє дорожче, а фермерське — дешевше. Самі рахуйте, кілограм ковбаси чи шинки коштує від 100 до 150 грн. А одне кільце має щонайменше 600 грамів».

Біля одного з магазинів до розмови стає пан Василь. Прізвища не називає. Каже, сьогодні має час, тому вже потроху скуповується, але ковбасу купуватиме згодом. У нього в руках вже повний пакет продуктів.

«В четвер тут буде море людей. Усі помиються зранку і на ринок прийдуть, — жартує чоловік. — Кошик цього року дуже дорогий. Ковбасу, паску, яйця треба дати, хрін, сир дорогий дуже. Але дешевше вже не буде. Думаю, що й дорожче не буде — бо продавцям теж продати треба. От хай пан Марцінків чи наш губернатор Гончарук проживуть на такі ціни. На Вербну неділю хтось купував шутку за 20 грн, а хтось — за дві. Так і живемо».

У молочному павільйоні залишилися відкритими тільки магазинчики з маслом і твердим сиром. Кілограм масла коштує від 75 грн до 120 грн. А от жінки з сиром і сметаною перебазувалися на перший поверх новозбудованого павільйону. Грудка сиру в них — від 35 до 50 грн, кілограм домашнього масла — 100-120.

Класти до кошика вино чи інший алкоголь церква не радить. А фрукти чи овочі — це вже швидше витребеньки. Отже, лише за паску, сир, масло, яйця, ковбасу, хрін доведеться викласти від 250-300 грн. А верхню межу вже кожен встановлює за своїми можливостями. Та слід пам’ятати — те, що в кошику, не так важливо, як те, що в наших головах і душах.